WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Металург і громадський діяч Л.М. Фортунато: Катеринославський період життя та діяльності - Реферат

Металург і громадський діяч Л.М. Фортунато: Катеринославський період життя та діяльності - Реферат

дозволяють випускати газ поблизу газових регенераторів. Тим самим до мінімуму скорочується довжина підвідних каналів, і різко знижуються втрати газу. В іншій праці цього часу (1930) вчений висунув як одну з основних -проблему раціоналізації мартенівського виробництва, розглядаючи її як шлях інтенсивного підвищення якості мартенівської продукції. Головними техніко-економічними питаннями на шляху підвищення якості металу, на його думку, є: краща розкисленість металу, зменшення неметалевих включень і газових каверн, підвищення продуктивності печей, зниження втрат палива на одиницю поверхні, зниження собівартості металу. Положення, сформульовані Л.М.Фортунато ще на початку 30-х років були актуальними протягом багатьох десятиліть. Зовсім новою стала на той час і постановка вченим питання про необхідність "образовать длительные опытные поля с небольшими печами, с разными видами отопления" для того, щоб вести експерименти з розробки та відпрацювання нових конструкцій головок печей з камерами змішування. По суті, тут закладена ідея дослідно-експериментальних дільниць, полігонів, цехів, кафедр на заводах, яка булареалізована пізніше в конкретні історичні періоди. Л.М.Фортунато вказував на те, що саме тоді "наши мартеновские печи… станут организованными, мощными, научно-техническими учреждениями производственного назначения, своего рода кафедрами-заводами" [16, с. 16]. Тему впровадженняновітніх досягнень техніки у виробництво вчений продовжив і у 5-му випуску книги "Мартенівське виробництво". Тут він розглянув питання використання головок мартенівських печей. Можна вказати на те, що погляди Л.М.Фортунато збігалися багато в чому з поглядами М.О.Павлова, який теж вважав, що "реконструкцию наших мартеновских печей надо начинать с перестройки головок" [8]. Друга значна частина проблеми виплавлення сталі у мартенівських печах - це типи нових мартенівських печей, що повинні застосовуватися. Для держави це питання було на той час ключовим. Від його розв'язання залежало виконання п'ятирічного плану. У цей період головний інститут з проектування металургійних підприємств неодноразово розглядав питання про тоннаж і вибір типу нових мартенівських печей, але довго не міг дійти єдиної думки. Іноземні спеціалісти, що працювали в СРСР, давали протилежні оцінки. Л.М.Фортунато розглянув спочатку питання про те, що розуміти під такою характеристикою як "тоннаж печі", і переконливо довів, що тоннаж печі, визначаємий за вагою садки або за виходом металу, що годиться, не характеризує точно ці печі. Відмітимо, що Л.М.Фортунато звертав на це увагу ще у 1918 р. Тому вчений запропонував іншу класифікацію мартенівських печей, використовуючи дві основні характеристики: площину поду і напруженість поду (відношення величини поточного тоннажу до площини поду). Перший параметр - конструктивний, а другий - виробнича ознака змінного значення. Здобуток цих ознак дає характеристику печі у вигляді "отдачи в печи" металу з усіх завалених матеріалів. Для відповідних розрахунків Л.М.Фортунато запропонував особливу діаграму. Він так характеризував запропонований ним параметр: " Важно то, что новый принцип учета тоннажа мартеновских печей по "отдаче в печи" порождает иное отношение к выбору величины реальной садки в зависимости от различных типов шихт, причем печь может давать при самых разнообразных примерах одинаковое количество стали на поду, что может иметь большое значение в отношении постоянного уровня свободно кипящего металла, в отношении уточнения выбора небходимых присадок и стандартизованных условиях разливки" [19]. У наступній праці цього циклу він розвиває свої думки щодо тоннажу печей та того, які мартенівські печі необхідно будувати. Це питання вчений розглядає, виходячи з необхідності виконання трьох основних моментів: значних масштабів продуктивності, високої якості продукції та економії коштів. Л.