WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Металург і громадський діяч Л.М. Фортунато: Катеринославський період життя та діяльності - Реферат

Металург і громадський діяч Л.М. Фортунато: Катеринославський період життя та діяльності - Реферат

Німеччини (1899) та Бельгії (1902). У 1907 р. він виїздить у закордонне відрядження до Німеччини, Бельгії та Франції " с целью собрания необходимых материалов для преподавания металлургии и технологии металлов" [5]. У ці ж роки (1904-1907) він узагальнює свій великий практичний досвід роботи, зокрема на заводі Таганрозького металургійного товариства, на якому він очолював перший у Росії цех з томасівського виробництва сталі. Спочатку він написав працю, присвячену конструктивному і металургійному описам цього заводу [12], яку було також перекладено на німецьку мову і видруковано в Австрії у 1907 р. Надалі (1906) Л.М. Фортунато опублікував у трьох випусках "Горного журнала" першу в Росії монографію з питань томасівського виробництва [15]. У ній він виклав результати досліджень способу переробки кременистих чавунів, який увійшов у практику металургійного виробництва як спосіб Таганрозького заводу. Наслідком цих досліджень став висновок Л.М.Фортунато, що "основная футеровка и обильная присадка извести - вот основание процесса". У цій роботі він вперше ставить питання про роль складу шлаку і хімічних з'єднань, що виникають у ньому; піднімає питання про необхідність дотримання правильних співвідношень між шлаком і металом; вказує на важливість того, що литий метал при такому способі не позбавлений шлаку. Перелік питань, піднятих у монографії та рекомендації по їх розв'язанню поставили її в один ряд з найважливішими працями з теорії та практики металургійного виробництва. На деякий час Л.М.Фортунато відходить від активної наукової діяльності, зосередившись на навчальній та громадсько-науковій. Він стає членом Катеринославського наукового товариства (КНТ), Катеринославського відділення Російського технічного товариства (КВРТТ), Науково-технічного товариства при Катеринославському гірничому інституті тощо. Л.М. Фортунато активно працює у різноманітних комісіях цих товариств, зокрема Комісії з вироблення технічних умов на постачання сталевого литва для залізниць ((КВРТТ), музичній комісії (КНТ) тощо. Захоплення мистецтвом супроводжує його усе життя. У своєму Curriculum vitae він пише: "В студенческое время начал заниматься кроме металлургии вопросами искусства, остановившись на специальном изучении музыки, ее теории и истории. Сотрудничал (статьями и фельетонами) по музыкальным вопросам в Екатеринославской повременной печати". Л.М.Фортунато багато зробив для розвитку музичного мистецтва у Катеринославі-Дніпропетровську. У 1918 р. його було обрано головою Катеринославського музичного товариства, а у лютому 1919 р. під його головуванням була відкрита Катеринославська музична консерваторія. Надалі її було реорганізовано у музичний технікум. У ньому Л.М. Фортунато працював старшим викладачем і викладав загальну історію музики. Вчений і музикант Л.М. Фортунато певний час (з 1919 по 1921 р.) очолював музичний комітет підвідділу мистецтв Наркомосвіти у Катеринославі [5]. Л.М. Фортунато приймав активну участьв організаційно-науковій роботі, зокремау створенні у Катеринославі відділення Російського металургійного товариства. Воно виникло у 1910 р., завдяки діяльності відомих вітчизняних вчених-металургів. Катеринославські науковці-металурги складали чи не найактивніший загін у цьому товаристві. Так, В.М.Пронь зазначає, що "в первом списке членов Русского металлургического общества числилось 28 человек из Екатеринославской губернии, в 1912 году их число возросло до 60 человек" [10, с. 8]. У Катеринославі було створено відділення РМО, до якого увійшли відомі вчені-металурги та інженери, зокрема П.Г.Рубін, І.П.Бардін, Л.М.Фортунато, А.П.