WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Василь Гегело та його листування з Михайлом Комаровим - Реферат

Василь Гегело та його листування з Михайлом Комаровим - Реферат

М.Ф.Комарова, які не збереглися). Адже М.Ф.Комаров тісно співробітничав як літературний критик з галицькими часописами "Зоря", "Діло", "Правда", а також листувався з багатьма діячами культури, що проживали в Галичині, як-то: І.Франком, М.Грушевським, В.Гнатюком, Ц.Білиловським, І.Левицьким. О.Лотоцьким, В.Шухевичем та ін. Так що ситуацію в політичному і культурному житті він знав добре. За порадою Михайла Комарова Василь Гегело став членом Наукового Товариства ім. Т.Шевченка у Львові та Благодійного товариства по виданню дешевих книжок для підтримки українців у Петербурзі. У листі до М.Комарова від 10 липня 1899 р. (лист №8) він дякує адресатові за те, що той "прислав "Устав Общества имени Шевченка" і зазивний лист "Благотворительн. Об-ва" та повідомляє, що відіслав їм вступні внески. Вже через рік (15 липня 1900 р.) в листі до друга він зазначає, що є членом обох товариств. Довідавшись із звіту НТШ про обмеженість коштів на видання наукових праць Василь Гегело замість щорічного внеску в розмірі 50 крб. надіслав до НТШ 500 крб. (тобто, в 10 разів більше норми членського внеску) та 20 крб. в фонд Академії наук (їй минулого року він відправив пожертву в обсязі 300 крб.) Згаданий тут фонд Академії наук означає фонд Академічної громади НТШ. Змістлистів№4 і №10 свідчить, що Василь Гегело був стурбованийпублікацією в газеті "Новое время" (реакційна політична і літературна газета, яка виходила в Санкт-Петербурзі з 1868 по 1917 р.) про становище в Галичині та про контроль поштовою адміністрацією за особами, які отримували галицькі видання. Він просив Михайла Федоровича добре дізнатися про галицькі справи, вияснити можливість пересилки грошей в НТШ, аби вони потрапили за призначенням. Однією з тем, що зустрічається не в одному листі В.П.Гегело до М.Ф.Комарова, була підготовка до відкриття пам'ятника І.П.Котляревському в Полтаві. Відомо, що ця важлива у суспільно-політичному і культурному житті України подія відбулася у 1903 р., але до неї готувалися досить довго, бо пам'ятник споруджувався на народні пожертви. В листі від 25.06.1896 р. (лист №6) В.Гегело запитує: "А скільки зібрано на пам'ятник Котляревському?"10 червня 1899 р. (лист №8) знову йдеться про пам'ятник: "Коли буде відкрито пам'ятник Котляревському, чи 29 августа? Бо я ще не получив звістки. Якщо з'їдемося у Полтаву, то пораємося: чи не поїдемо після відкриття пам'ятника з Полтави в Харків". Але відкриття пам'ятника затягувалося. Наступного року (лист №9) Гегело знову запитує більш обізнаного у справі Комарова: "Чи буде в Августі м-ці відкриття пам'ятника Котляревському і чи поїдеш ти в Полтаву?"В наступному (не датованому) листічитаємо: "Знакомий Полтавець казав міні, що откритіє пам'ятника Котляревському буде в 1899 році. Скільки-то грошей зібрали. Торік послав я в Полтаву Городському голові 50 руб.; да теперечки думаю передать через Полтавця 50 руб., а на той рік ще спроможусь, то одішлю; а може поїду на одкритіє пам'ятника восени". І останній із збережених листів (№11): "Напиши, чи ти приїдеш у Полтаву на відкриття пам'ятника Котляревському, думка і собі поїхати". Отже, В.П.Гегело причетний до спорудження пам'ятника І.П.Котляревському. І, дуже ймовірно, що він був на відкритті пам'ятника, де зібрався був весь цвіт української культурної громадськості. Листування Василя Гегело з Михайлом Комаровим свідчить, що він, де тільки міг, робив пожертви на добрі справи. Не дивно, щона початку ХХ ст., коли в Катеринославі активізується наукове і суспільно-політичне життя, В.П.