WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Мазепа у світлі шведських очевидців - Реферат

Мазепа у світлі шведських очевидців - Реферат

Реферат на тему:

Мазепа у світлі шведських очевидців

Про похід шведського короля в Україну 1708 р. є вже значна література. Ще 1740 р. були видані щоденники шведських очевидців та офіційних історіографів Ґеорґа Нордберґа й Ґустава Адлерфельта. На початку XX ст. заходами шведського історика Августа Квеннерстедта з'явився Щоденник каролинських вояків. Окрім цього, за редакцією іншого шведського історика Ернста Карлсона видано у видавництві Історичних Актів кілька більших щоденників. Усе те, що стосується безпосередньо до українських справ шведських очевидців від вересня 1708 р., себто від приходу Карла XII на Україну до його втечі до Бендер (липень, 1709), зібрав та опрацював Степан Томашівський.

Одним з найважливіших моментів у Великій Північній Війні було те, що шведський король вирішив змінити свій плян, себто звернув з дороги Мінськ-Смоленськ-Москва на південь у напрямі Стародуб-Полтава-Москва. Наслідки цієї зміни оцінили вже сучасники, але мотиви цього стратегічного пляну залишилися по сьогоднішний день докладно недосліджені й контроверсійні. Як у старій так і в новішій історіографії прийнявся погляд, що причиною зміни стратегічного пляну було те, що Карло XII послухав Мазепу і звернув похід на Україну. Насправді немає документальних доказів про зв'язки Мазепи з Карлом XII до жовтня 1708 р. Опис битви під Полтавою анонімного автора, що був доданий до щоденника Адлерфельта, як пише Томашівський, "має явні познаки апокрифічного джерела".

У щоденниках чи пак записках шведських очевидців не можна знайти певної відповіді на питання, чому Карло XII несподівано повернув на Україну. Деякі учасники цієї війни стояли здалеку від короля, "а вже далеко від його думок, до яких — се знаємо — не мали доступу навіть найблизчі міністри й генерали і ніколи не могли вгадати змін його волі та зрозуміти її проявів", — пише Томашівський. Тому хоч названі дневники є важливими джерелами, в яких автори подають багато цінних політичних інформацій для вияснення та кращого розуміння воєнних подій, вони (автори) не могли всього знати і висловлювали радше свої здогади. Однак є дуже авторитетне свідчення дорадника Карла XII, графа Карла Піпера, який у своєму щоденнику, написаному в російській неволі, занотовує 25 липня 1709 p., що цар покликав його на конференцію, підчас якої він (Піпер) на запитання, чи "Мазепа дав причину до того, щоб ми змінили наш марш і повернули в Україну"...він запевнив, "що ми з ним не мали ніякої, ані найменшої переписки до того часу, як ми зайшли так далеко в Україну, що Й. К. В. був примушений завернути на Україну". Немає сумніву, що Піпер говорив правду, бо не мав причини говорити інакше, як було в дійсності, а ще менше, щоб писати неправду у своєму приватному щоденнику.

Відносно запитання, чи Мазепа запросив шведського короля в Україну, не менш авторитетне свідчення подає англійський представник при головній шведській квартирі, капітан Джеймс Джефрёйс у своєму звіті за 7 жовтня 1708 р. Він пише, що Карло XII послав до гетьмана посланця з проханням дозволити перезимувати в Україні. Може бути, що це була річ куртуазії, бо Карло XII, щоб рятувати армію від голоду однаково був би туди подався. Україна, українське козацьке військо, гетьман Мазепа та його політичні пляни дуже часто згадуються в щоденниках Нордберґа та Адлерфельта, які себе взаємно доповнюють. Нордберґ знав Мазепу особисто, часто бачив його на королівському дворі і тому більше пише про нього як Адлерфельт.

Нордберґ, опрацьовуючи біографію Карла XII, використав не тільки свій щоденник, але також архівні матеріяли та спогади інших учасників походу перед і по битві під Полтавою, так що його праця уважається, як дуже достовірне історичне джерело. Нордберґ не тільки присвячує багато уваги особі Мазепи, якого знав особисто, але й аналізує причини переходу гетьмана на сторону шведського короля.

Про Мазепу згадує Нордберґ уперше 6 серпня 1704 р., коли він перебував у Сокалі в короля Августа II. Далі Нордберґ реєструє такі короткі вістки як те, що каліський воєвода Зиґмунт Ґалецкі очікував Мазепу у Львові та як шведський король задумував захопити Львів, поки це мав зробити Мазепа, що був у дорозі на Волинь. 30 грудня 1705 р. Нордберґ згадує, що Карло XII, перейшовши Вислу, не був рішений, ударити на військо Мазепи, що перебував недалеко Люблина, чи вирушити проти російської армії на Литві. Король однак пішов у напрямі Станиславова (сьогоднішного Івано-Франківського). У березні 1706 р., пише Нордберґ, "цар наказав головному вождеві козаків, Іванові Мазепі, прибути з 40.000 армією в околицю Мінська".

