WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Мазепа у звітах англійських дипломатів - Реферат

Мазепа у звітах англійських дипломатів - Реферат

Правдоподібно Вітворт має на думці універсал Станислава Лещинського з 22 листопада 1707 р., що польський король переслав Мазепі через єзуїта о. Заленського з табору під Свєтною над Вислою. У цьому універсалі Лещинський закликає "преславний козацький народ" скинути з себе чуже й несправедливе ярмо та повернутися під "найвищу опіку дідичних українських панів, найясніших польських королів". У нагороду за це Лещинський обіцяв не лише зберегти козаків у "їх колишніх оздобах і багатствах", й забезпечити їх "досконалими й більшими гараздами та, як синів одної й нероздільної вітчизни, пригорнути до спільної матері Річипосполитої в правах, наданнях, ужитках, безпеках і всіх вольностях навіки ствердити". На особистій авдієнції, о. Заленський поінформував гетьмана, що Карло має намір іти в похід на Москву через Литву, а Лещинський має прямувати на Київ із татарською ордою, яка згідно з обіцянкою турецького посла має з'єднатися з польським військом на шляху до Києва. 19

У дальших своїх звітах за 21 квітня (5 травня) 1708 р. і 5 (16) травня 1708 р. та за 26 (6 червня) 1708 р., Вітворт коротко згадує про повстання донських козаків, яких хибно вважає за українських. 20 Подібно у звіті за 2 (13) червня 1708 р. англійський посол хоч детально, але помилково пише про "небезпечне повстання донських козаків під проводом Булавина в Україні..." 21

Подаючи цікаві подробиці про похід шведів на Москву, Вітворт пише у своєму звіті за 17 (28) вересня 1708 р., що "шведська армія стрічає по дорозі згарища й руїну та примушена продовжувати свій похід у голоді та в холоді. Правда, шведи йдуть на Москву, може, найкоротшою дорогою, але замість міст зустрічають багато рік, болот і непрохідніх лісів. Якщо б вони пішли через Україну, де багато харчів і багатих козацьких міст, у яких живе вільний нарід, що не надто прихильний до теперішнього уряду щоб задля нього терпіти повне знищення, то старий генерал Мазепа мав би багато труду утримувати населення в лояльності й виконуванні своїх обов'язків". 22 Коли в попередніх звітах Вітворт коротко або спорадично згадував Українське Козацьке Військо й гетьмана, то у зв'язку з переходом Мазепи на шведську сторону англійський посол присвятив йому багато уваги у своєму звіті за 10 (21) листопада 1708 р.

"Минає майже місяць, — починає свій звіт Вітворт, — як прийшли відомості про обидві армії, що знаходяться недалеко від Стародуба. Останні листи за 29 жовтня з великого села Погребок, віддаленого на милю від Новгорода Сіверського, де знаходиться головна царська ставка, подають, що туди прибув цар 27-го з віділом, який супроводжав його від самого Смоленська. Шведи знаходилися по той бік Десни й намагалися перейти на другий бік, але їх відбито. Якщо б вони переправилися, то цар мав намір дати їм битву.

"У цих листах не пишеться нічого про розташування військ, що більше, не згадується нічого про подію, що може змінити наслідок усієї війни, яку стверджено окружними дорогами, так що відносно її правдивости не може бути ніякого сумніву. Маю на думці перехід гетьмана Мазепи з усією його родиною та багатствами на сторону шведського короля. Гетьман — людина під сімдесятку, він користувався великою пошаною та довір'ям царя, бездітний, крім одного сестрінка, довго володів цією багатою країною,.де він мав владу дещо меншу від суверенного принца і де зібрав значне майно. Беручи це все до уваги, трудно мені зрозуміти, яке розчарування чи які надії спонукали його піти на такий крок у новій стадії війни в такому вже старшому віці. 23 Котрого дня, як, та в яких обставинах відбувся його перехід, я не можу точно сказати. Одні кажуть, що він перейшов з 10.000 війська, зі значними запасами харчів та амуніції. Інші кажуть, що в нього були тільки два полки, з яких один повернувся назад, як тільки довідався про його наміри, а ще інші кажуть, що він забрав із собою тільки рідню та майно. У мене є лист від одного високопоставленого чоловіка, який у загальному пише, що з гетьманом перейшло 24 багато високих старшин і деякі частини його найліпшого війська, одначе російське військо захопило частину його обозу, 25 та що цар наказав вибрати нового гетьмана й відновити козацькі привілеї в надії затримати решту козаків у вірності до себе. Сподіюся, що в наступному листі зможу про це написати дещо більше." 26

