WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Гетьман Іван Мазепа в західньоєвропейських джерелах 1687-1709 рр. - Реферат

Гетьман Іван Мазепа в західньоєвропейських джерелах 1687-1709 рр. - Реферат

Розглядаючи інформацію зарубіжної преси, Т.Мацьків зазначив, що „цар висилав на захід спеціальних агентів, завданням яких було дбати про те, щоб чужинецькі, зокрема німецькі часописи, писали прихильні відомості про Москву. Вони самі мали готові статті чи дописи або давали редакторам відповідні матеріали..." (с.33).

Багатий своїм змістом підрозділ „Мазепа в німецьких мемуарах", у якому мова йде про події в Україні та їх політичне значення, що знайшли своє висвітлення та оцінку. Ось як, наприклад, писав тогочасний німецький політичний діяч Й.Барділі: „Україна, або Козакія — це край, у якому давніше жили скіти (скіфи — Ф.Ш.), а їх наслідники є козаки, нарід вільний, що не хоче бути ні під Польщею, ані під Москвою" (с.65).

В цьому підрозділі наводяться також відомості й з інших мемуарів про конкретні події, що відбувалися напередодні та під час Полтавської битви, й про її наслідки.

У підрозділі „Мазепа у звітах пруського посла в Москві" звертається увага на дії, які проводилися царським урядом, зокрема в Україні, під час війни 1708-1709 рр., згадується про жорстоке знищення м.Батурина та його населення російськими військами, очолюваними О.Меншиковим.

У четвертому розділі книги „Мазепа в австрійських джерелах" наводяться документи 1703 р., де повідомляється про зустріч Мазепи з Петром І, про те, що цар довго з ним розмовляв і подарував йому шаблю, прикрашену діамантами. В пресі згадується зустріч Мазепи з іншими російськими діячами, а також участь гетьмана в різних військових походах.

До переходу Мазепи на бік шведського короля Карла XII зарубіжні газетні повідомлення називали його „князем", „фельдмаршалом" і т.п. Після цього високі титули гетьмана в австрійській пресі зникли, а вживалися слова „зрадник", „егоїст" тощо.

У джерелах наводяться відомості про те, що запорожці під проводом К.Гордієнка приєдналися до Мазепи в 1709 р. Австрійська газета „Пост мерліхер меркуріюс" 10 липня на основі інформації з Кракова від 29 червня повідомляла, що російський полковник Яковлєв повністю знищив Запорозьку Січ, захопив 150 гармат, а полонених січовиків закатував.

Австрійське посольство в Росії не обходило подій, що відбувалися в Україні. Про це свідчить матеріал, поданий у підрозділі „Мазепа у звітах австрійського посла в Москві". Одним з перших, хто повідомив про перехід Мазепи до шведів, був австрійський посол Отто Плеєр. У своєму звіті за 16 листопада

1708 p. він писав: „Потім прийшла несподівана вістка, що престарий і білосивий, завжди відданий цареві та його улюбленець, козацький вождь Мазепа перейшов до ворога з триста старшинами та деякими полками козаків, допомагаючи тим кроком голодуючій шведській армії" (с. 89).

Вже згадувалося про те, що цар Петро І нагородив І.Мазепу за його діяльність першим тоді орденом Росії св. Андрія Первозваного. Король Польщі Август II також нагородив його найвищим тоді польським відзначенням — орденом „Білого Орла". Приділена увага в книзі й наданню Мазепі австрійським імператором титулу „Князь святої римської імперії". Безумовно, ці високі нагороди і титул, одержані від урядів різних країн, свідчать про міжнародне визнання діяльності гетьмана України.

У розділі п'ятому „Мазепа у спогадах швайцарського очевидця" (Христофора Гасманна) Теодор Мацьків зазначає, що тут нема нічого нового про Мазепу, однак вони заслуговують на увагу, тому що автор як очевидець і безсторонній спостерігач подій представляє їх так, як бачив.

Т.Мацьків дає ряд правок та уточнень до змісту спогадів Христофора Гасманна.

