WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Мазепа у французьких джерелах - Реферат

Мазепа у французьких джерелах - Реферат

Розмова з цим принцом дуже приємна; має він великий досвід у політиці; у протилежність до москвинів, слідкує і знає, що діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою збірку зброї, одну з найкращих, що я бачив у житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки.

Кілька разів я дуже обережно навертав розмову на сучасну політичну коньюктуру, але мушу признатися, що нічого певного від цього принца не міг витягнути. Належить він до тих людей, що воліють або зовсім мовчати, або говорити й не сказати. Всеж таки гадаю, що ледве чи любить масковського царя, бо ні слова не сказав, коли я йому скаржився на московське життя. Однак щодо корони польської п. Мазепа сказав, що вона, мовляв, іде, як у стародавньому Римі, до занепаду. Про шведського короля говорив із пошаною, хоч уважає його за надто молодого. Що особливо було мені приємне — це почуття пошани, що принц Мазепа виявив до особи Його Величности [Людовика XIV], про якого багато розпитував мене та якому просив засвідчити свою пошану й відданість. Це була не тільки звичайна куртуазія, питома п. Мазепі, вона відповідає, видко, дійсності: у залі його замку, Де висять портрети чужоземних володарів, на найвиднішому місці знаходиться гарний портрет його Величности. Там же, але на менше видному місці, я бачив портрети цісаря, султана, польського короля та інших володарів. 2

У зв'язку з відвідинами Балюза в Батурині, французький історіолог ґраф Филип Маркіз де Данжу (1638-1720), 3 записав 7 листопада 1705 р. у своєму щоденнику: "немає сумніву, що генерал Мазепа є у порозумінні зі шведським королем". 4

Що Балюз був добре поінформований в українських справах, свідчить факт, що у зв'язку з плянами козацької старшини щодо відновлення Великого Князівства Руського на засадах Гадяцької унії (1658), він повідомляв про це свій уряд у звіті з 19 серпня 1708., згадуючи при тому, що свого часу, Франція підтримувала ідею Гадяцької унії. У цьому звіті, він згадує, що "сюди доходять деякі чутки, що існують зв'язки між козаками в особі їх гетьмана, із шведами". 5 Французький посол у Стокгольмі, Жак де Кампредон, у своєму звіті з 13 червня 1708 р. інформував свій уряд, що шведи не мають причини боятися гетьмана України, бо "є відомості зі шведської армії, про що я ще точно не знаю, що 50.000 татар під командою Мазепи з'єднаються з армією, однак я певний, що вони будуть до диспозиції короля Швеції". 6

У звіті за 24 жовтня 1708 р., Кампредон пише, що шведська армія не має досить поживи як для війська так і для коней і тому шведи будуть змушені шукати поживи в Україні. 7 Кампредон у звіті за 14 листопада 1708 р. ще раз пригадує, що "рішення йти в Україну — це єдиний рятунок для шведської армії, щоб не згинути з голоду". 8

Подібно завважує французький дипломат Жан Віктор барон де Безенваль (якого французький король вислав як надзвичайного посла до Карла XII), у свосму звіті за 25 вересня 1708 р. Між іншим, він пише:

Становище шведського короля в країні козаків буде залежати від того, як йому там поведеться. Якщо козаки вирішать перейти на його сторону та якщо він отримає від них прохарчування для війська, тоді вони не тільки без труднощів, але навіть із приємністю, можуть дати все потрібне. Україна така багата на поживу всякого роду, що населення само не може всього спожити, звідти немає експорту, так що населення має всього в запасі на багато років. 9

Филип Гроффей, французький агент, секретар литовського підскарбія Венедикта Сапіги, у своєму листі за 22 жовтня 1708 р. до Безенваля пише: "Московський цар приказав Мазепі все спалити на терені, де шведи будуть проходити, але козаки на це не погодилися, навпаки, вони прийняли до відома маніфест шведського короля з умовою, що не буде більше реквізицій і що вони самі будуть приносити харчі на призначені місця". 10

Жан Люі де Бонак, французький посол у Швеції й Польщі, У своєму звідомленні за 15 листопада 1708 р. зі Стокгольму повідомляє:

...Генерал Мазепа таємно пропонував Палятинові [А. Сєнявському], що якщо він із польською армією схоче з'єднатися, то він [Мазепа] дасть йому до диспозиції 60.000 козаків, щодо яких він певний, — вони підуть за ним і зараз вони докладають усі зусилля здобути Україну й піддатися під протекцію Польщі, Варварство москвинів так озлобило козаків, що вони готові зробити повстання, тільки потрібно їм цю справу відповідно представити, яка це була б слава для нього та яка користь для Польщі та України. 11

О. Субтельний у своїй праці "Листи Мазепи до Адама Сєнявського, 1704-1708" висловив погляд, що, хоч Мазепа й Сєнявський на початку 1708 р. наблизились до Станислава Лещинського й Карла XII, однак із цього нічого не вийшло, бо обидва не мали до себе взаємного довір'я і боялися зробити остаточне рішення — спільно виступити проти царя по стороні Лещинського. 12

До речі, Лещинський у своєму листі з 10 грудня 1708 р. похвалився Безенвалеві, що це його заслуга, що Мазепа зі своїм військом перейшов на сторону шведського короля. 13

