WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Вiйськова служба Азовського козачого вiйська - Реферат

Вiйськова служба Азовського козачого вiйська - Реферат

Тодi вiце-адмiрал М.П.Лазарєв запропонував побудувати для патрулювання морського узбережжя баркаси на зразок мальтiйських. Вони зручнi, мiцнi i швидкохiднi. Вiце-адмiрал рекомендував командиру Севастопольського порту якнайшвидше вiдрядити до Акмечетi корабельного iнженера для зняття точного креслення мальтiйських човнiв, якi стоять в Акмечетьськiй бухтi. Iнженер був вiдкомандирований в згадане мiсто, i скоро вже були готовi креслення мальтiйського човна. Вони були вiдправленi у Вiйськове мiнiстерство та до Новоросiйського i Бесарабського генерал-губернатора. Останнiй 8 лютого 1837 року отримує розпорядження вiйськового мiнiстра термiново почати будiвництво трьох баркасiв на зразок мальтiйських. Такої їх кiлькостi на початок весни, коли почнеться вiйськова кампанiя на схiдному березi Чорного моря, буде достатньо. А до серпня цього року необхiдно побудувати всi десять баркасiв [10; 81]. Далi вiйськовий мiнiстр сповiщав Новоросiйського та Бессарабського генерал-губернатора, що озброєння цих човнiв трифунтовими фальконетами, порохом i артилерiйськими зарядами буде робитися за рахунок морського вiдомства.

Першi три човни вирiшено було побудувати в мiстi Одесi. З їх будiвництвом почалася комплектацiя команд. Згiдно з поданням Новоросiйського та Бессарабського генерал-губернатора iмператор наказував:

1. Для крейсерства вздовж схiдного берега Чорного моря сформувати десять особливих команд iз козакiв Азовського вiйська.

2. Штат кожної команди повинен складатия з 18 рядових козакiв, урядника та хорунжого.

3. Загальне керiвництво над командами вручити осавулу Азовського вiйська Дяченку.

4. Забезпечити команди необхiдною амунiцiєю з Кременчуцької комiсiї.

5. Видiлити необхiдну для забезпечення команд суму в розмiрi 6193 карбованцi 50 копiйок з економiчного капiталу Вiйськового мiнiстерства.

6. Видавати платню командам згiдно грузинського положення.

7. Пiд час крейсерства забезпечити команди провiантом вiдповiдно морського положення.

8. Озброїти човни фальконетами.

9. Частину Азовського вiйська, призначену для патрулювання, подiлити на сотнi i започаткувати порядок, згiдно з яким кожна сотня замiнюється iншою через кожнi два роки служби на Чорноморському узбережжi.

Про таку волю царя сповiщав вiйськовий мiнiстр 15 лютого 1837 року в Комiсарський департамент [10; 78].

На початку весни 1837 року три човни особливої конструкцiї на зразок мальтiйських були побудованi. Наказом вiйськового мiнiстра була прискорена робота по будiвництву ще семи баркасiв. Тепер вони будувалися в Миколаєвi за рахунок коштiв Чорноморської кордонної лiнiї. Укомплектованi команди азовських козакiв вже в червнi 1837 року вiд-були в Сухум-Кале i Геленджик "для сообщения укреплений Черноморской береговой линии и безпрерывного крейсерства между ними в видах пресечения всякого сношения турецких контрабандных судов с занимаемых нами берегов" [8; 134]. Пiсля прибуття на мiсце призначення команди пiдпорядковувалися вiдомству командуючого вiйськовими суднами бiля абхазьких берегiв капiтану 1-го рангу Юр'єву. Загальне керiвництво над командами Азовсько козачого вiйська здiйснював начальник Чорноморської берегової лiнiї генерал-лейтенант М.М.Раєвський [10; 134].

