WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Іоанн Пастелій - предтеча Закарпатської історіографії - Реферат

Іоанн Пастелій - предтеча Закарпатської історіографії - Реферат

конфесіями. Важливо, що в Акті передачі перераховуються громади, наводиться кількість віруючих, храмів, наявність у них книг, шкіл при церковних фарах, що побічно дозволяє судити і про культурно-освітній рівень русинів Списького комітату у другій половині ХУІІІ ст. Та головний і повчальний висновок, зроблений М.Лучкаєм і І.Пастелієм з даної проблеми, той, що суперечки між різними релігійними конфесіями "шкідливі для загального добра, а для народу скандальні". А для сучасної церковної і світської влади - актуальний, бо дає приклад розумного вирішення конфліктної ситуації, досягнення взаєморозуміння між вірниками різних релігійних конфесій. Так, історія вчить, що мир і злагода забезпечується тоді, коли духовні пастирі різних конфесій спільно радяться як між собою, так і з народом, а не в кабінетах владних структур. Це добре видно на прикладі релігійного життя в другій половині ХУІІІ ст., історія якого так достовірно викладена у творі І.Пастелія "Історія Мукачівської єпархії", який став предтечею закарпатської історіографії. Дослідження І.Пастелія і М.Лучкая вчать, як не слід втручатися в устої духовного життя народу, бездумно порушувати обряди, звичаї і традиції, які складалися віками. І.Пастелій залишив нащадкам в рукопису ще одну історичну працю - "Про походження русинів" (1781). Вона зберігається в облдержархіві (м. Берегово) (16). Ксероксне зображення уривку з неї вперше поміщено в монографії автора цих рядків (17, с.118-б). Історична концепція І.Пастелія зводиться до твердження автохтонності закарпатських русинів і початкової належності їх до грецького (східного) обряду. Вона домінує і в рукописній праці сучасника І.Пастелія - Д.Бабілі. Матеріал з праць обох дослідників широко використали І.Базилович і М.Лучкай, а згодом і І.Дулішкович у тритомнику "Историческия черты Угро-Русских" (18, с.122-125, 225, 226, 229, 230). Він і сьогодні залишається основним джерелом для вивчення церковного життя ХУІІІ ст. Однак, М.Лучкай запозичений матеріал глибоко осмислював і перевіряв його достовірність і в багатьох випадках виправляв висновки попередників. Так, він не погоджується з характеристикою Д.Бабілі діяльності єпископа Е.Ольшавського, назвавши її "грубою й жорстокою" (7, с.109) і висуває власні аргументи. В Закарпатському облдержархіві зберігаються і суто релігійні твори І.Пастелія - канонічна дисертація про дисциплінарні питання монахів (19), а також роздуми над покращенням відносин між вірниками і священиками (20). Є.Сабов ще в 1893 р. повідомив, що І.Пастелій написав латинський рукопис "Animadversiocritica", "драгоценные сообщения из времени борьбы за независимость Мукачевськой епархии" (21, с.188). І.Пастелій залишив помітний слід і на літературній ниві. Відзначається, зокрема, його латинський вірш "ElegiaeMusaeUngvariensisadCaesazemJosephumII" (1788). Однак увагу дослідників найбільше привернув вірш "Піснь Пастелія", який пізніше видавали під назвою "Піснь пастиря душевного" та "Пастирю душевний". Заголовки різні, але зміст один і той же - засудження порушень окремими священиками норм християнської моралі і заклик до покаяння. А.Кралицький надіслав вірш М.Драгоманову, який опублікував його у ж. "Житє і слово". (1894, Т.1.- с.452-453). Окремі його уривки звучать так: Пастирю душевный и попе избранный, Людей просвіщати от Бога данный. Як же ты их просвіщаешь, Кедь осквернен сам застаешь, Жіючи блудно ! Идут, попе, літа, прийдет кончина, Абы тя не застала лиха година ! Глибоко спишь, пробудися, Заблудил есь, навернися, Попе, покайся ! (22, с.595-596). На літературну творчість І.