Жак Марон, французький агент, секретар коронного гетьмана А. Сенявського, у своєму листі з 26 жовтня 1708 р. користуючись правдоподібно інформаціями "воєводини белзької", як звикли тоді називати дружину гетьмана, Єлисавету Сенявську, пише про в'їзд Мазепи і шведів до зруйнованого Батурина [8 листопада], де гетьман віднайшов свої скарби, що їх був закопав. Марон рівнож хибно подає, що полковник Апостол, приятель Мазепи окопався в Чигирині. Марон дослівно пише:

... Відносно генерала Мазепи, ми одержали відомости про знищення Батурина, з якого Москвини відступили. Мазепа разом зі шведами ввійшли в руїни цього міста. Тут він віднайшов свої скарби, які перед тим казав закопати. Маю рівнож відомости з України, що козаки машерують в напрямі долішнього Дніпра й є по стороні Мазепи. Полковник Апостол, добрий приятель Мазепи окопався з багатьма тисячами козаків у Чигирині. Також в околиці Пороніч [Порятин?] козаки мають верх над москвинами. 14

Французький король ставився скептично стосовно переходу Мазепи до шведського короля, у своїх листах за 14 і 24 січня 1709 р. до Безенваля він висловлює погляд, "що згідно з відомостями з Голляндії, перехід Мазепи на сторону шведського короля втратив значення, тому що велика частина його армії не пішла за ним, як тільки він оголосив своє рішення об'єднатися... Перехід Мазепи До шведського короля не принесе йому великої користи..." 15 Коментуючи дальші наміри Мазепи, Людовик XIV уважає, що гетьман поповнив велику помилку, тому що не забезпечив як слід Батурина перед москвинами, заки перейшов до шведів. У листі за 31 січня 1709 р. король між іншим пише до Безенваля: "Мені здається, що Мазепа не зробив відповідних заходів, щоб забезпечити свої багатства, коли переходив до шведського короля. Кажуть, що виїжджаючи, він не повинен був залишити москвинам так багато добра й поживи". 16 Людовик XIV стежив за розвитком подій на Сході. У своєму листі за 21 червня 1709 р. до Безенваля, французький король пише, що шведська армія зазнала великих втрат. Єдина його надія — це козаки й татари. 17

Та не тільки король, але теж французькі дипломати цікавилися розвитком воєнних подій на Сході і часто згадували про це у своїх звітах. Наприклад, Кампредон у звіті за 11 січня 1709 р. з Ґданська повідомляє Людовика XIV, що шведський король представив Мазепі шляхтича щоб заключити з ним договір. "Він [шляхтич] інформує, що шведський король на чолі з 10.000 шведів і 4.000 козаків під командою Войнаровського, небожа Мазепи, вирушить завтра в похід." 18

Гроффей у своєму звідомленні за 24 квітня 1709 р. зі Львова до Безенваля пише, що була сувора зима і що "шведи мають труднощі жити в країні козаків і не вдоволені." 19

Безенваль пише у звіті за 14 жовтня 1709 р. з Варшави до Людовика XIV: погана погода ("распутіца") навесні 1709 р. спричинила сповільнення воєнних дій між військами, зате збільшилась політична й дипломатична акція між росіянами і шведами. Мазепа пробував переконати татар приступити до війни. Його взаємини з кримським ханом ніколи не переривалися; Карло XII, за його порадою, натискав на татар і турків заатакувати Москву. 20

Марон у своєму звідомленні зі Львова з 31 липня 1709 р. до Бонака згадує між іншим, що "шведський король з [генералом] Ляґеркроною переправився через Дніпро... вслід за ним їде Мазепа, за яким пустився з погоною Палій з 300 кіннотчиками." 21

Про утечу Карла XII і Мазепи згадує теж Бонак у своєму звіті за 14 серпня 1709 р.: "... Шведському королеві пощастилося вчас переправитися через Дніпро, його супрважав Мазепа. Мені здається, що вони хочуть спершу дістатися до Туреччини, а звідти через Угорщину вернутися до Польщі." 22

Шведський король і гетьман з рештками союзного війська прибули до Очакова 6 липня 1709 р. У зв'язку з тим, французький амбасадор у Константинополі, Ферріол, у своєму звіті з 27 серпня 1709 р. до міністра заграничних справ де-Торсі, писав що паша Очакова, хоч давніше був заприязнений з Мазепою, не погодився дати кораблі до переїзду. Ферріол дослівно пише: "... Шведський король після битви на Україні подався до Очакова, турецької твердині над Дніпром, під командою паші Абд ур Амман. Разом з королем прибуло мало людей, одначе пізніше прибули татари, молдавани, поляки й шведи. Коли б паша був вислав більше кораблів на море, 2.000 або 3.000 людей були б урятовані." 23

Звіт подібного змісту з 11 вересня 1709 р. вислав теж Безенваль Людовикові XIV. 24

У дальших своїх звітах з 24 серпня 1709 р. і 14 вересня 1709 р. до Людовика XIV, Бонак пише, що цар настарливо домагається видачі Мазепи. У звіті з 14 вересня, Бонак так, між іншим, пише: "... Відколи він [шведський король] прибув до Бендер, цар запропонував йому нові умови миру. Одначе король не міг їх прийняти, тому що цар спеціяльно домагався видачі Мазепи." 25

Марон у листі з 9 жовтня 1709 до Бонака згадує, що Мазепа знеможений старістю і недугою помер в Бендерах. 26

Слід підкреслити, що французькі дипломати згадували про Мазепу у своїх звітах прихильно (Балюз), або дуже об'єктивно обмежуючись до засвідчення тогочасних подій, так як вони оцінювали.

Loading...

 
 

Цікаве