Гегело не залишався осторонь цього процесу. У 1903 р. виникла Катеринославська вчена архівна комісія, яка стала в краї першою історичною установою і осередком видатних постатей Катеринославщини початку ХХ ст. Комісії належить велика заслуга у відшукуванні і збереженні шляхом публікації в її періодичному виданнідокументів та наративних джерел з історії Катеринославщини. У першому випуску "Літопису" Архівної комісії були опубліковані протоколи перших засідань цієї наукової установи. В протоколі засідання № 2від 23 квітня 1903 р. читаємо: "23 марта 1903 г.был устроен музыкальный вечер с участием известного кобзаря Терешка Пархоменко. За вычетом расходов в кассу поступило 41 р.30 коп. Кроме того на вечере было сделано пожертвование в сто руб. В.П.Гегело". Далі повідомляється, що член комісії журналіст М.В.Биков запропонував висловити від імені Комісії подяку В.П.Гегело за щедру пожертву коштів на користь Комісії, що й було зроблено. На цьому ж засіданні дійсними членами Вченої архівної комісії були обрані десять професорів Київського, Харківського та Новоросійського університетів, а також ряд краєзнавців, любителів старини і меценатів, серед яких був і В.П.Гегело (16). В наступних випусках "Літопису" у переліку членів Архівної комісії незмінно значиться ім'я В.П.Гегело з зазначенням адреси "вул. Жуковська, дім Омеляновича". В переліку присутніх осіб на наступних засіданнях Комісії часто зустрічається прізвище В.П.Гегело, з чого можна зробити висновок, що коли він не знаходився на лікуванні, то відвідувавзасідання Комісії. Він брав участь і в тому засіданні Комісії (в присутності багатьох громадян міста) 3 травня 1904 р., на якому в присутності Голови Московського Археологічного інституту і Голови Оргкомітету Археологічних з'їздів П.С.Уварової обговорювалося питання підготовки до проведення XIII Археологічного з'їзду в Катеринославі (1905 р.) У звіті І.Ф.Вертоградова про діяльність Комісії за півтора роки її існування висловлена щира подяка В.П.Гегело за пожертвувані ним 100 руб. (зауважимо, що інших жертвувателів не названо). В.П.Гегело був членом Катеринославської "Просвіти", його ім'я знаходимо в списках просвітян за різні роки. На даний час більше відомостей про Василя Петровича Гегело не маємо, хіба що його три коротких і мало інформативнихлистидо Д.І.Яворницького за 1903-1904 рр. В останньому з них мова йде про неможливість надання ним коштів на видання якоїсь праці Д.І.Яворницького, оскільки при продажі землі внаслідок дій недобросовісних покупців він втратив 2000 руб. [17]. Помер В.П.Гегело невідомо коли. М.П.Чабан припускає, що це могло трапитися в період між 1918 і 1923 роками, до чого й ми приєднуємося. Життя Василя Петровича Гегело, як видно з наведених окремихфактів, було насиченим, діяльним і корисним для суспільства. Бібліографічні посилання: 1.Кримська світлиця. - 2001.- 16 листопада. 2.Шубравська М. Яворницький-фольклорист // Научные записки Днепропетровского госуниверситета: Сб. работ филологич. ф-та. - Дн-ск, 1963. - Т. 79. - Вип. 19. - С. 80. 3.Шубравська М.М. Д.І.Яворницький. Життя, фольклористично-етнографічна діяльність. - К., 1972. - С. 177, 188. 4.Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького. Вип.1. Листи вчених до Д.І.Яворницького / Укладачі Абросимова С.В. та ін. - Дн-ськ, 1997. - С. 42, 45. 5.Чабан Микола.Діячі Січеславської "Просвіти" (1905-1921): Біобібліографічний словник. - Дн-ськ, 2002. - С. 162-163. 6.Бористен. - 2003. - № 3. - С. 8-11. 7.Гуменюк М. З архіву М.Ф.Комарова // Архіви України.- 1968.- № 1.- С. 29. 8.Там само. - С. 30. 9.ІР НБУ ім. В.І.Вернадського НАНУ.- Ф. І.- Спр. 54335. - Арк. 173. 10.Каюк Д.Г. Формування катеринославського та херсонського дворянства в 60-ті рр. XVIII - на початку XIX ст. / Рукописдисертації на здобуття наук. ступ. канд.
Loading...

 
 

Цікаве