WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Мазепа в тогочасній англійській пресі - Реферат

Мазепа в тогочасній англійській пресі - Реферат

Лондон Ґазетте за 18-21 вересня 1704 р., на основі інформації з Берліна за 16 вересня, повідомляє, що Август вислав козаків до Сокаля та очікує на нові відділи козацького війська.

Лондонський тижневник Мастер Меркюрі... за 25 вересня 1704 р. згадує, що Август має 20.000 козаків, окрім тих, що залишилися біля Львова.

Дейлі Курант (ч. 760) за 21 вересня 1704 р., покликуючись на інформації з Вершави за 6 вересня, подає що саксонський генерал Брандт, під командуванням якого знаходився козацький тритисячний корпус на чолі з полковником Апостолом, прибув 31 серпня 1704 р. в околицю Сокаля щоб оточити корпус шведського генерала Ґордона. 3 вересня генерал Брандт вислав своїх відпоручників до генерала Ґордона з домаганням піддатися, бо в противному випадку "з ними станеться те, що сталося під Лятовицями," де козаки вбили 300 шведів. Про цю подію були суперечливі відомості. За одними джерелами, Апостол допомагав Брандтові розгромити шведський відділ під командуванням майора Леєнгельма. Під час битви козаки вбили 460 шведів, і взяли 300 в полон. Ґ. Нордберґ подає, що шведи здалися Брандтові, але козаки вбили 3.000 шведських вояків.

У 1704 р. не тільки англійська, а й інша європейська преса, писала багато про козаків; при тому, як правило, згадувала Мазепу, без огляду на те, чи він у той час ними командував, чи були вони під командуванням наказних гетьманів або своїх полковників. Прикладом цього може послужити довша згадка в лондонському місячнику Монтслі Реджістер за вересень 1704 р. У цій згадці зазначено, що "польський генерал, що знаходиться недалеко Львова, очікує значного відділу козацького війська під проводом Масеппи". На ділі, Мазепа в той час перебував на Волині, тільки його полковник Мирович на чолі 10.000-ного корпусу, відступаючи від Львова, який

26 серпня здався шведам, прилучився до корпусу польського генерала Ржевуського.

Про полковника Мировича згадує Дейлі Курант (ч. 783) за 18 жовтня 1704 р., покликуючись на інформації зі Львова (за Амстердам Ґазетте за 24 вересня), пише, що "15.000 (!) козаків під командуванням полковника Мироновича (І)знищивши околицю між Золочевом та Олеськом, прямує в напрямі Бродів, щоб з'єднатися з 30.000-ним козацьким корпусом армії Мазепи, який сам із рештою своєї армії знаходиться на Волині, в Україні". Ця сама вістка ще раз, як потвердження попередньої відомости, Дейлі Курант (ч. 791) за 31 жовтня 1704 р., покликуючись на інформації зі Львова, надруковані в Амстердам Ґазетте за 8 жовтня, подає, що полковник Мирович робить відворот, щоб з'єднатися з головними силами Мазепи.

Про самого гетьмана Дейлі Курант (ч. 821) за 1 грудня 1704 р., покликуючись на інформації зі Львова за 5 листопада в Амстердам Ґазетте, пише, що "Мазеппа, генерал козаків, розмістив їх у Любарі, Паволочі, П'ятках та інших місцях, а сам іде у напрямі Дніпра".

Закінчуючи свої вістки про козаків у 1704 р. Дейлі Курант (ч. 833) за 15 грудня 1704 р. на основі інформації з королівської шведської головної кватири в Травстав на Шлезьку за 22 листопада, пише, що шведи заатакували 2.000 козаків під командуванням полковника Апостола та всіх їх повбивали. Насправді в Апостола було тоді 1.700 козаків, з яких шведи забили там 1620 і тільки 80 козаків з Апостолом повернулися додому.

Лондон Ґазетте за 9-12 жовтня 1704 р., користуючись інформаціями з Берліну за 14 жовтня 1704 р. повідомляє, що військові частини, серед яких знаходяться козаки, облягають Познань. Рівнож і Монтслі Реджістер за жовтень 1704 р. потверджує, що козаки знаходяться під командуванням генерала Паткуля, який до речі, дуже погано з ними поводився, наказуючи їх навіть бити.

Навесні 1705 р. гетьман дістав інструкції від царя вислати до Ґродна 4.500 козаків під командуванням полковника Горленка, а самому вирушити на поміч Августові II та з'єднатися з його військом у Сандомирі. Гетьман вирушив на Волинь, а звідтсіля попрямував на Львів, однак на прохання міської ради, Мазепа оминув місто й пішов далі в напрямі Сандомиру.

У зв'язку з тими воєнними операціями, Дейлі Курант (ч. 953) за 5 травня 1705 р., покликуючись на інформації зі Львова, пише, що "Мазеппа, генерал козаків, концентрує свої війська над Дніпром, щоб іти на допомогу Августові, що має для останнього велике значення".