Виноградов та ін. У тому ж 1910 р. у Катеринославі було проведено 1 Всеросійський з'їзд діячів з гірничої справи, металургії та машинобудування, який відбувався одночасно з Південноросійською обласною виставкою. Л.М.Фортунато був членом виставкового комітету цієї виставки, що здобула всесвітнє визнання. Після отримання КВГУ нового статусу, а саме статусу гірничого ін-ституту, посилилися вимоги до наукового цензу викладачів, та й сам Л.М.Фортуна то за цей час накопичив нові дослідницькі матеріали з питань металургійного виробництва. Зокрема нами виявлено працю Л.М.Фортунато, яка вийшла брошурою у 1916 р. і зараз практично невідома [17]. Дисертаційне дослідження було представлене Л.М.Фортунато у 1918 р., періоді, що знаменувався різкими політичними змінами. Усталені наукові зв'язки у межах колишньої імперії були порушені, тому захист дисертації був під загрозою. І тоді ректор КГІ М.І.Лебедєв звернувся 16 травня 1918 р. до департаменту вищих технічних закладів Міністерства народної освіти з листом, у якому зазначав: "Преподаватель металлургии в Екатеринославском горном институте Л.М.Фортунато, которому был назначен срок для приобретения научного ценза, представил в горный факультет Института, в качестве диссертации работу "Общие законы равновесия предельной системы металл-шлак" основного мартеновского процесса". В виду того, что в пределах Украины факультет по металлургии и соприкасающимся и вспомогательным к ней наукам имеется только один - в Екатеринославском Горном институте - и в виду того, что Институтом уже возбуждено ходатайство о предоставлении ему права давать ученое звание адъюнкта по техническим предметам, допуская у себя публичную защиту диссертаций, имею честь покорнейше просить о разрешении Горному институту назначить для преподавателя Л.М.Фортунато, по одобрении его работы его рецензентами, публичную защиту диссертации в Институте с приглашением, если это понадобится, официальных оппонентов из других высших учебных заведений" [5, с. 41]. Захист дисертації відбувся і опонентами, що дали позитивні відгук и на дисертаційне дослідження Л.М.Фортунато, були відомі вчені Л.В.Писаржевський, А.П.Виноградов, Г.Є.Тимофіїв. Після захисту дисертації у 1918 р Л.М.Фортунато переймався деякий час більше практичною діяльністю, ніж теоретичними дослідженнями. Сам він у "Записке о причинах, мешающих моей интенсивной научной работе", яку можна приблизно віднести до 1922 р., писав так: "Отсутствие достаточной материальной обеспеченности, вследствие чего приходится непрестанно приискивать заработков на стороне и отдавать этому время. Независимо от этого… я состою постоянным консультантом по мартеновскому делу в заводе им. Карла Маркса. Последняя служба (оплачиваемая) дает мне материал научного характера, которым я намерен воспользоваться для печатных работ по мере свободноговремени" [5, с. 86]. У лютому 1923 р. Катеринославський раднаргосп залучив Л.М.Фортунато для налагодження роботи мартенівського цеху на заводі ім. Карла Маркса (колишнього - Ланге), що стояв близько 5 років. За участь у запуску мартенівських печей на цьому заводі (далі - завод "Комінтерн") Л.М.Фортунато отримав звання Героя труда [2]. Декілька місяців після запуску мартенів він сполучав посади професора гірничого інституту та начальника мартенівського цеху. З 1923 р. і далі протягом усього життя він постійно консультував заводи і проектні організації з питань їхньої практичної діяльності. Він працював також у науково-технічному відділі Катеринославської економічної ради, був членом Президії Українського металургійного товариства., був членом Катеринославського центрального науково-технічного клубу. Цікавим є той факт, що Л.М.Фортунато мав членський квиток Дніпропетровського будинку вчених за №4, тобто був у числі його організаторів й активних діячів з початку його діяльності у 1927 р. Вів активну викладацьку діяльність, читав лекції з металургії заліза і сталі на
Loading...

 
 

Цікаве