WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Система управління ЗУНР - Реферат

Система управління ЗУНР - Реферат

встановити кордон на схід від "лінії Керзону" (лінія Керзона - східний кордон Польщі, встановлений Антантою в 1919 p., набула назву за іменем міністра закордонних справ Англії лорда Керзона).
o Уряд Польщі від пропозицій УСРР і РРФСР відмовився, бо сподівався у ході війни захопити всю Галичину і Волинь.
В квітні 1920 р. представники УНР (за дорученням С.Петлюри) і уряду Польщі почали переговори у Варшаві. Підсумком переговорів стала Варшавська угода-документ, що визначив принципи відносин УНР і Поль-щі. Варшавська угода складалася з політичної, економічної і військової конвенцій ("конвенція"-угода).
Зміст Варшавської угоди
Політичні, економічні питання Військові питання
o Польща визнає УНР і владу Директорії.
o Кордон між Польщею і УНР встановлюється по лінії, на яку вийшли війська Пілсудського (до рік Збруч і Горинь).
o УНР вводить спільну з Польщею валюту.
o Права польських землевласників на землю зберігаються.
o УНР погоджується на підпорядкування українських залізниць польському управлінню. o Збройні сили Петлюри підпорядковуються польському командуванню.
o Утримання польських військ в Україні здійснюється за рахунок українського уряду.
o Озброєння петлюрівських дивізій здійснює польський уряд.
o УНР і Польща домовляються вести спільні бойові дії проти Росії і радянської України.
Контрнаступ радянських військ в Україні
o Контрнаступ розпочався 26 травня - 5 червня 1920 р. 1-ша Кінна армія здійснила прорив польської оборони під Уманню.
o Радянські війська захопили Житомир, Бердичів, форсували Дніпро на північ від Києва і створили для польської армії загрозу оточення.
o Польська армія почала відступати. 12 червня радянські війська увійшли в Київ.
o Одночасно розпочався наступ радянських військ у Білорусії.
o В липні Західний фронт провів наступ на Варшаву, Південно-Західний - на Львів.
o Між Збручем, Дніпром, Південним Бугом радянські війська зустріли стійкий опір армії С.Петлюри і білогвардійських загонів. Навіть після підписання перемир'я між Польщею і Радянською Росією та Україною армія С.Петлюри продовжувала бойові дії на Правобережжі до повного виснаження сил та ресурсів. У листопаді. 1920 р. залишки військ Петлюри відступили на територію Польщі.
o У серпні-вересні 1920 р. радянські війська, що не змогли взяти ані Варшаву, ані Львів, почали відступ у район Бердичева і Житомира.
Завершення польсько-радянської війни 1920 р.
" Війна виснажила сили противників, тому в жовтні 1920 р. Польща - з одного боку, Радянська Росія і УСРР - з другого доходять згоди щодо припинення бойових дій (перемир'я).
" В 1921 р. у Ризі було підписано мирний договір (Ризький мирний договір)*. Згідно з цим документом Польща визнавала УСРР. До Польщі відходили Західна Волинь, Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя, Західне Полісся.
" Польща зобов'язувалась додержуватись національних прав українців, що мешкали на її теренах.
В 1920 р. радянські війська провели наступ ще на одному фронті - в районі Криму, Перекопу, Каховки. Тут знаходились рештки денікінських військ, а також білогвардійські війська (білогвардійці - прибічники повернення монархії), евакуйовані кораблями Антанти з Одеси і Новоросійська. Очолював ці війська барон, генерал П.Врангель.
Україна в планах Врангеля
" Остаточна мета Врангеля-відновлення "єдиної і неподільної" Росії, знищення більшовицької влади.
" Проголосивши себе головою уряду Півдня Росії, намагався створити незалежну Кримську республіку (вважав це тимчасовим заходом).
" Війська Врангеля розпочали наступ саме тоді, коли радянські війська вели бойові дії під Києвом (червень 1920 p.). Це мало полегшити Польщі перемогу над Радянською Росією і Україною.