З цього часу азовськi козаки несуть службу на Чорноморському узбережжi аж до лiквiдацiї самого вiйська. Дуже скоро вони, за висловлюваннями генерала М.М.Раєвського, "сделались предприимчивыми и страшными для контрабандистских и черкесских галер" [6; 359]. В 1838 роцi азовськi команди вiдзначилися у вiйськових операцiях у Сочi i в сутичцi з черкесами бiля рiчки Джубгi, де потопили одну галеру i три iншi принудили до втечi.

Вiддаючи належне азовським козакам за їх ревну службу на узбережжi, генерал-лейтенант М.М.Раєвський у 1838 роцi розробив "Проект про поселення на схiдному березi Чорного моря прибережних козакiв". В ньому говорилося, що чорноморськi та азовськi козаки, як показав досвiд, добре знаються на управлiннi гребних i грузових суден. За два роки козаки добре привчалися до морської служби i чудово орiєнтувалися у вiйськовiй ситуацiї схiдного берега Чорного моря. Але, прослуживши визначений термiн, вони вiдбувають у вiйсько. На їх мiсце приходять iншi, яких знову необхiдно навчати рiзним тонкощам патрульної служби. Це викликає цiлий ряд незручностей. Тому поселення козакiв на схiдному березi Чорного моря принесе дуже велику користь. Обставини обов'язково зроблять жителiв цих берегiв головною опорою каботажної торгiвлi. В зв'язку з цим буде корисно розселити козакiв по всьому схiдному березi Чорного моря вiд Менгрелiї до гирла Кубанi за винятком Гагри, де заважають це зробити скелi. Далi в проектi вiдзначалося, що на узбережжi слiд оселити азовських i чорноморських козакiв. Метою цього поселення буде "служба правительству на море и частная промышленность каботажною торговлею".

Генерал-лейтенант М.М.Раєвський подав свiй проект на розгляд вiйськовому мiнiстровi. Пiсля довгого листування Вiйськового мiнiстерства з командиром Окремого Кав-казського корпусу було вирiшено, що в поселеннi козакiв на Чорноморському узбережi немає необхiдностi. Вони на цiй територiї не зможуть утримувати себе самостiйно, перетворяться в додаток гарнiзонних укрiплень i будуть утримуватися за рахунок державної казни. Тому для посилення берегового патрулювання та постiйного сполучення мiж укрiпленнями Чорноморської берегової лiнiї в 1839 роцi було збудовано ще двад-цять мальтiйських баркасiв i сформовано ще п'ять команд iз азовських козакiв. На будiвництво цих двадцяти азовських баркасiв були вiдпущенi 50 000 карбованцiв асигна-цiями iз коштiв Кавказького корпусу [10; 134]. З цього часу за наказом iмператора у кожне берегове укрiплення призначалися два човни i двi команди. Одна команда складалася з азовських козакiв, друга формувалася з мiсцевого гарнiзону в кiлькостi 16 чоловiк нижнiх чинiв, якi змiнювалися через кожнi пiвроку [12; 18].

У 1840 роцi генерал-лейтенант М.М.Раєвський доповiдав вiйськовому мiнiстровi, що для посилення берегового патрулювання Чорноморської берегової лiнiї необхiдно мати сорок козацьких човнiв. А оскiльки з ранiше споруджених залишилося двадцять шiсть, то вiн клопотався про побудову ще чотирнадцяти баркасiв [10; 134]. Та Вiйськове мiнiстерство, а згодом i цар вирiшують "ограничиться ныне постройкой четырёх новых лодок до полного числа тридцать, сообразно числу находящихся на восточном берегу укреплений и команд азовских казаков " [10; 136].

У сiчнi 1841 року Микола I затвердив розроблений командиром Окремого Кавказького корпусу розподiл тридцяти азовських човнiв по укрiпленнях. За цим розподiлом:

а) у Сухумi, Бомбарах, Анапi залишалося по одному човнi, бо цi мiста мають сухопутне сполучення;

б) у Новоросiйську, де зосереджується керiвництво всiєї берегової лiнiї, мати три човни;

в) в решті дванадцяти укрiпленнях, а саме Кабардiнському, Геленджицькому, Новотроїцькому, Михайлiвському, Тенгiнському, Вельямiнiвському, Лазарєвському, Головiнському, Навагiнському, Святого Духа, Гаграх, Пiцундi, мати по два човни [10; 150,152].

