WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → А.Чепа і невідомі маргіналії з його бібліотеки - Реферат

А.Чепа і невідомі маргіналії з його бібліотеки - Реферат

Для цього уся родина А.Чепи відправилася у Батурин до лікаря Гунера. У записах А.Чепи йдеться про влаштування старшої доньки (Нацьки) в пансіон Федора Мартиновича Гакеля в Новгород-Сіверському. Її виховання в цьому пансіоні коштувало батькові 80 руб. на рік. Маргіналії свідчать про достатню мобільність родини А.Чепи. Досить часто і швидко уся сім'я Андріяна Івановича збиралася і відправлялася в дорогу з Чернігова до Чепурківки й назад, а також в Батурин й інші міста Чернігівської та Полтавської губерній. На підставі записів А.Чепи можна скласти ітінерарій не тільки його родини, але й П.С.Волховського, генерал-губернатора О.Б.Куракіна. В записах А.Чепи йдеться про побутові речі, наприклад: придбання П.С.Волховським карети, крадіжку в Чепурківці волів та ковальських інструментів. Маргіналіст не обійшов увагою природні явища, що спостерігалися того часу у Чернігові, зокрема льодохід, землетрус, що відбувся 14 жовтня 1802 р. в Чернігові, Ніжині та Глухові. Проте не усе А.Чепа "довіряв" паперу й розшифровував, не про усе писав відверто. Незрозуміло, яку саме "известную весть" повідав йому роменський поштмейстер О.І.Полетика, що прибув до Чернігова 29 квітня 1802 р. Незважаючи на свою толерантність і доброту, А.Чепа був людиною з почуттям гідності, про що свідчить його запис, що був зроблений 7 жовтня 1802 р., коли чернігівський пошт-директор П.С.Волховський оголосив йому наказ про переведення його (Чепи) у Литовський поштамт. Повідомляючи про це Андріян Іванович помітив: "Объявил, но с каким высокомерием!". Маргіналії, що розглядаються тут, відзначаються тематичною різноманітністю, містять місцевий матеріал, віддзеркалюють повсякденне приватне життя, душевний настрій автора, його внутрішній світ, й зроблені вони видатною в українській історії кінця XVIII - початку XIX ст. особистістю. ? Література 1. Стрункевич О.К. Україна - Гетьманщина та Російська імперія протягом 50-80-х рр. XVIIІ століття (політико-адміністративний аспект проблеми). - К., 1996; Галь Б.О. Інтеграція української еліти до політико-адміністративних структур Російської імперії у XVIII - першій третині XIX ст.: Автореф. дис. … канд. іст. наук. Д., 2000. Процес нобілітації дворянства Південної України досліджується у творах Д.Г. Каюка; див.: Каюк Д.Г. Родина дворян Миклашевських і Південна Україна // Київська старовина. - 1999. - №6; Він само. Проблеми формування дворянства Південної України: Нові археографічні можливості // Дніпропетровський історико-археографічний збірник / За ред. О.І.Журби. - Д., 2001. - Вип.2. - С.578-598. 2. Історію козацько-старшинських і дворянських родів Лівобережної України див.: Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии. К., 1888. - Т.1-3; Він само. Прежние изыскатели малороссийской старины // Киевская старина. - 1894. - №11, 12; Горленко В. Южно-русские очерки и портреты. - К., 1893; Миллер Д. Превращение малорусской старшины в дворянство // Киевская старина. - 1897. - №№ 1-4; С/тороженко/ Н. К истории малоросийских козаков в конце XVIII и в начале XIX вв. // Киевская старина. - 1897. - №4, 6, 10 - 12; Милорадович Г.А. Родословная книга Черниговского дворянства. - СПб., 1901. - Т.1-2; Павловский И.Ф. К истории полтавского дворянства 1802-1902 гг.: Очерки по архивным данным. - Полтава, 1906. - Вып. 1; 1907. - Вып.2; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. - К., 1908. - Т.1-3; Лукомский В. К., Модзалевский В. Л. Малороссийский гербовник; Оглоблин О.О. Люди старої України. - Мюнхен, 1959; Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга половина XVII-XVIII ст.). - К., 1995; Білокінь С.