М. Фортунато з цих позицій детально розглянув переваги і недоліки двох найбільш поширених на той час типів мартенівських печей - з рухомим робочим простором і стаціонарних печей і дійшов висновку, що зі збільшенням тоннажу перший тип печей більше виправдовує себе, якість сталі у цьому випадку покращується. Л.М.Фортунато планував узагальнити ці дослідження у монографії "Какие мартеновские печи нужны социалистическому хазяйству". У книзі планувалося розглянути історію виникнення, розвитку і застосування за кордоном печей з рухомим робочим простором. Книгу було написано за договором і здано до видавництва у 1933 р., але її доля і досі невідома. На жаль Л.М.Фортунато невдовзі (12 липня 1934 р.) пішов з життя. Поховано було його на відомому Севастопольському цвинтарі. Л.М.Фортунато був надзвичайно обдарованою та ерудованою людиною. Він вільно володів французькою мовою, мав чудову музичну освіту, як композитор створив низку творів для симфонічного оркестру, усе життя був взірцем порядності, підтвердивши дану йому на початку викладацької діяльності професором І.А.Тіме характеристику високо порядної людини. Він був одним з тих найактивніших, завдячуючи яким Дніпропетровськ має музичне училище. Водночас Л.М.Фортунато виявив себе як талановитий вчений в галузі металургії. Його праці з питань застосування фізичної хімії до металургійних процесів є одними з перших не тільки в Україна та Росії, але й в світі, що розкрили сутність цієї проблеми. М.Р.Миронов, зокремапише, що "металургійна наука у ряді випадків з успіхом використовує рівняння рівноваги реакцій для пояснення і дослідження процесів, що відбуваються у системі метал-шлак" [7, с. 106]. Цикл досліджень з питань реконструкції і побудови нових мартенівських печей, їх класифікації та встановленні типів визначив підходи до впровадження новітніх досягнень техніки у металургійну промисловість. Ці дослідження вплинули на шляхи і темпи розвитку вітчизняного сталеплавильного виробництва. Сучасники відзначали у Л.М.Фортунато таку рису характеру, як "уменье увязывать глубокое знание теории с повседневными запросами практики" [4]. На жаль, життю і діяльності Л.М.Фортунато не дуже часто віддається належне. Невизначеною є й повна бібліографія праць відомого вченого, музиканта й мистецтвознавця, аналіз яких надав би нових рис до характеристики цієї визначної як для України, так і для Дніпропетровська постаті вченого і митця. ? Література 1. Записки Екатеринославского отделения Русского технического общества. - 1905. - №11-12. 2. Звезда. - 1923, 16 февраля. 3. Крыштановская О.В. Инженеры: становление и развитие профессиональной группы. - М.: Наука, 1989. - 144 с. 4. Л.М. Фортунато (некролог) // ДОМЕЗ. - 1934. - №8. - С. 1-2. 5. Личное дело Л.М. Фортунато // Архів Дніпропетровської національної металургійної академії. Довоєнний період. 6. Матвеева Л.В., Савчук В.С. Л.М. Фортунато и развитие отечественного сталеплавильного производства // Вісник Дніпропетровського університету. Історія і філософі науки і техніки. - Д.: Вид-во ДДУ, 1996. - Вип.. 2. - С. 131-145. 7. Миронов М.Р. Діяльність видатних вітчизняних вчених у Дніпропетровську. - Д., 1951. 8. Павлов М.А. Воспоминания металурга. - М., 1945. 9. Положение о научно-исследовательских кафедрах УССР // Наука на Украине. - 1922. - №1. 10. Пронь В.М. В борьбе за металл Придніпров'я. - Д., 1961. 11. Торгово-промышленная газета. - 1929. - март (приложение №5) 12. Фортунато Л.М. Завод Таганрогского Металлургического Общества. Металлургическое и техническое описание // Сборник технических статей - Харьков. - В приложениях к Горнозаводскому листку.- 1905. - № 1-10.
Loading...

 
 

Цікаве