Лондон Ґазетте (ч. 4126) за 24-28 травня 1705 р., пише, що "генерал Мазеппа, який командує козаками коло Києва, переправився через Дніпро та йде в напрямі Берестя, щоб з'єднатися з саксонським корпусом під командуваннм генерала Шуленберґа."

Узимі 1705-1706 р. воєнне щастя сприяло шведам, які з успіхом атакували свого ворога, так що цар прислав Мазепі наказ піти на відсіч Ґродна, куди гетьман прибув щойно по капітуляції того міста.

У зв'язку з тим, Лондон Ґазетте (ч. 4202) за 21-25 лютого 1706 р., покликуючись на інформації з Варшави за 16 лютого, пише, що "польський король має свою головну кватиру в Новоґрудку на Литві, звідки вислав своїх посланців до Мазеппи, що знаходиться в Ґродні, де командує московськими військами".

Згідно з відомостями з Ґданська за 23 липня 1706 р., Бостон Ньюз-Леттер за 2 лютого 1707 р. (ч. 198) пише, що "козаки під командою Войнаровського, небожа генерала Мазепи, прибули в околицю Люблина, а звідси будуть продовжувати свій похід у глибину центральної Польщі".

По капітуляції Гродна, шведський король, замість того щоб іти на Москву, розпустив тільки вістки, що йде на Україну, а сам пішов до Саксонії, де примусив Августа до абдикації (14 вересня 1706 р.). З уваги на це, цар скликав до Жовкви воєнну нараду (квітень 1707р.).

Про це пише Пост-ман (ч. 1780) за 15 травня 1707 р. Згідно з інформаціями зі Львова за 27 квітня 1704 р., повідомлено, що цар прибув до Жовкви, де має відбутися "велика воєнна нарада", на яку прибули генерали Шереметьєв і Мазеппа . Цю вістку надрукував на першій сторінці Дейлі Курант (ч. 1645) за 23 травня 1707 р.: "Львів, 27 квітня. Цар урочисто відсвяткував Великодні Свята у Жовкві, де відбулась воєнна нарада, в якій взяли участь генерали Шереметьєв, Мазепа та інші..."

Пізніше не знаходимо більше згадок про Мазепу. Шойно після його переходу на шведську сторону Дейлі Курант за 29 грудня 1708 р. (ч. 2239) посвятив багато місця на першій сторінці про об'єднання Мазепи зі шведським королем. Як джерело своєї інформації вище згаданий лондонський щоденник подає за Амстердамським Кур'єром повідомлення царської головної кватири над Десною за 16 листопада 1708 р.

Згідно з цим повідомленням, Мазепа, (якого Дейлі Курант називає генералом і головним вождем козаків) у віці 70 років, перейшов на шведську сторону. Давши козакам наказ іти походом проти шведів (пояснює дальше лондонський щоденник), Мазепа у бойовому порядку перейшов Десну; щойно тоді з'ясував козакам своє рішення перейти на шведську сторону. Почувши це, більшість козаків, які вже довший час були невдоволені Мазепою, не згодилися з пляном свого гетьмана і повернулись назад, за винятком трьох полковників, а саме миргородського, прилуцького та любнянського, що силою були змушені йти за Мазепою. На вістку про перехід Мазепи до шведів (продовжує лондонський щоденник), цар видав маніфест до українських православних владик і козацької старшини прибути до Глухова на вибір нового гетьмана; там одноголосно вибрали І. Скоропадського. З черги цар наказав Меншикову здобути та знищити місто Батурин, столицю Мазепи, яке він узяв приступом, а по здобутті наказав вирубати 5-6 тисяч козаків, коменданта столиці [полк. Чечеля] наказав замучити на тортурах. Із самого ж Батурина москалі забрали поважне число артилерії, амуніції та харчів, а що не могли забрати, знищили; саме місто до тла зруйнували.

Наприкінці цього повідомлення пишеться, що Скоропадський зі своїм військом долучився до царської армії та що шведський король не зразився цією невдачею, але продовжував свій похід у райони Стародуб-Чернігів. Дейлі Курант за 18 січня 1709 р. подає за Паріс Ґазетте (5 січня 1709 р.) умови українсько-шведського договору. Дальше немає згадок про Мазепу. Щойно аж по битві під Полтавою Дейлі Курант (ч. 2437) за 16 серпня 1709 р. коментуючи долю шведської армії, згадує, що Мазепі вдалося оминути московського полону і що він утік. Як джерело цієї інформації подає Дейлі Курант Амстердам Ґазетте, яка у свою чергу, покликуючись на лист із датою 13 серпня 1709 р. від де Лейгта, (M. de Leith) московського посла в Берліні.

Loading...

 
 

Цікаве