І. Доля української національної аристократії // Генеза. - 1996. - №1(4). - С.132-148; Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини 1760-1830. - К., 1996; Кривошия В. Українська козацька старшина. - К., 1996. - Ч.1; 1998. - Ч.2; та ін. 3. Пріцак О. Доба військових канцеляристів // Київська старовина. - 1993. - №4. - С.62-66. 4. Дремлюга С.П. З історії суспільно-політичної думки України першої половини ХІХ ст. Гурток князя М.Г.Рєпніна-Волконського // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. На пошану професора М.П.Ковальського. - Д.: Промінь, 1997. - Вип.1. - С.386-397. 5. Зокрема дворянство Малоросійської губернії уклало колективне прохання під назвою "Записка 1801 г. о нуждах малороссийского дворянства". Див.: Киевская старина. 1890. № 8. С. 310-316. 6. Литвинова Т.Ф. "Сословные нужды и желания" дворянства Лівобережної України на початку ХІХ ст. // Український історичний журнал. - 2005. - №2. - С.72. 7. Швидько А.К. Актовые документы по истории городов Левобережной Украины XVII - XVIII веков в фамильных архивных комплексах // Историографические и источниковедческие проблемы отечественной истории. Актуальные проблемы источниковедения и специальных исторических дисциплин. - Д.: ДГУ, 1985. - С.103. 8. Литвинова Т.Ф. Малоросс в российском культурно-историографическом пространстве второй половины XVIII века// Дніпропетровський історико-археографічний збірник. - Вип.2 / За ред. О.І.Журби. - Д.: Генеза, 2001. - С.29, 31. 9. Магочий П. Українське національне відродження. Нова аналітична структура // Український історичний журнал. - 1991. - №3. - С.103. 10. Журба О.І. Михайло Єгорович Марков: росіянин на полі малоросійської історіографії початку ХІХ століття // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. Вип.2 / За ред. О.І.Журби. - Д.: Генеза, 2001. - С.76. 11. Пор. з діяльністю московського та петербурзького гуртків О.І.Мусіна-Пушкіна - шанувальників історії та збирачів писемних пам'яток. До цього гуртка належав історик-архівіст М.М.Бантиш-Каменський - батько Д.М.Бантиша-Каменського; Козлов В.П. Кружок А.И.Мусина-Пушкина и "Слово о полку Игореве". - М., 1988. - С.5, 6, 9, 10. 12. Литвинова Т.Ф. "Прогресивний консерватизм" - випадкове словосполучення чи факт української суспільної думки другої половини XVIII ст. // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. На пошану проф. М.П.Ковальського. - Д.: Промінь, 1997. - Вип.1. - С381; Вона само. Малоросс в российском культурно-историческом пространстве второй половины XVIII века // Дніпропетровський історико-археографічний збірник / За ред. О.І. Журби. - Д.: Генеза, 2001. - Вип.2. - С.55. 13. Колесник І.І. Українська історіографія. XVIII - початок XX століття. - К.: Генеза, 2000. - С.193. 14. З листа В.Г.Полетики до А.І.Чепи. 2.02.2810 р.: Горленко В.К истории южно-русского общества начала XIX века (Письма В.И.Чарныша, А.И.Чепы, В.Г.Полетики и заметки к ним) // Киевская старина. - 1893. - №1. - С.56. 15. І.І.Колесник подає таке визначення цього поняття: "антикварій - це збирач старожитностей, історичних документів, книг, матеріалів рідної історії. Антикварна діяльність була досить різноманітною і передбачала збирання, опис, коментування, вивчення матеріалів з минулого громадського устрою і старосвітського побуту колишньої Гетьманщини". Див.: Колесник І.І. Українська історіографія. XVIII - початок ХХ століття. - К.: Генеза, 2000. - С.187. М.С.Грушевський зазначив, що з усіх форм антикварної діяльності найбільш поширеною була збиральницька робота. Див.: Грушевский М. С. Развитие украинских изучений в XIX в. и раскрытие в них основных вопросов украиноведения // Украинский народ в его прошлом и настоящем. - СПб., 1914. - Т.1. - С.6-15. 16. Колесник І.І. Українська історіографія. XVIII - початок XX століття. - С.6, 7, 142, 158. 17. Лазаревский Ал. Прежние изыскатели малорусской старины // Киевская старина. - 1894. - № 12. - С.351, 356, 357, 386, 387. 18. Горленко В.К истории южно-русского общества начала XIX века. - С.43.
Loading...

 
 

Цікаве