" Врангель провів переговори з делегацією УНР. Домовитись про союз з УНР не вдалося, тому що Врангель не визнавав незалежності України.
" Врангель намагався укласти військовий союз з Махно, але успіху не мав. Махно перейшов на бік більшовиків.
Досягнення української культури 1917-1920 pp.
" Утворення Української Академії наук 24 листопада 1918 р. (президент В. Вернадський) і її плідна робота протягом всього періоду, що вивчається.
" Відкриття в 1918 р. вищих і середніх навчальних закладів з українською мовою викладання (університети в Києві, Кам'янці-Подільському).
" Розширення мережі вищих навчальних закладів. В 1920 р. в Україні працювали 38 вузів; це було набагато більше, аніж до революції. Скасовано платню за навчання, введено стипендію.
" Створення умов для вступу у вузи робітничої та селянської молоді за допомогою підготовчих робітничих факультетів (робітфаків).
" Розпочато ліквідацію неписьменності. У 1920 р. письменними стали 51,9% населення (порівняно з 27,9% до революції). Ліквідація неписьменності здійснювалась радянською владою за допомогою державних і недержавних заходів, якими було охоплено доросле населення до 50 років. Дітей з восьми років навчали грамоті у школі.
" Відроджувалась культурно-освітня діяльність "Просвіт".
" Поява яскравих, талановитих творів в літературі (В.Сосюра "Третя рота", П.Тичина "Золотий гомін", "Сонячні кларнети", В.Чумак "Заспів", В.Елланський "Удари молота і серця" та ін.).
" Спостерігається плюралізм літературного процесу, вільне існування різних напрямків у літературі: неокласицизм, революційний романтизм, символізм, панфутуризм.
" Заснування в 1918 р. Українського театру драми та опери; створення інших театральних колективів.
" Заснування в 1920 р. у Вінниці театру ім. І. Франка (пізніше театр переїхав до Києва).
" Створення в 1918 р. Державного Симфонічного оркестру (в 1919 р. отримав назву Республіканського симфонічного оркестру ім. М.Лисенка), а також інших музичних колективів (хорів, капел). В цей час в Україні працювали видатні композитори: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський та ін.
" Створення численних самодіяльних колективів.
" Розвиток образотворчого мистецтва. Утворення Української Академії мистецтв (листопад 1917 p.), членами якої стали видатні українські художники (М. Бойчук, М. Бурачек, М. Жук, Г.Нарбут, В. Кричевський та ін.)
" Відкриття в Ромнах (на Сумщині) першого в Україні пам'ятника Т. Шевченку (скульптор І. Кавалерідзе, 1918 p.).
Трагічний і суперечливий час не зміг не відбитися на розвитку культури. Культура опинилася в епіцентрі політичної боротьби, діячі культури поділялися владою на "своїх" і "чужих". Особливо яскраво ця тенденція виявилася в діяльності органів радянської влади.
Підпорядкування культурно-просвітницької діяльності політичним інтересам (1919-1920 pp.)
Заходи Наслідки
o Жорсткий контроль державних органів над діяльністю установ культури і освіти. o Втрата творчої самостійності, пристосовування
o Примусове реформування закладів культури і освіти, спрямоване на зміцнення державної влади.
o Проведення реформ загальноосвітньої школи з метою перетворення шкіл у школи-комуни.
o Введення посади комісару вузу, обмеження самоуправління вузів.
o Впровадження необгрунтованих новацій, що погіршували стан культури (наприклад, знесення дореволюційних пам'ятників, що мали художню цінність)
o Реорганізація всіх видів шкіл в державні загальноосвітні.
o Закриття "Ідейно ворожих" закладів культури, репресії проти діячів культури (з кінця 1920 р.). o Закриття "Просвіт"
o Змушена емігрувати Українська республіканська капела
o Ліквідація університетів (і створення на їх базі Інститутів народної освіти)
o Закриття деяких театрів.
o Підтримка діячів пролетарської культури за класовою належністю, а не за талантом.
o Зниження рівня культури, забуття або загибель культурних надбань попередніх поколінь.
Loading...

 
 

Цікаве