WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Металург і громадський діяч Л.М. Фортунато: Катеринославський період життя та діяльності - Реферат

Металург і громадський діяч Л.М. Фортунато: Катеринославський період життя та діяльності - Реферат

металургійному факультеті, з металургії на гірничому факультеті, вів практичні заняття з легування сталей, керував кабінетом і лабораторією металургії-2. У цей період він продовжував й активну діяльність на мистецькій ниві, викладав історію музики, був (у березні 1923 р.) делегатом 1-го губернського з'їзду працівників мистецтв (мандат № 21 від 27 березня 1923 р.) [5]. Важливим напрямом його наукової та науково-організаційної діяльності стала праця на започаткованій П.Г. Рубіним науково-дослідницькій кафедрі металургії й горючих матеріалів, у складі якої Л.М. Фортунато очолював секцію металургії сталі. Науково-дослідницькі кафедри - це спеціально створені в Україні структури, які являли собою нову форму організації наукових досліджень і підготовки наукових кадрів [9]. Необхідність їх як певних організаційних форм наукового пошуку була спричинена тим, що в Україні у розглядуваний період були ліквідовані університети, які завжди були каталізаторами наукової думки. Крім секції, яку очолював Л.М. Фортунато на кафедрі були також інші секції: 1. Секція металургії чавуну та 2. Секція горючих матеріалів. Подібні кафедри займалися лише науково-дослідною роботою, а не навчальною. Така напружена діяльність в досить складних умовах життя призвела до тяжкого захворювання. На початку 1925 р. Л.М. Фортунато захворів на інсульт, що викликало на певний час правосторонній параліч. Після одужання Л.М. Фортунато у березні 1925 р. поновив свою діяльність, але у 1928 р. у зв'язку зі станом здоров'я був вимушений відмовитися від викладання у Дніпропетровському музичному технікумі. Це було викликано й тим, що він почав активну роботу з питань підвищення кваліфікації робітників та інженерів об'єднання "Південкриця". У 1930 р. металургійний факультет гірничого інституту перетворено на металургійний інститут, у якому Л.М. Фортунато з 15 травня 1930 р. продовжував керувати кафедрою металургії сталі. Тридцяті роки стали новим етапом творчої наукової та практично-наукової діяльності Л.М. Фортунато. Основними напрямками його досліджень у цей період були: 1. Фізико-хімічна теорія металургійного виробництва сталі та 2. Питання конструювання та використання мартенівських печей і їхніх пристроїв у металургійному виробництві сталі. Напрямки цих досліджень певною мірою розглядались у статті [6], але на наш погляд є необхідність звернутися до їх результатів ще раз хоча б у короткому викладенні. Фізико-хімічний підхід до дослідження металургійних процесіввиробництва сталі знайшов своє відтворення у різні періоди життєвого шляху Л.М.Фортунато: спочатку у його дисертаційному дослідженні "Общие законы равновесия предельной системы металл-шлак основного мартеновского производства" (1918), потім у працях "К теории производства стали" (1922), "Уравнения равновесия основного мартеновского процесса" (1924), "Физико-химические теории производства стали" (1930), "Мартеновское производство" (1932), "Физико-химические особенности мартеновского процесса и физико-химический метод расчета основных мартеновских шихт" (1933), незакінченій монографії, деяких інших працях на жаль маловідомих, тому що видавалися у буремні роки й виходили малими тиражами у Катеринославі-Дніпропетровську. У першій праці Л.М.Фортунато розв'язує задачу встановлення функціональної залежності "между первоначальными заданиями металлических садок и количествами потребной руды". У роботі, що вийшла у 1924 р., головну увагу Л.М.Фортунато приділив спробі вивчення хімічних перетворень у мартенівській печі з точки зору фізико-хімічних законів. Дослідження рівнянь рівноваги основного мартенівського процесу дало змогу запропонувати відповідні рівняння, що мали як теоретичне, так і практичне значення. Л.