Пастелія звернув увагу І.Франко у статтях "Карпаторуське письменство ХУІІ-ХУШ вв." і "Южнорусская литература". Великий Каменяр відніс І.Пастелія до тієї частини закарпатської інтелігенції, яка " не порвала зв'язків з простим народом і його мовою (23, с.228) і є "автор багатьох історичних записок і дуже популярної сатири на попа" (24, с.123). Так І.Пастелій своїми працями "Історія Мукачівської єпархії" та "Про походження русинів" заклав основи історичної концепції Закарпаття і започаткував вивчення такої важливої теми як історія церкви краю. Разом з рукописом Д.Бабілі "Історія Мукачівської єпархії" вони стали важливим джерелом для створення першої наукової праці з історії Закарпаття І.Базиловича "Короткий нарис фундації Федора Корятовича..." (Кошіце, у 2 книгах, 1799, 1804-1805 рр., 862 с.). Їх дослідницьку роботу на вищому науковому рівні продовжили М. Лучкай, О.Духнович, А. Кралицький, І.Дулішкович та інші (25). ? ЛІТЕРАТУРА 1. Гаджега В. В.Михаил Лучкай. Житєпис и творы. (Факсимільне видання) - Ужгород, 2000.- С.53,56. 2. Лучкай М. 3. Basilovits Ioannicio Brevis notitia fundationis Theodori Koriathovits, olim ducis de Munkacs… - Pars I-III.- Cassoviae, 1799; Pars IV-VI.- Cassoviae, 1804-1805. 4. Batthyany I. Leges Ecclesiasticae Regni Hungariae etc… Alba Karolina, 1785. 5. Balajthy I. Munkacs. Az az Munkacs varosanok es varanak topographiai, geographiai, historiai es statisztikaj leirasa. Debreczenben, 1836. 6. Szirmaj Antonium. Notitia politica, historica, topographica inclyti comitatus Ungochiensis.- Pestini, 1805. 7. Лучкай М. Історія карпатських русинів.- Т.ІУ.- Ужгород, 2000. 8. Historia Dioces Munkacsiensis - concinnata per Ioannem Pasztelyi. 9. Мишанич О.В. Література Закарпаття ХУІІ-ХУШ століть.- К., 1964. Рудловчак О. Хрестоматія закарпатської української літератури ХІХ ст. Частина перша. Друге перероблене і доповнене видання.- Пряшів, 1990.- С. 19; Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина.- Пряшів, 1999.- С. 260. 10. Пекар В. Атанасій, ЧСВВ. Нариси історії церкви Закарпаття.- Т.І.- Рим-Львів, 1997. 11. Лучкай М. Історія карпатських русинів.- Т.5.- Частина друга // НЗМУК.- Пряшів, 1998.- № 21. 12. Лучкай М. Історія карпатських русинів.- Т.5.- Частина перша // НЗМУК, 1995. 13. Державний архів Закарпатської області (Далі - ДАЗО), ф. 151, оп. 22, справи 67-69. 14. Лучкай М. Історія карпатських русинів: церковна і світська (давня і нова аж по наш час. ).- Т.І-УІ. // Бібліотека Ужгородського національного університету, відділ рукописів і стародруків.- №№ 395-398. 15. Лучкай М. Історія карпатських русинів.- Т.ІІІ.- Ужгород, 2002. 16. De origine Ruthenorum. // ДАЗО, ф. 151, оп. 1, од. зб. 2931. 17. Данилюк Д. Історична наука на Закарпатті (кінець ХУІІІ - перша половина ХХ ст.).- Ужгород, 1999. 18. Дулишкович Іоанн. Историческія черты Угро-Русских.- Тетрадь ІІІ.- Унгвар.- 1877. 19. ДАЗО, ф. 65,оп. 1, од. зб. 1172. 20. ДАЗО, ф. 64, оп. 1, од. зб. 1537. 21. Сабов Евмений. Христоматія церковно-славянских и угро-русских литературных памятников… Унгвар, 1893. 22. Хрестоматія давньої української літератури.- К., 1967. 23. Франко І. Зібрання творів у п'ятдесяти томах.- Т.32.- К., 1981. 24. Франко І. Зібрання творів у п'ятдесяти томах.- Т. 41.- К., 1984. 25. Див. Данилюк . Історична наука на Закарпатті (кін. ХУІІІ - перша половина ІХ ст.). - Ужгород: Патент, 1999. - 352с. 26. Данилюк Д. Іоанн Пастелій - предтеча закарпатської історіографії // Лучкай М. Історія карпатських русинів. - Т.5. - Ужгород, 1999. - С. 5-16.
Loading...

 
 

Цікаве