WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Життя та діяльність Петра Могили - Курсова робота

Життя та діяльність Петра Могили - Курсова робота

Острозький [7,с.78]. Особливо багато зробили для захисту своєї віри православні братства. Кінець XVI початок XVII століть характеризується гарячою полемікою православних з прихильникими унії. Мелетій Смотрицький у своєму творі ,,Тренос" або плач Православної церкви осудив усі давні роди, що перейшли в католицизм. 1597 року вийшов твір ,,Апокриф" або відповідь на книги про собор Берестейській під авторством Христофора Філарета. Ця книга визначає устрій церкви, засади соборності для православних, осуджує собор Берестейській. Також в цій книзі порушується питання релігійноїтолерантності в державі й порушення прав православних в Речі Посполитій. Ще одним відомим полемістом був лаврський архімандрит Захарій Копистенський. Його твір ,,Паленодія" - був одним із найвизначніших тогочасних творів науково-богословського характеру. ,,Паленодія" була відповіддю на твір Лева Кревзи "Оборона єдності церковної". Захарій Копистенський в своєму творі доводить, що Папа Римський ніколи не був владикою над східними патріархами, а українська церква до 1596 року ніколи не була в унії з Римом. Він називає єзуїтів гіршими за турків і порівнює страждання українців під польським гнітом з стражданнями греків під турецьким гнітом [3, с.117]. Духовна боротьба православних - словом, проханнями, літературними творами, шкільною освітою - не змогла ослабити натиску католицтва та унії. І тоді, на захист православної церкви і на захист прав та вольностей українського народу, прийшла нова сила в українській історії - козацтво. Блискучі перемоги, міцна організація козацтва створили з нього ту реальну силу, на яку покладали надію православні [12,с.30]. 1615 року з козацькою допомогою в Києві засновано Богоявленське братство, членами якого були всі козаки Запорізького війська. З 1616 року гетьман Петро Сагайдачний особисто бере під опіку православних, захищаючи їх від утисків католиків та уніатів. 1.3 Відновлення ієрархії Але найстрашніше було попереду. Помирає владика Тисаровський і православна церква залишається без єпископів. Король робить спробу оголосити православну церкву неіснуючою. Трохи виправили становище східні єпископи, що приїздили за збором пожертв. Вони висвячували священників. До відновлення ієрархії взялися козаки на чолі з гетьманом Сагайдачним [12,с. 37]. 1620р., по дорозі додому, у Києві зупинився антиохійський патріарх Феофан. Саме до нього звернувся гетьман з проханням висвятити нових єпископів. Бачачи тяжке становище церкви патріарх погодився і влітку 1620р. у співслужінні 2 єпископів провів єпископські хіротонії. Ігумена Михайлівського монастиря Йова Борецького було висвячено на митрополита Київського, а ще 5 єпископів на вакантні посади [7,с. 88]. Відновлення православної ієрархії мало важливе значення для українців. Знову зростає престиж Києва як митрополичої столиці. На жаль, король та уряд не визнали нову ієрархію. Постійна загроза життю не дозволяла нововисвяченим владикам поїхати у свої єпархії. Під час війни з турками полякам була потрібна поміч козаків, за це обіцяли визнати ієрархію. Але війна минула, а обіцянки ніхто не виконав. Уніатська церква скориставшись безпорадністю православних активно розвивається. Їй вдається залучити на свій бік видатного полеміста та богослова Мелетія Смотрицького. Деякий час до прихильників унії належав і Петро Могила. Поляки, в більшості католики, на початку не підтримували уніятів [10, с.219]. 1628р. у Городку відбувся собор на якому православні та уніяти спробували усунути протиріччя та об'днатися. На соборі оговорювали різницю між Східною та Західною церквами. Але згоди не було досягнуто. У 1631р. помирає Сигізмунд III. Королем стає його син Владислав IV, який толерантно ставився до інших конфесій. Владислав очолив комісію яка розробила Пункти заспокоєння - документ, що давав православним рівні права з католиками. Було вирішено обрати нову православну ієрархію для заспокоєння усіх сторін. Від ієрархії 1620р. залишився тільки Ісая Косинський, який став митрополитом [4, с.333]. Новий митрополит не зміг стати лідером. Справжнім лідером був Петро Могила, який мав величезний авторитет та зв'язки. Саме Могила домігся від нового короля повернення майна для православних монастирів. Козаки та прихильники Петра Могили вирішують відсторонити Ісаю Копинського, як людину стару та хворобливу. Був виданий королівський указ, за яким Ісаю Копинського усунено з митрополичої кафедри, а новим митрополитом призначено лаврського архімандрита Петра Могилу. Так в історії української церкви почалася доба розквіту, що дістала назву "Могилянської". Розділ II. Життя та діяльність Петра Могили 2.1 Становлення Петра Могили Петро Могила походить з давнього та знатного молдавського роду. Він народився 21 грудня 1596р. в сім'ї молдавського господаря Симеона. У 1610р. в боротьбі за владу помирає батько Петра. Петро з матір'ю змушений втікати до родичів у Польщу. Там вони дістали прихисток у родичів матері - князів Потоцьких. Багато допомагали Могилам і інші свояки - Корецькі та Вишневецькі [6,с.256]. Перебуваючи у вигнанні Могили не забували своїх традицій, ревно дотримуючись православ'я. Про дитячі та юнацькі роки Петра є дуже мало відомостей. Початкову освіту він отримав вдома. Пізніше навчався у школі Львівського братства, а згодом здобував ґрунтовні знання у кращих університетах Європи. Закінчивши навчання Могила оселяється при дворі гетьмана Жолкевського, який був його опікуном[14,с.308]. Брав Могила участь і в сумно знаменитій Цецорській битві, в якій загинув його опікун Жолкевський. Невдача при Цецорі не охолодила запал Могили. В наступному році він знову приймає участь у боях під Хотином. Але воєнна кар'єра мало цікавила Могилу. Після смерті свого опікуна Петро переселяється на Київщину. Часті відвідини Києва, тодішньої духовноі столиці, та дружні стосунки з митрополитом Борецьким впливають на долю Могили. Він приймає непросте рішення - присвятити себе служінню Богу, прийнявши чернечий постриг. Це рішення далося Петрові важко, адже у світському житті перед блискуче освідченим шляхтичем відкривалася блискуча кар'єра. Року 1625 Петро Могила стає ченцем Києво-Печерської лаври. Вступ у чернецтво такої знатної особи спорідненої з впливовими польськими родами підтримувало православну справу. У 1627р. Могила стає архімандритом. Молодий архімандрит розвиває велику діяльність, заводить нагляд над богослужіннями, карає нерадивих монахів [6,с.258]. Особливу увагу приділяв Петро Могила освіті священників. Його стараннями оновлювалися старі та будувалися нові церкви, великі кошти йшли на прикрасу печер. При Могилі лаврі став підпорядковуватись
Loading...

 
 

Цікаве