WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Організація управління дофеодальний період - Реферат

Організація управління дофеодальний період - Реферат

Реферат на тему:

Організація управління дофеодальний період

В дофеодальний період поширилась так звана десяткова система управління. Ця система була свого роду військово-адміністративною системою: тисяцькі були начальниками гарнізонів, розставлених в основних центрах Київської Русі; соцькі командували окремими військовими частинами. Само собою зрозуміло, що ця система в міру розвитку процесу феодалізації мала зазнати серйозних змін. Насамперед десяткова система управління повинна була перерости в систему феодальної адміністрації. А при перетворенні в класовий феодальний апарат, природно, урядові особи цієї системи (тисяцькі, соцькі, десяцькі) мусили зміняти свої функції.

Другим характерним для цього періоду моментом є організація двірсько-вотчинної системи, яку іноді називають дворовою, князівською, протиставляючи її чисельній, десятковій. Суть цієї системи полягала в тому, що окремими галузями князівського господарства управляли особливі придворні чини, так звані міністеріали. На місцях же ця система була не чим іншим, як системою "кормління", що остаточно оформилась у Московській державі і була тотожна, як ми вже говорили, з fief-office західноєвропейського середньовіччя. Ця двірсько-вотчинна система почала дедалі більше витискати систему десяткову. Більш-менш значні рештки її збереглись тільки в основних центрах, а на місцях система кормління остаточно її витиснула.

Перейдемо до характеристики змін у десятковій системі.

Як сказано, питання про десяткову систему управління жваво обмірковувалось у літературі. Тут головним чином цікавились питанням, до якої системи — князівської чи земської треба її віднести і про те, кого стосується ця система — загальної чи спеціально міської адміністрації.

[М. Ф.] Владимирський-Буданов, як ми відзначали, називав десяткову систему земською, протиставлячи її двірській, князівській. Він вважав, що були два роди тисяцьких — земські і князівські. Земські тисяцькі, на його думку, ніби були народними трибунами, які урівноважували владу князя.

О. Є. Пресняков 63 піддав цю думку Владимирського-Буданова рішучій критиці. Він переглянув увесь наявний матеріал щодо цього питання і прийшов до висновку, що тисяцькі і соцькі на півдні були не народними урядовими особами, а представниками князівської влади. Справді, літописні тексти цілком підтверджують це. Візьмімо, наприклад, літописне оповідання про бенкети Володимира: "Се же пакы творяше людем своим: по вся неделя устави на дворе, в гридьнице пир творити и приходити боляром и гридем, и съцьскым, и десяцьскым, и нарочитым мужем, при князи и без князя; бываше множство от мяс, от скота и от зверины, бяше по изобилию от всего... Бе бо Володимер любя дружину и c ними думая о строй земленем и о ратех и о уставе земленем".

"Якщо взяти цю сторінку літопису окремо, — каже О. Є. Пресняков, — як вона є, і спитати себе, кого тут літописець вважає дружиною, з якою князь радиться в усіх справах і шукає всякого добра, то довелось би відповісти: бояр і гридів, соцьких, десяцьких, нарочитих людей" 64.

Що тисяцькі і соцькі є представниками князівської влади — це доводиться й літописною звісткою про повстання 1113 р., коли кияни, незадоволені князівською адміністрацією, грабували двори тисяцького і соцьких. Треба, крім того, відзначити, що тисяцькі виступають як представники князя на різних нарадах. Наприклад, "Устав о резах" був прийнятий Володимиром Мономахом за згодою тисяцьких і інших князів. Нарешті, що тисяцький був князівським органом влади, доводиться поступовим перетворенням його в воєводу, в особливий придворний чин.

Щодо тисяцьких і соцьких у Новгороді, то вони справді стали представниками новгородської феодальної верхівки, не зв'язаної з князем. Але це є якраз особливістю новгородського ладу, особливістю, що виникла в результаті еволюції новгородського ладу, а не є первісним явищем.

Подивимось, які доводи подав Владимирський-Буданов 65 на захист думки, що тисяцький "завжди лишався представником народу".

