WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Мазепа у світлі шведських очевидців - Реферат

Мазепа у світлі шведських очевидців - Реферат

У січні 1709 р., пише Нордберґ, граф Піпер дораджував королеві йти в напрямі Дніпра, щоб наладнати зв'язок з польським королем, але Карло XII вирішив піти під Полтаву. Від цього пляну відраджував короля також Мазепа. 38 У зв'язку з цим Нордберґ дає короткий опис Полтави й широко подає історію та звичаї запорожців, зокрема згадує повстання Б. Хмельницького проти Польщі та його зв'язки зі шведським королем Карлом X Ґуставом. Адлерфельт рівнож подає досить докладний опис України, її природніх багатств, накреслює історію козаків, їх боротьбу проти Польщі й Москви. При тому він відрізняє українських козаків від російських, описує їхні способи життя. У Києві є університет та осідок митрополита.

Нордберґ пише теж про взаємини між гетьманом та українським населенням, наводячи такий епізод:

На початку цього березня [1709 р.] було дуже холодно... Багато селян поверталося до своїх домів із лісів і мочарів, де поховали все своє майно не перед шведами, як це вони оповідали, але зі страху перед москвинами, які грозили їм вогнем і мечем, якщо б вони залишилися у своїх хатах. Ласкаві й переконливі слова Мазепи робили на них велике враження і вони передавали їх іншим. Гетьман оповідав їм, як мирно і приязно шведи поводилися з населенням, так що ніхто не міг на них нарікати. Навпаки, коли вони робили, на їх бажання, якусь прислугу шведам, то за це діставали гроші. Наприкінці гетьман додав, якщо б шведи справді хотіли забрати від них їхні в лісі заховані речі, то могли б це легко зробити, але вони цього уникають".

У зв'язку з появою шведського та українського війська у південній Гетьманщині (над ріками Пслом і Ворсклом), запорожці були зацікавлені у плянах шведського короля відносно Запорожжя. Як пише Нордберґ, Мазепа написав до запорожців листа, в якому вияснив їм, що він перейшов на шведську сторону тільки тому, щоби звільнити Україну від московського панування. Спочатку запорожці з цим погодилися. Та цар післав "до них когось і їх уконтентував, даючи їм 60.000 тисяч золотих ґульденів, за що вони пообіцяли бути навтральними й написали до Мазепи гострого листа, в якому позбавляли Мазепу гетьманського уряду та ще й погрожували, що вони готові звільнити Україну від чужого наїздника. Зокрема вони питалися, з яким наміром наблизився шведський король до українських кордонів... Мазепа відписав запорожцям довгого листа, в якому описав утиск царського режиму в Україні та остерігав їх про небезпеку ліквідації Січі, про яку цар висловився як "гніздо розбійників", а їх у майбутньому намірявся цілком викорінити. Тепер запорожці мають нагоду з'єднатися зі шведами, скинути зі себе московське ярмо і здобути волю й безпеку на вічні часи."

Чи запорожці, — пише Нордберґ, — не були задоволені грішми від царя, чи сталась якась інша причина, на всякий випадок, Мазепа був певний, що вони вороже наставлені до Москвинів. Це можна було відчути з того, що вони прихильно прийняли посольство від Мазепи і просили йому переказати, що вони тих 60.000 тисяч ґульденів не можуть прийняти як дарунок, але грабунок, що його цар пограбував від одного знатного козака в Глухові". У міжчасі, продовжує Нордберґ, до Мазепи й до Карла XII у с. Будищах прибуло запорозьке посольство з листом від кошового Костя Гордієнка, якого Нордберґ називає Городенскі. У листі до короля запорожці запевняли його, що перейдуть на його сторону і просили взяти їх під свою протекцію. 19 березня король прийняв запорозьку делегацію та наказав їх гарно обдарувати і відпустив із листом до Гордієнка. Рівночасно Мазепа післав з ними посольство до кримського хана, до якого граф Піпер з наказу короля написав листа, в якому повідомляв, що Мазепа й запорожці прийняли шведську протекцію. Адлерфельт теж згадує про запорозьке посольство.

26 березня 1709 р. Нордберґ описує зустріч Гордієнка з Мазепою, підчас якої кошовий подякував гетьманові за визволення України з під московського ярма та запевнив його у своїй вірності та співпраці "для оборони нашої батьківщини". Мазепа, дякуючи за довір'я, підкреслив, що він сам, удівець, без дітей, уже в старшому віці міг би поїхати до Польщі або якоїсь іншої країни доживати свої дні у спокою, однак у почутті чести й любови до своєї батьківщини, якою він вірно й чесно керував довгі роки, не хотів покидати її на поталу, а вирішив піти під шведську протекцію. Наступного дня король прийняв Гордієнка з визначними старшинами. Гордієнко латинською мовою подякував королеві за протекцію й допомогу в боротьбі проти спільного ворога. Від імёни короля відповів державний секретар Гермелін, його слова переклав Ґустав фон Зільдман. Гермелін запевняв про прихильність короля, який "поважно задумує відновити й запевнити козацькі вольності". Після авдієнції король і гетьман щедро обдарували запорожців та їх старшину. Крім цього, на прохання гетьмана, король на письмі потвердив, що він "бере Мазепу й Гордієнка зі всім військом під свою опіку та зобов'язується не підписувати договору або перемир'я без їхньої участи. Ніякий доровір не може бути підписаний, у якому не зазначено, що Україна й запорожці вільні від мосвовської зверхности і що вольності будуть назавжди забезпечені". Про зустріч Гордієнка з Мазепою в Будищах та авдієнцію в короля згадує теж Адлерфельт, але коротше.

