WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Я.Г. Гололобов у культурно-громадському житті Катеринослава кінця ХІХ - початку ХХ ст. - Реферат

Я.Г. Гололобов у культурно-громадському житті Катеринослава кінця ХІХ - початку ХХ ст. - Реферат

познайомились майже по призначенні Якова Георгійовича помічником правителя канцелярії катеринославського губернатора. Призначення Гололобова на цю посаду відбулося 1 січня 1893 р., а вже 31 січня того ж року він сповістив Яворницького, який мешкав у Москві, про друкування оголошення на лекції історика, що мали відбутися у Катеринославі. Гололобов вельми цікавився історією взагалі й історією Катеринославщини зокрема, передусім його цікавила історія запорозького козацтва. Він прохав у Яворницького книги з цієї тематики [8]. Їх стосунки стали міцнішими, коли Яворницький остаточно переїхав до Катеринослава (1905) йочолив щойно (1902) створений музей ім. О.М.Поля. Підтвердженням дружніх стосунків між двома діячами є й той факт, що у 1903 р. Яворницький став хрещеним батьком молодшої доньки Гололобова Катерини. Яворницький був частим гостем родини Гололобових й у Катеринославі, й у Петербурзі. Вони разом відзначали свята, відпочивали. В гостинній оселі Гололобових читав свої нові твори Яворницький. Щирою повагою і шанобою наповнені листи Гололобова до "кума", до "дорогого батька-кошового" Дмитра Івановича [9]. Варто відзначити, що Гололобов доклав значних зусиль до справи створення музею ім. О.М.Поля і проведення в Катеринославі ХШ археологічного з'їзду. Спільно з А.С.Синявським та С.А.Бродницьким, Гололобов боровся за приміщення для музею. В міській думі він "воював" проти "диких выходок" деяких думців, але не здавався й був впевнений, що музей "зростатиме й переможе своїх ворогів". Й в цьому він покладав велику надію саме на Яворницького [10]. А.С.Синявський відзначив роль Гололобова у справі створення музею ім. О.М.Поля й вельми шкодував, коли Яків Георгійович залишив місце члена міської управи. Синявський вважав це "величезною втратою" для міста і для здійснення "наших замірів" [11]. Спільно з А.С.Синявським та М.В.Чеховим, Гололобов брав участь у ХП археологічному з'їзді в Харкові у 1902 р. З першого дня перебування на з'їзді ці катеринославські діячі розпочали "зондувати" питання стосовно місця проведення наступного (ХШ) археологічного з'їзду й пропагувати саме Катеринослав. Проте іншими делегатами висувалися такі міста, як-от Катеринодар, Томськ, Ташкент. Гололобов і його колеги з цього приводу мали розмову з головою Московського археологічного товариства графинею П.С.Уваровою. 21 серпня 1902 р. відбулася вирішальна розмова катеринославської "трійці" з П.С.Уваровою, на якій були з'ясовані усі "про" і "контра". Графиня запевнила, що питання буде вирішено на користь Катеринослава. Гололобов турбувався стосовно того, що в Катеринославі немає "ні наукових, ні взагалі відданих археологічній справі людей" йтому "єдину надію" покладав на Яворницького й закликав останнього брати справу у свої руки і працювати "на рідному Запорожжі" [12]. Повернувшись до Катеринослава Гололобов, який був обраний секретарем Організаційного комітету з устрою ХШ археологічного з'їзду, активно включився у підготовку цього наукового форуму й в організацію музею ім. О.М.Поля, що майже три роки (1902-1905) не мав власного приміщення. Разом з С.А.Бродницьким Гололобову довелося "розбивати каверзи" голови Катеринославського наукового товариства В.В.Курилова, який, за свідченням Якова Георгійовича, "підводив" під Яворницького "таку міну", що "не можна було не обурюватися". Мова йшла про профіль музею, його структуру і приміщення. Саме Наукове товариство ініціювало створення музею, який мав бути історико-природничим. Й вповні логічним були претензії Наукового товариства на керування таким музеєм. Ситуація ускладнювалася тим, що Яворницький працював в Москві. "Партія", що підтримувала його (Я.Гололобов, С.Бродницький, А.Синявський) наполягала на негайному приїзді Дмитра Івановича до Катеринослава й фактичному керуванні музеєм. Гололобов мав "гарячу розмову" з губернатором стосовно з'їзду, під час якої категорично заявив, що "єдина наша надія" - Яворницький [13]. Гололобов та інші, хто підтримував Яворницького, мали намір на чергових виборах 2 жовтня 1904 р. обрати останнього головою Наукового товариства, але Дмитро Іванович того часу знаходився в цейтноті, тому що,в зв'язку з підготовкою до ХШ археологічного з'їзду, провадив інтенсивні археологічні дослідження. Таким чином, Гололобов був одним з тих, хто зіграв вирішальну роль у призначенні Яворницького на посаду штатного директора музею ім. О.М.Поля, а також у проведенні ХШ археологічного з'їзду у Катеринославі. Окрім того Гололобов сприяв організації лекцій Яворницького в Катеринославі та інших містах губернії (Бахмуті, Павлограді, Луганську), публікаціїпраць історика в місцевій періодиці [14], сприяв влаштуванню Миколи Сластіона (рідного брата відомого живописця Опанаса Сластіона) на посаду зберігача музею ім. О.М.Поля, обіймався справою будівництва музейного приміщення [15]. Я.Г.Гололобов керував друкуванням програм і циркулярів до ХШ археологічного з'їзду, розпоряджався їх розповсюдженням. Разом з Д.І.Яворницьким, С.І.Євтушевським та Л.К.Реймером, Я.Г.Гололобов був обраний від Катеринославського статистичного комітету делегатом на цей з'їзд. Я.Г.Гололобов співпрацював і з благодійницькими організаціями Катеринослава. У 1897 - 1910 рр. він був членом попечительської ради катеринославської міської жіночої гімназії, у 1899 - 1902 рр. - секретарем губернського комітету піклування про народну тверезість, сприяв діяльності Бахмутського товариства допомоги учням. Гололобов пропонував Яворницькомуполовину грошей від його лекцій в Бахмуті та Павлограді направити на кошт благодійницьких товариств цих міст [16]. 21 липня 1898 р. Гололобова призначили секретарем комітету по збору пожертвувань і будівництва приміщення Катеринославського високого гірничого училища, а 3 грудня 1899 р. - секретарем будівельної комісії для спорудження приміщення цього навчального закладу, якому Гололобов присвятив спеціальну статтю [17]. Як секретар Катеринославського статистичного комітету, Гололобов вельми прислужився справі підготовки і видання комітетом статистико-економічних оглядів, що є цінним джерелом з історії краю [18]. У царині історіографії краєзнавства особливу цінність мають нестатистичні видання комітету, як-от: "Памятная книжка и адрес-календарь Екатеринославской губернии" та щорічник "Приднепровье", які редагувалися, як правило, секретарями комітету. Гололобов вважав, що одним з
Loading...

 
 

Цікаве