Згодом кiлькiсть азовських баркасiв зростає. Так, з 1839 по 1843 рiк у Миколаєвi було побудовано вже тридцять чотири човни [13; 67]. У 1844 роцi креслення мальтiйських човнiв було дещо змiнене вiдомим тодi в Миколаєвi майстром. Ним був грек Левтер Карагач, який з 1844 року став будувати баркаси в Редут-Кале [12; 18]. Човни редутської побудови були легкi на ходу, пiд вiтрилами i на веслах. До того ж, вони були досить зручнi для витягування їх на берег пiд час прибою.

Таким чином, вдосконалення креслення призвело до того, що човни нової побудови виправдали своє призначення. Останнє полягало в патрулюваннi схiдного узбережжя Чорного моря для припинення контрабанди, в плаваннi мiж сусiднiми укрiпленнями по справам служби i в навантаженнi та розвантаженнi кавказських пароплавiв i транспорту.

Озброєння баркасiв не змiнювалося. На них як i ранiше встановлювали трифунтовий фальконет. Козаки запевняли, що його буде достатньо як при наступi, так i в оборонi. Крiм того, азовцi мали iндивiдуальну зброю. Озброєння козакiв (яке вони зобов'-язанi були придбати за свiй власний рахунок) складалося iз рушницi, шаблi iкинжала. Рушницi були рiзного калiбру. Це переважно переплавленi драгунськi гвинтiвки iз багнетами i кинжалами, виготовленi на Златоустівському заводi для лейб-гвардiї Чорноморського дивiзiону [12; 26]. Така, дещо застарiла, зброя не завадила козакам 8червня 1844 року зробити висадку на берег i порубати та спалити турецьке контрабандне судно великих розмiрiв, забрати у горцiв зброю i захопити черкеську галеру на сорок чоловiк.

Човни редутської побудови були випробуванi вже влiтку 1844 року. Протягом лiтнiх мiсяцiв сiм контрабандних суден iз дванадцяти прибулих на схiдне узбережжя Чорного моря були захопленi в полон i потопленi [6; 373].

У листопадi цього ж року була проведена незначна реорганiзацiя азовських команд. Барон Будберг запропонував роздiлити азовськi команди на два вiддiлення. Перше вiд-дiлення повинне було патрулювати схiдний берег вiд Анапи до Навагiнського укрiпленя, а друге – вiд укрiплення Святого Духа до укрiплення Святого Миколи. Цей розподiл було затверджено iменним указом 14 сiчня 1845 року. Одним з вiддiлень командував старшина Барахович, а iншим – пiдполковник Дяченко. На думку iмператора, такий розподiл був корисний тим, що вiн сприяв кращому виконанню обов'язкiв патрулювання i в той же час "служил...устройству благосостояния чинов Азовского войска, наиболее службою своею отличающихся" [14; 4]. З цього року платня офiцерам Азовського вiйська зрiвнювалась з платнею офiцерiв чорноморських лiнiйних батальйонiв. У роки Кримської вiйни азовськi баркаси були переведенi до Новоросiйська, а команди азовцiв зарахованi до новоросiйського гарнiзону. Пiсля лiквiдацiї Новоросiйського укрiплення азовськi команди були у складi дiючого проти ворога вiйськового пiдроздiлу регулярної армiї. В той же час iз козакiв Азовського вiйська було зформовано ще морський батальйон, пiший батальйон i кiнну сотню загальною кiлькiстю 1820 чоловiк [19; 21]. Це було практично все доросле чоловiче населення вiйська.

Loading...

 
 

Цікаве