WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Віче - Реферат

Віче - Реферат

Реферат на тему:

Віче

1. Вступні зауваження

Наш загальний погляд на політичний устрій Київської Русі як типової феодальної монархії, наша критика поняття городової волості, що випливає не з уявлення про місто як передусім увесь центр феодального панування, нарешті, наше загальне уявлення про владу князя як владу феодальну — все це впирається в питання про віче в феодальний період Київської Русі.

У домарксистській історіографії встановився погляд на віче як на постійний і необхідний орган державної влади. Воно являло собою збори жителів головного міста землі. Що віче становило постійний і необхідний орган землі — було загальновизнаним твердженням. Проте як у трактуванні еволюції віча, так і в питанні про соціальні сили, на які воно спиралось, було багато непогоджень. Але в основному боролись три основні погляди: Сергеєвича, Ключевського і Владимирського-Буданова.

Сергеєвич вважає віче повсюдним і споконвічним органом влади і притому органом того самого типу, як воно склалось у XI — XII ст. Головною опорою вічової сили він вважає народ.

"Поки весь народ був озброєний, поки військо не спеціалізувалось і не перейшло в відання князя, не могла утворитись абсолютна влада; народ становив головну силу князів, які через це неодмінно повинні були входити з ним в угоду" 26.

Отже, Сергеєвич не визнає ніяких змін ні в організації віча, ні в його значенні, і при цьому ні в часі, ні в просторі.

Ключевський 27 відзначає відсутність усяких вказівок на вічову діяльність до XI ст. На його думку, віче з'явилося в часи занепаду авторитету князів внаслідок усобиць, коли в результаті цього почало зростати значення головних обласних міст. "Політичною силою в цих містах стала замість зниклої урядової знаті вся міська маса, яка збиралась на віче". Таким чином, всенародне віче головних міст було наступником давньої міської торговельно-промислової аристократії.

З попереднього нам ясна соціальна сила, на яку спиралось віче за Ключевським — це маса торговців і ремісників обласних міст.

Владимирський-Буданов 28, так само як і Сергеєвич, приписує вічу доісторичне походження. Доісторичним предком вічових зборів були племінні сходи, які, можливо, і називались у слов'ян вічами. В IX — X ст. віча перебували в стані переходу від племінних зборів до міських. Цю форму Владимирський-Буданов подає так: "Для вирішення справ сходяться в старше місто кращі люди цієї землі і обмірковують земські питання в присутності громадян цього міста. Як основні діячі в цих нарадах виступають старці — кращі люди, люди вищі своїм родовим старшинством, своєю владою в своєму суспільстві і, нарешті, своєю вищою економічною спроможністю". "Третя епоха вічових зборів є епоха повного виділення цієї форми влади в самостійну і повного розвитку її прав. Вона збігається з часом остаточного встановлення влади старших міст". Владимирський-Буданов, звичайно, не спиняється на питанні, на яку соціальну силу спиралось віче в цей період. Можна здогадуватись, що на це питання він відповів би так само, як і Сергеєвич: "народ", тобто і землевласники, і торговці, і ремісники.

Отже, як бачимо, і в питанні про еволюцію віча, і в питанні про соціальну силу, на яку воно спиралось, і в питанні про значення віча, як і треба було чекати, в домарксистській історіографії були непримиренні суперечності.

До речі, не подолав установлених поглядів на віче і M. M. Покровський. Як було вказано, він цілком і без ніяких застережень іде в розв'язанні питання про віче за Сергеєвичем. Він цитує найяскравіші місця з праці Сергеєвича, зокрема те місце, де останній відзначає повсюдне й споконвічне Існування віча. Він вказує, що "давньоруські республіки почали аристократією походження і кінчили аристократією капіталу. Але в проміжку вони пройшли стадію, яку можна назвати демократичною: в Києві вона припадає якраз на першу половину XII ст. В цей період хазяїном руських міст є справді народ".

Нам здається, що для того, щоб розплутати клубок суперечностей у питанні про віче, де ще грають велику роль слов'янофільські й народницькі відгуки, треба перейти до перегляду основних питань про віче, а саме про соціальну суть ' вічових зборів, про віче як постійний орган політичної влади і про політичне значення його.

2. Питання про соціальну суть вічових зборів

Звернемось до питання про соціальну суть вічових зборів, обминувши поки що надзвичайно складне питання про віче як орган влади. Для розв'язання цього питання ми будемо користуватись лише тими даними, які справді говорять про віча, про вічові збори.

