WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Східно-слов'янська держава - Київська Русь - Реферат

Східно-слов'янська держава - Київська Русь - Реферат

іго?
Суть цього явища полягає у формуванні та зміцненні стійкої системи залежності руських земель від завойовників. Воно виявлялося, головним чином, у трьох сферах: економічній (система податей та повинностей - данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче та ін.); політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача неюярликів на управління землями); воєнній (обов'язок слов'янських князівств направляти своїх воїнів до монголо-татарського війська та брати участь у воєнних походах).
Встановлення монголо-татарського іга на Русі мало свої особливості: 1. Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди. 2. На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку ХІV ст. фактично ліквідовується. 3. Толерантне ставлення залотоординців до християнства та православного духовенства. Саме ці особливості монголо-татарського панування дали змогу східним слов'янами не тільки зберегти власну етнічну самобутність, а й накопичити державотворчі сили. 4. Зумовлене монголо-татарським ігом послаблення обороноздатності Русі призвело до того, що у ХІV - ХV ст. південні та західні руські землі опиняються у складі Литовського князівства та Польського королівства, а Північно-Східна та Новгородська земля залишаються під владою Орди. Внаслідок цього фактично розпадається єдина давньоруська народність )інколи її називають східнослов'янською етнокультурною спільністю) і починають активно формуватись українська, білоруська та російська народності.
3) Яка роль Галицько-Волинського князівства у житті східних слов'ян у ХІІ - ХVІ ст.?
У 1199 р. у західній частині Русі з'явилося нове державне об'єднання - Галицько-Волинське князівство, яке впродовж півтора сторіч відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов'ян.
Державний розвиток Галицько-Волинського князівства пройшов кілька етапів:
І. Утворення і становлення (1199-1205 рр.). Спираючись на середнє і дрібне боярство та міщан, волинський князь Роман у 1199 р. ламає опір великих бояр і об'єднує Галичину і Волинь. Сміливий воїн, талановитий політики, жорсткий, а інколи навіть жорстокий володар, князь веде активну зовнішню політику і веж у 1202 р. оволодіває Києвом і фактично стає великим князем. Літописець називає його "самодержавцем всія Русі".
ІІ. Тимчасовий розпад держави (1205-1238 рр.). Після смерті Романа розпочинається майже 30-річна боротьба за галицький стіл.
ІІІ. Об'єднання та піднесення (1238-1240 рр.). Відновивши єдність, Галицько-Волинське князівство набирає силу та відновлює страчені позиції.
ІV. Боротьба з монголо-татарським ігом та поступовий занепад (1240-1340 рр.). Енергійна державна діяльність Данила) дипломатичні контакти з Польщею, Угорщиною, папою римським та ін., зведення численних укріплень та міст, зміцнення системи місцевого управління, переозброєння армії) була спрямована головним чином на створення могутньої антиординської коаліції та скинення іга. Реалізувати свої плани князю не вдалось, але створена та зміцнена ним державність проіснувала у надзвичайно несприятливих умовах майже сто років. Нащадки Данила Галицького - Лев І (1264-1301 рр.), Юрій І (1301-1308 рр.), Лев ІІ (1308-1323 рр.), Юрій ІІ (1325-1340 рр.) - всіма силами намагались зберегти єдність та могутність Галицько-Волинського князівства, але нескінченні феодальні міжусобиці, свавілля бояр, постійне втручання сусідніх держав, неослаблений прес монголо-татарського іга логічно вели до занепаду та розчленування держави. Після отруєння боярами у 1340 р. останнього галицько-волинського князя Юрія ІІ Болеслава землі князівства протягом короткого часу опиняються під владою чужоземців: Галичина - під Польщею, Волинь - під Литвою, Буковина - у складі Молдавського князівства.
4) Чому Данилові Галицькому не вдалося вигнати ординців з руської землі?
Після захоплення Києва монголо-татари почали наступ на галицько-волинські землі. Знижуючи все живе на своєму шляху, вони захопили та розграбували Кам'янець, Колодяжин, Луцьк, Володимир, Галич на інші міста. Данила Галицького на той час не було у князівстві: він перебував в Угорщині та Польщі, намагаючись схилити феодальну верхівку цих держав до утворення антитатарського воєнного союзу. Але, на жаль, переговори результатів не дали.
У зовнішньополітичній сфері Данило Галицький намагається реалізувати свої плани щодо створення антиординської коаліції. Князь не тільки примирюється зі своїми колишніми ворогами - Польщею, Угорщиною та Литвою, а й налагоджує з ними союзницькі контакти. Проте, чудово розуміючи, що головні інтереси його західних сусідів зосереджені головним чином на Заході, а не на Сході, Данило шукає надійних та міцних антиординарських спільників на Русі.
Золота Орда не могла допустити концентрації сил та зміцнення подібної коаліції.
За цих обставин, шукаючи міжнародної підтримки, Данило Галицький у 1252 р. був змушений відновити переговори з Ватіканом. Скориставшись скрутним становищем Данила Галицького (втрата надійного союзника, невдачі з формуванням антиординарської коаліції, реальна загроза вторгнення у князівство татарських орд), римський папа Інокентій ІV пообіцяв галицько-волинському князю реальну допомогу та королівську корону за умови укладання унії руської православної церкви з католицькою під покровительством папи. Намагаючись використати всі сили для боротьби проти іга, Данило погоджується на ці умови, і у 1253 р. у місті Дорогочині відбувається його коронація. У цьому ж році своєю буллою папа оголошує хрестовий похід проти татар, до участі в якому закликав Польщу, Чехію, Померанію та Сербію. Але через цілий ряд причин (більшість названих країн були втягнуті у боротьбу за австрійську спадщину, їх роздирали внутрішньополітичні негаразди, не могли вони розраховувати і на чисельну перевагу над військовими формуваннями монголо-татар) плани ще одного хрестового походу так і залишились нездійсненними. Не відчувши реальної допомоги з боку папської курії, Данило розриває угоду з Ватіканом і вступає у відкриту збройну боротьбу з Золотою Ордою.
Не маючи сил для протидії, Данило Галицький під тиском вимог Бурундая змушений був віддати наказ про знищення укріплень Володимира, Луцька, Львова, Кременця, Данилова та інших міст і замків. Збереглись лише оборонні споруди неприступного Холму. Саме у ньому після серйозної хвороби у 1264 р. помирає князь Данило.
Література:
1. Історія України. Львів. Видавництво "Світ" 1998 р. Керівник акторського колективу професор Зайцев.
2. Крип'якевич, Доламцький. Історія України. Львів, Видавництво "Меморіал", 91р.
3. Крушельницький, Левенець. Історія України. Довідник. Київ. Видавництво "Зодіак", 93 р.
4. Бойко. Історія України. Запитання і відповіді. 97 р. Українська академія. Видавництво "Альмаметр".
Loading...

 
 

Цікаве