З давніх часів у громадськості Франції викликали зацікавлення події, які відбувалися в Україні. У X VII ст. цьому, зокрема, сприяв француз Гійом Левассер де Боплан. Добре ознайомлений з українським життям, зокрема козацтва, він видав книгу „Опис України", що вийшла кількома виданнями, атакож в англійському перекладі.

У шостому розділі книги „Мазепа у французьких джерелах" зібрано відомості про нього, починаючи з його виборів гетьманом і до подій, що відбувалися в 1708 р.

За діяльністю Мазепи досить уважно слідкували урядові кола Франції. Це знайшло своє відображення в звітах французьких дипломатів, чому присвячено спеціальний підрозділ у книзі Т.Мацьківа. Наведемо окремі приклади.

Французький дипломат Жан де Балюз у 1703 р. з Москви зазначав у своєму звіті: „З Московщини я поїхав на Україну, країну козаків, де був кілька днів гостем принца Мазепи, що виконує найвищу владу в цій країні. Я мав до нього листа від канцлера Московщини. На границі мене зустріла почесна козацька варта і з великою пошаною допровадила до міста

Батурина, де в замку має резиденцію принц Мазепа. Розмова з цим принцом дуже приємна; має він великий досвід у політиці; у протилежність до москвинів слідкує і знає, що діється в чужоземних країнах..." (с.104-195).

Розділ сьомий „Мазепа в англійських джерелах" присвячено тогочасній пресі, в якій знайшли своє відображення події, пов'язані з гетьманом, починаючи з обрання його на цю посаду у 1687 р.

Теодор Мацьків має підстави для твердження, що „тогочасну англійську пресу не можна вважати за першоджерело. Все ж таки вона була своєрідним „барометром" тогочасної публічної опінії та одночасно свідчила про популярність Мазепи в тодішньому політичному світі" (с. 1 і 3). Відомості для англійської преси надходили з різних європейських країн, де багато уваги приділялося козакам, Мазепі та його союзу зі шведським королем. Але на відміну від німецької преси, що не щадила Мазепу за його перехід на бік шведів, таких епітетів, як „зрадник", „бунтар", „егоїст" та інші, англійська преса не вживала.

Події в Україні та Мазепа не обійдені й у тогочасних англійських мемуарах, яким присвячено другий підрозділ, що відкривається спогадами шотландця, генерала на російській службі Патріка Гордона, учасника кримського походу 1687 р. російських військ та козаків.

У його спогадах, зокрема, зазначається: „Визначні козаки потаємно розвідались, кого генералісимус хотів би мати за гетьмана, коли вони довідалися, що Мазепа є тим чоловіком, тоді ще того самого вечора написали потайки в тому дусі листа. Рівночасно провідники цієї партії поділили між собою полковництва та інші значні уряди й вирішили усунути тих, що були в ласці попереднього гетьмана...". Далі розповідається про обрання Мазепи гетьманом (с. 121 — 122).

Важливі відомості надходили до англійського уряду у звітах британських дипломатів. Зокрема, з Москви посол Чарлс Вітворт інформував свій уряд не лише про російські справи, а про події в Україні та активну участь козаків у воєнних діях. Мазепі приділена значна увага, зокрема його союзу з Карлом XII, подіям 1708-1709 рр.

Т.Мацьків на підтвердження багатих змістом повідомлень Вітворта зазначає, що посол мав добрі зв'язки з високими урядовцями та старшинами, був не тільки інформований про події та людей, які брали в них участь, а й писав про це об'єктивно. Саме тому його звіти мають особливо важливе значення для оцінки подій в Україні, особистості Мазепи і його політики.

У розділі восьмому „Згадки про гетьмана Мазепу в голландській газеті „Опрехте гарлемсе сатурдахсе курант" , 1709 р." повідомляється про те, що російські війська знайшли у захопленій шведській касі один мільйон „райксдальдорс", які Мазепа позичив шведам. 10 вересня вона повідомила, що татарський хан видав Мазепу цареві й що його було доставлено в Київ. Проте це повідомлення газети безпідставне, бо такого не було.

Loading...

 
 

Цікаве