Як ми бачили, віче, що веде своє походження від племінних сходів, продовжувало існувати і в Київській Русі а дофеодальний період. При розвитку феодалізму вічові збори і далі скликались. Скликають їх в основних адміністративних центрах — Києві, Чернігові, Новгороді та ін. Оскільки, міста дедалі більше починають перетворюватись у центри феодального панування, то всілякі наради, які могли претендувати на якесь значення, безперечно, повинні бути нарадами основних феодальних груп або груп, так чи інакше зв'язаних з феодалами — можливо, великих торговців і одночасно землевласників, торговців-посередників у торгівлі об'єктами данини. Але, повторюю, в жодній параді, яка могла б претендувати на якесь політичне значення, основною силою не могла бути демократична маса міста — дрібні торговці, ремісники, наймити і всілякі плебейські елементи. Якби такі наради були і якби цим елементам і вдалось накинути свою волю феодальній верхівці, то остання знайшла б силу ці рішення анулювати. Думка Ключевського про те, що основною силою віча є демократична маса міських торговців і ремісників, звичайно, повинна відпасти, як відпали всі його погляди на соціальну суть давньої Русі. Якщо Сергеєвич такою силою вважає народ, тобто всю масу міського населення, то це кінець кінцем та ж маса міських торговців і ремісників. Але звернемось до текстів і перевіримо, хто ж був керівною силою на вічових зборах, які зовнішньо й були зборамишироко демократичними.

Візьмемо ті вічові збори, що збирались не під час воєнних дій в обложеному місті, зокрема, візьмемо нараду киян у 1113 р. під час великого київського повстання. Літопис неназиває її вічем, але вона могла ним бути; в усякому разі,, всі дослідники називають її вічем. Здавалося б, що ця нарада повинна була б бути дійсно демократичною. Але факти говорять про інше.

"Наутрия же, в семы на 10 день, свет створиша Кияне, послаша к Володимеру, глаголюще: "поиди, княже, на стол отен и деден". Се слышав Володимер, плакася велми и не поиде жаляси по брате. Кияни же разъграбиша двор Путятин тысячьского, идоша на Жиды и разъграбиша я. И послашася паки Кияне к Володимеру, глаголюще: "поиди, княже, Киеву; аще ли не поидеши, то веси, яко много зло уздвигнеться, то ти не Путятин двор, ни соцьких, но и жиды грабити, и паки ти поидуть на ятровь твою и на бояры и на манастыре, и будеши ответ имел, княже, оже ти манастыре разграбять". Се же слышав Володимер, поиде в Киев" 29.

Навіть поверховий аналіз дозволяв нам установити, що нараду скликала не широка маса (маса грабувала двір Путяти, тисяцького і робила погроми), а верхівка феодального суспільства, налякана повстанням міських мас.

Візьмемо другі вічові збори — коло Турової Божниці в 1139 р. Ці збори складались з киян. Але хто були ці кияни — літопис виявляє дуже добре — вічовики були на конях і, звичайно, озброєні; отже, це не дрібні торговці й ремісники, а основна київська феодальна група, тісно зв'язана з Мономаховичами, яка в душі лишилась васалами Мономахового дому; це пізніше було доведено подіями — вигнанням Ігоря і запрошенням Ізяслава.

Дуже характерні вічові збори в Києві в 1147 р., хоч літопис і не називає їх вічем, коли кн. Ізяслав двічі сам скликав бояр, дружину й "киян всех". А на одних зборах фігурував і митрополит. Але так само ясно, що керувала цими зборами феодальна верхівка.

Візьмемо вічові збори в Полоцьку в 1159 р.: "В том же лете совет зол свещаша на князя своего полочане, на Ростислава, на Глебовича и тако приступиша хрестное целование... и послаша в тайне к Рогволоду Борисовичів Дрьютьску".

Знову безперечно, що це були збори не широких міських мас, а феодальної групи, зв'язаної з кн. Рогволодом. Якщо ми візьмемо і всі інші дані літопису, які говорять про нараду жителів міст, то скрізь ми можемо промацати їх класову феодальну суть. Нам здається, що цілком відповідно до загальних наших поглядів на суть влади в Київській Русі ми можемо встановити, що основною соціальною силою, на яку спиралось віче, були феодальні міські групи, а не широка міська демократія — торговці й ремісники 56*.

3. Питання про віче як постійний орган державної влади

Ми вже говорили про те, що в буржуазній історіографії панував погляд, що віче є органом державної влади. Щоб визнати ту чи іншу нараду постійним органом влади, звичайно, насамперед треба довести певну безперервність, якщо не періодичність її діяння з закріпленою звичаєм чи законом компетенцією.

Loading...

 
 

Цікаве