М.Фортуна то робить висновок, що металургійні процеси виробництва сталі носять фізико-хімічний характер. Значний вплив на розвиток фізико-хімічних теорій металургійних процесів мали праці Л.М.Фортунато 1930-1931 років, у яких вчений піддав критичному аналізу теорії металургії сталі, що були на той час. Однією з найвідоміших була теорія металургії сталі, запропонована видатним вченим-металургом В.Є.Грум-Гржимайло. Відзначаючи його роль Л.М.Фортунато писав: "Починаючи з 1912 р. проф. Грум-Гржимайло зробив спробу підвести загальний фізико-хімічний фундамент під металургію сталі, давши певну теорію, що остаточно склалася у нього 1925 р., коли він виступив у пресі з підручником "Производство стали"" [13, с. 41]. Віддаючи належне цій теорії і тому, що вона "написана із властивою авторові простотою і переконливістю" і тому "читач може почерпнути у книзі багато надзвичайно корисного" [Там само]. Л.М.Фортунато не погоджується з тими уявленнями В.Є.Грум-Гржимайла, які стосуються закону Вант Гоффа-Ле Шательє. Ця дискусія мала велике значення, тому що привернула увагу багатьох дослідників до розробки теоретичних основ металургії сталі. Зазначимо , що полеміка Л.М.Фортунато з В.Є.Грум-Гржимайла не впливала на ставлення до останнього і як до вченого, і як до людини. Коли В.Є.Грум-Гржимайло помер (1928) Л.М.Фортунато виступив на зборах Дніпропетровського відділення Всеукраїнської асоціації інженерів з ґрунтовною доповіддю "О работах В.Е.Грум-Гржимайло в области металлургии стали", висвітлив його значний науковий і практичний доробок у розробці цієї проблеми і підсумовуючи сказав: "В этой ушедшей навсегда технической силе мы должны ценить не только сделанное ею, но и методы, которыми она шла, так как в этих методах било ключом научно-техническое творчество, по которому надо учиться" [14]. Розглянемо коротко також і другу проблематику. Вона була викликана потребами часу і, в першу чергу, курсом на індустріалізацію країни, взятим партійним керівництвом та урядом. Л.М.Фортунато у цей час консультує ряд заводів найкрупнішого металургійного об'єднання України "Південносталь", читає лекції з проблемметалургії сталі на курсах підвищення кваліфікаціїінженерно-технічних працівників. І постійно перед ним ставляться питання підвищення продуктивності, якості виплавленої сталі, вибору типу і тоннажу мартенівських печей. Промисловість на той час не мала науково обґрунтованих положень щодо роботи мартенівських печей. Л.М.Фортунато ставить завдання розробити основні положення, від дотримання яких залежить продуктивна робота мартенів. Свої погляди на проблему, що набула значної актуальності, вчений виклав у низці праць, основними з яких можна вважати: 1. "Главнейшая проблема рационализации мартеновского процесса" (1930); 2. "К вопросу о наиболее рациональных перевозных устройствах мартеновских печей" (1930); 3. "К вопросу об увеличении производительности мартеновских печей" (1931); "4. О классификации мартеновских печей и об их тоннаже"; 5. "Какие мартеновские печи нужны социалистическому хозяйству СССР" (1932). Послідовно і методично Л.М. Фортунато сформулював у цих працях основні принципи, комплекс положень, дотримання яких є необхідною умовою підвищення якості сталі. Він виокремив два основних напрями: реконструкція старих та будівництво нових мартенівських печей. Але не треба дивитись на таке виділення, як на щось тривіальне. Вчений не просто декларує ці напрями, а розробляє і пропонує основні варіанти підходів до їх якнайефективнішого втілення. В одній зі згаданих праць Л.М. Фортунато розглянув різні варіанти зниження втрат газу, що використовувався для опалення мартенівських печей, і дійшов висновку, що ці втрати можна різко знизити. Для цього, на його думку, як при реконструкції, так і при спорудженні нових печей, необхідно переходити на системи, що
Loading...

 
 

Цікаве