Більше подробиць про перехід Мазепи до шведів подає Вітворт у своєму звіті за 17 (28) листопада 1708 р., в якому пише:

У цьому самому листі Ви знайдете довгий звіт про перехід гетьмана Мазепи до шведського короля, про розпорядження відносно манекена-гетьмана та вибору нового гетьмана на його місце. 27 До цього я додаю кілька нових подробиць, про які я довідався з достовірного джерела. Кілька днів перед переходом до шведів, Мазепа удавав дуже хворого й казав, що не має надії на виздоровлення, чим цар був дуже зажурений: на вимогу гетьмана пороблено заходи, щоб вибрати нового гетьмана на його місце у його ж присутності, але граф Ґоловкін тільки очікував царського наказу їхати на Україну.

У міжчасі князь Меншиков, їдучи з відділом кінноти в тій околиці, хотів відвідати старого гетьмана та в нього пообідати, взявши з собою декілька старшин та прибічну сторожу. Коли ж приїхав до Батурина, то застав там російського полковника 28 з двома полками піхотинців, які на наказ царя завжди знаходилися при особі гетьмана, як частина його прибічної сторожі.

Князь негайно вислав полковника до фортеці, обведеної камінним валом, щоб довідатися про здоров'я гетьмана, одначе полковник, підїхавши під мури, побачив, що мости були зведені до гори, а на мурах — поставлені гармати й вояки. Полковникові, що був здивований такими незвичайними приготуваннями, сказано, що гетьман Мазепа пішов у похід, залишивши полковника Кеніґсека (саксонця, що прийняв православну віру й залишився служити на Україні), як команданта фортеці з наказом нікого не впускати до середини аж до повороту гетьмана, тому командант не може ні переговорювати, ані прийняти княжого посланця. Князь, підозріваючи, що це нерозумні жарти, повернувся до свого війська. Назабаром декілька козаків поінформували його про все, що сталося. Князь негайно вислав гінця до царя, який був дуже заскочений таким нещастям. Цар наказав негайно здобути фортецю й вибрати нового гетьмана, поки інші козаки встигнуть відпасти.

Князь Меншиков, одержавши наказ, узяв три або чотири тисячі війська, прибув під фортецю, що не була достаточно приготована до оборони, наказав негайно атакувати і взяв її скоро штурмом. Несподівана атака заскочила козаків, тим більше, що на самому початку полковник Кеніґсек був смертельно поранений, не устигнувши поставити своїх людей у бойовий порядок. Потім між самими козаками прийшло до непорозумінь. Як тільки здобуто замок, московці повісили полковника Кеніґсека, а важливіших бранців послали до царя, місто спалили до тла: відносно цього я не маю точних інформацій.

Як виходить, переговори Мазепи зі шведським королем велись уже віддавна. Приблизно рік тому, до головної царської ставки прибули два генеральні казацькі старшини (генеральний писар та генеральний суддя), які обвинувачили свого гетьмана у зв'язках зі шведами, Однак тоді ще не було сумнівів що до вірності гетьмана; тим більше, що обвинувачі не мали ні достовірних свідків, ані не могли представити автентичних документів, окрім листа, якого мав скласти Мазепа, заохочуючи козаків до повстання, і якого написав власноручно сам генеральний писар, якому грозили тортури. Щоб уникнути мук і неслави, він посвідчив, що його донос фальшивий і зроблений з особистої злоби на гетьмана. Тоді цар наказав відіслати їх на на ласку Мазепи, який негайно велів покарати їх та ще трьох чи чотирьох їхніх спільників карою смерти. Дещо пізніше гетьман вислав до шведського короля свого довіреного чоловіка в особі Бистрицького, інформуючи царя, що він бунтівник і втікач. Цим гетьман відвернув від себе підозріння, яке у зв'язку з тим могло постати.

З листа графа Ґоловкіна Ви завважите, що шведська армія перейшла Десну, хоч пізно, щоб спасти Батурин; також цар вирішив дати вирішальну битву, як тільки зосередить свої війська. Якщо справді це станеться, то це вирішить долю всієї війни.

Loading...

 
 

Цікаве