У жовтні 1907 р. Нордберґ згадує, що "Іван Мазепа, гетьман або вождь козаків на Україні", післав до польського короля Станислава Лещинського свого емісара з пропозицією перейти на його сторону, "якщо він дістане підтримку й поміч від шведського короля. Шість чи сім тисяч москвинів, які знаходяться в околиці його постою, він легко зліквідує і тим способом покладе поміст для шведів. "Не було причини сумніватися, що він трактував справу поважно, бо ж було загально відомо, що козаки дуже бажали звільнитися з підданства царя, яке вони називають ярмом і на яке вони свого часу самі добровільно згодилися, оскільки їм обіцяно більше вольностей і привілеїв, як насправді вони мають. Король Карло XII уважав, що було б корисним, коли б козаки переслідували втікаючого ворога, але не вірив, що можна їм довіряти в битві, як це було в минулому. Окрім того, король був переконаний, що на випадок відвертої битви, росіяни будуть прогнані з Польщі, так що її бідні мешканці скоро будуть звільнені з неволі, тож він не бачив причини, щоб Мазепа причинився до визволення цього королівства, а вважав, що буде корисним, якби він бився з росіянами у власному краю. Тому відповідь короля Станислава була така, щоб Мазепа зі своєї сторони тримав усе в найбільшій таємниці, про що ніхто не сумнівався, а решту подасться йому до відома листовно, коли на це прийде слушний час".

У вересні 1708 р. Нордберґ повторює пропозицію Мазепи пишучи:

Як уже було згадано минулого року, Мазепа запропонував свої послуги в боротьбі проти царя. Щоправда, король зігнорував цю оферту, почасти тому, щоб йому не закидували таємні зговорення, а особливо тому, що він не мав довір'я покладатися на такий нарід, що покидає союзників у критичному стані. Однак тепер король усе більше й більше думає над тим, що було б вигідно прийняти пропозицію Мазепи й піти в Україну. Щоправда граф Піпер був свідомий того, що це погляд не самого короля, але, знаючи дуже добре його характер, старався від самого початку переконати його, щоб він покинув цей плян і радив йому не рухатися, а зачекати на прибуття графа Левенгавпта; більше того, радив королеві вирушити йому назустріч. Свою раду мотивував тим, що коли Левенгавпт щасливо прибуде і з'єднається з головною шведською армією, тоді шведське військо буде скріплене не тільки новими вояками, але також воєнним вирядом і харчами. Тоді можна самопевно виступити проти царя, який може нищити свій край стільки, скільки схоче. Коли ж король тепер подасться в Україну, тоді він виставить графа Левенгавпта на небезпеку, залишаючи його на ласку цілій ворожій армії. Якщо б сталося нещастя, тоді все, що він везе з собою, пропаде — і король відчує нестачу в підкріпленні новими вояками, воєнним вирядом і харчами, чого він так дуже потребує. Крім того, ворог, який досі відступав, у таких обставинах буде примушений самому наступати...

Хоч як була переконуюча думка", пише Нордберґ, — переміг погляд інших дорадників, що дораджували королеві йти в Україну з таких мотивів:

1. В Україні король дістане 20.000 козаків, що будуть готові битися, щоб скинути з себе російське ярмо.

2. Їх можна знаменито використати, тому що вони знають усі дороги та стежки.

3. Козаки на своїх легких конях можуть вести воєнну акцію в російському запіллі і тим самим зліквідувати дальші пожежі.

4. Підчас битви вони можуть заатакувати ворога ззаду.

5. Україна дуже врожайна й багата країна.

6. Звідси відкривається дорога до Росії.

7. Можна мати вільну руку в Польщі.

8. Що ж відноситься до графа Левенгавпта, то це генерал, на якого можна покладатися; він має відважних офіцерів і хоробрих вояків, тому ворог не відважиться його заатакувати".

Адлерфельт, що вперше згадав Мазепу у вересні 1705 р., так пише про похід Карла XII на Схід:

Одною з причин були таємні переговори, які велися від деякого часу з вождем російських козаків, Мазепою. Ці переговори зміцнювали переконання короля в його рішенні, тим більше, що Мазепа вже довший час мав добру причину нарікати на царя. Гетьман стояв постоєм на прикордонні Волині зі своєю армією в числі 25.000 козаків і вдавав, що хоче з'єднатися з Синявським, а на ділі вів таємну кореспонденцію з королем Станиславом, якому дораджував, щоб він переконав шведського короля прибути на Україну і звільнити її з московського ярма".

Loading...

 
 

Цікаве