В 1043 р. князь Ярослав вирядив свого сина Володимира в похід на Візантію. Ватажком народного ополчення був тисяцький Вишата, а ватажком дружини — Іван Творимирич. Коли буря розбила руські кораблі і викинула воїнів на берег, народне ополчення вирішило повернутись у Русь суходолом. "И не идяше c ними никтоже от дружини княжеє. И рече Вышата: "аз поиду c ними"; и выседе ис корабля к ним, и рече: "аще жив буду, то c ними, аще погану, то c дружиною".

Насамперед Владимирський-Буданов неправильно тлумачить літописну звістку. В літопису говориться: "Посла Ярослав сына своего Володимера на Грькы, и вда ему вои многы, а воеводьство поручи Вышате, отцю Яневи". Літопис говорить не про "народне ополчення", а про "воїв", яких міг найняти кн. Ярослав і які могли входити в склад феодальних ополчень. Вишата пішов з воїнами тому, що він був головним ватажком всього війська, а не тому, що він був представником народних інтересів. Та і з самого оповідання ясно, що Вишата не був з народним ополченням — він був у князівській дружині і вийшов з корабля там, де була вона ("вышед из корабля").

За оповіданням Татіщева, київський тисяцький Улеб у 1145 р., коли Всеволод Ольгович намагався передати київський стол своєму братові Ігорю, заявив, що кияни прихильні до Мономаховичів, а не до Ольговичів і що кн. Ізяслав Мстиславич є справжній і безпосередній спадкоємець. "Сим ответом Всеволод весьма озаботился". Але кого треба розуміти під киянами, ми вже добре знаємо із з'ясування питання про віче: це, безперечно, одна з феодальних груп, а не "народ", не широкі народні маси. Цій феодальній групі, зв'язаній з Мономаховичами, не цікавий був приїзд у Київ оточення Ольговичів: вони багато втрачали, бувши змушені поступатись новим людям.

Далі Владимирський-Буданов намагався довести свою думку про тисяцьких як представників "інтересів народу" на основі новгородських даних. Але ми вже вказали, що становище і коло діяльності тисяцьких і соцьких у Новгороді є особливістю новгородського політичного устрою.

Щодо думки про те, що було два види тисяцьких — земські і князівські, то Владимирський-Буданов не міг обгрунтувати її на основі джерел.

Іншу думку висловив про тисяцьких M. H. Покровський, який вважав їх представниками й охоронцями торговельно-промислової демократії. Але цей погляд він будує на новгородських даних, не враховуючи специфіки новгородської адміністративної системи. І в Новгороді тисяцькі були представниками феодальної влади.

З'ясувавши походження і початкову соціальну суть десяткової системи, звернемось до вивчення її в тій стадії, яка відбилась у наших джерелах XI — XII ст.

В досліджуваний час десяткова система втратила свій реальний математичний зміст, який вона, безперечно, мала раніш. Тисяча ставала вже територіальним поняттям; тисяча — це е округа, підпорядкована тисяцькому, який держав у ній воєводство і "весь ряд". Про перетворення тисячі в територіальну одиницю говорять багато літописних текстів. Коли Ігор Святославич зайняв Київ, "то Улебови рече: держи ты тысячу, как еси у брата моего держал". Розповідаючи про ті чи інші події, літописець вказує, хто в якому місті держав тисячу, наприклад: "Яронови же тогда тысящю держаще в Перемышли", "воєводство держащю Кыевскыя тысяща Яневи", "воєводство тогда держаще имеящая Кыевская Иоану Славновичу". Вичерпний доказ того, що тисяча стала територіальною округою, дає Іпатіївський літопис під 1149 р. Там ми читаємо, що Святослав Ольгович одержав від Юрія Долгорукого "Куреск и c Посемьем, и Сновьскую тысячу". В міру того, як князі розміщуються по містах, тисячі й тисяцькі втрачають територіальне значення, перетворюючись у свого роду військові відділи князівського управління. Тисяцькі починають називатись тепер не за містами (тисяцький київський, тисяцький переяславський тощо), а за князями ("Воротислав — Андреев тысячькый и Иванко — Вячеславль") 66.

Печерський Патерик повідомляє, що Мономах дав в управління Суздальську землю "своєму тысяцкому" варягові Георгію, якого літопис називає тисяцьким ростовським.

Loading...

 
 

Цікаве