Про участь запорожців у воєнних операціях є багато згадок, усупереч тому, що вони мали виконувати тільки земельні роботи під Полтавою, як це занотував лейтенант Вейге в своєму щоденнику.

Нордберґ описав детально битву під Полтавою.

Література:

  1. АНДРУСЯК, M., До історії правобічних козаків, Записки Наукового Товариства ім. Шевченка, (у дальшому "ЗНТШ"), Львів, 1930, т. 100.

  2. АНТОНОВИЧ, В., Коротка історія козаччини, Чернівці, 1912.

  3. БАНТЫШ-КАМЕНСКІЙ, Д., История Малороссии, Москва, 1822, т. III, IV.

  4. БЕЛОПОЛЬСЬКИЙ, СССР на фоне прошлого России, Вашингтон, 1973.

  5. БІДНОВ, В., Марія Магдалина, мати гетьмана Мазепи, "ПУНІ", т. 46, (1938).

  6. БОГОСЛОВСКИЙ, М. М., Петр І. Матеріялы для биографии, Москва, 1941 —1948, 4 т.

  7. БОРЩАК, І., Мазепа. Людина й історичний діяч, "ЗНТШ", т. 152, (1933), с. 1

  8. ВИНАР, Л., Андрій Войнаровський, Мюнхен, 1962.

  9. ВИШНЕВСЬКИЙ, Л., Мазепа: історія життя і зради, "Наука і суспільство", 1985, ч. 9, с. 34—37.

  10. ВОЗНЯК, М., Бендерська комісія по смерти Мазепи, "ПУНІ", т. 46, с. 106—138.

  11. ГОЛОБУЦКИЙ, В. А., Запорожское козачество, Київ, 1957.

  12. ГРУШЕВСЬКИЙ, М., Історія України Руси, Нью Йорк, 1956, т. VI.

  13. ДАБЫЖА, А. В., Мазепа — князь и его шляхетскій и княжескій герби, "Киевская старина, 1885, т. XIII, с. 714—718.

  14. ДОНЦОВ, Д., Похід Карла XII. на Україну, Лондон, 1955.

  15. ДОРОШЕНКО, Д., Мазепа в історичній літературі і житті, "ПУНІ", (1938), т. 46. с. 3—34.

  16. ДЯДИЧЕНКО, В. Д., Украинское казацкое войско в конце XVII. — начале XVIII, в., "Полтава. Сборник статей", Москва, 1959.

  17. ЕВАРНИЦКІЙ, Д. И., История запорожских казаков, Ст. Петербург, 1892, 1895, 1897, 3 томи.

  18. ЄНЗЕН, А., Три листи Мазепи, "ЗНТШ", 1909, т. 92, с. 239—241.

  19. КАМАНИН, И., Мазепа и его прекрасная Елена, "Кіевская старина", 1886, т. XI, с. 522—535.

  20. КОЗАЧЕНКО, А. И., События 1708—1709 гг. на Украине в освещении украинской дворянско-буржуазной историографии, "Полтава. Сборник статей", Москва: Академія Наук СССР, Москва, 1959, с. 323—358.

  21. КОСТОМАРОВ, Н., Мазепа и мазепинцы. Полное собрание сочинений, Ст. Петербург, 1905, т. VI.

  22. КРУПНИЦЬКИЙ, Б., Гетьман Мазепа в освітленню німецької літератури його часу, "Записки чина св. Василія Великого", 1932, т. IV, с. 292—316.

  23. КРЫЛОВА, Т. К., Полтавская победа и русская дипломатия, "Петр Великий. Сборник статей", Ленинград-Москва, 1947.

  24. ЛАЗАРЕВСКІЙ, А., Заметки о портретах Мазепы, "Кіевская старина", 1899.

  25. ЛОТОЦЬКИЙ, О., Справа правосильности анатемування гетьмана Івана Мазепи, "ПУНГ, т. 47, с. 57—68.

  26. ЛУЦІВ, В., Гетьман Іван Мазепа, Торонто, 1954.

  27. МАЦЬКІВ, Т., Гравюра І. Мазепи з 1706 р., "Український Історик", 1966, т. III, ч. 1—2, с. 69—72.

Loading...

 
 

Цікаве