WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → А.Чепа і невідомі маргіналії з його бібліотеки - Реферат

А.Чепа і невідомі маргіналії з його бібліотеки - Реферат

збереглося і в Яготинському маєтку князя Рєпніна, що знаходився у Пирятинському повіті, де мешкав і Андріян Іванович [53]. Збереглися також окремі листи Андріяна Івановича, що були опубліковані наприкінці ХІХ ст. у часописі "Киевская старина" [54]. В евристичному плані існує перспектива розшукати листи А.Чепи в особових фондах (архівах) його потенційних адресатів. Нещодавно у фондах Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки було знайдено 4 книги з бібліотеки А.Чепи. Враховуючи трагічну долю його зібрання, цю знахідку можна вважати сенсаційною. На жаль, не вдалося з'ясувати "міграційний шлях" і джерело надходження цих кодексів до бібліотеки, але те, що ці книжки належали саме А.Чепі, переконливо підтверджують маргіналії [55] на титулах кожної з 4-х книжок. Ця знахідка деякою мірою дозволяє уявити склад бібліотеки А. Чепи, його книжкові уподобання. Були виявлені такі видання: 1.Московский любопытный месяцеслов на 1776 год. - М., 1776. На титулі цієї книжки зроблено дві власницькі маргіналії. Перша свідчить про те, що примірник належав Іванові фон-Гаудрингу. Нижче - надпис А.І.Чепи: "а ныне Андреяна Чепы" [56]. 2.Эмин Ф. Куриер из ада с письмами. - СПб., 1788. На титулі маргіналія: "Андреяна Чепы" [57]. 3.Месяцеслов на лето от рождества Христова 1802, которое есть простое, содержащее в себе 365 дней, сочиненный на знатнейшия места Российской империи. - СПб.: АН, 1802. На титулі маргіналія: "Андреяна Чепы" [58]. 4.Аврора: Ежемесячное издание. - М.: тип. Хр. Шильдбаха, 1805. - Т.1. На титулі маргіналія: "Андреяна Чепы" [59]. Як бачимо, тут представлені періодичні видання і твір російського історика Ф.Еміна (1735-1770). Особливу цінність має "Месяцеслов" на 1802 р., тому що цей примірник містить щоденникові записи, які були зроблені А.Чепою на кількох сторінках книги. Архітектоніка таких видань, як "Месяцеслов", вміщує чисті аркуші, які спеціально призначалися для нотаток. А.Чепа залишив записи на 11 сторінках (с.2а, 6а, 10а, 14а, 18а, 22а, 26а, 30а, 35а, 38а, 42а). Хронологічно записи охоплюють період з 5 січня до 27 листопада 1802 р. й зроблені вони чорнилом розбірливим почерком рукою А.Чепи. Окрім того, що це - автограф А.Чепи (що вже є великою цінністю), ці маргіналії є цінним історичним джерелом, тому що стосуються досить значимого періоду в історії Лівобережної України і віддзеркалюють як важливі події в адміністративно-територіальному устрої даного регіону, так і повсякденне приватне життя А.Чепи та його родини. Записи містять інформацію, що доповнює маловідому біографію А.Чепи. Маргіналії мають щоденниковий характер і відзначаються тематичною різноманітністю. Записи робилися по "гарячих слідах" й тому вони відзначаються хронологічною точністю і вірогідністю фактів, а іноді супроводжуються і авторською оцінкою. Останнє є особливо цінним у плані вивчення суспільної думки, світогляду, менталітету репрезентантів українського суспільства початку ХІХ ст. Взагалі історичні маргіналії робилися "для себе", "для пам'яті", й тому О.М.Апанович запропонувала називати їх "меморіальними" [60]. Маргіналії набувають особливу цінність у дослідженнях на мікрорівні, що є вельми актуальним у зв'язку з так званим "антропологічним поворотом" у світовій історіографії. Маргіналії А.Чепи містять інформацію щодо адміністративно-територіального устрою України початку ХІХ ст., дворянських виборів 1802 р. в Чернігівській губернії, діяльності малоросійського генерал-губернатора О.Б.Куракіна, організації поштової служби і шляхів сполучення, світського життя в Чернігові, подій повсякденного й приватного життя, родинних, дружніх та службових стосунків, генеалогічних зв'язків представників відомих українських козацько-старшинських родин, виховання дітей, проблем здоров'я, медичної профілактики (зокрема щеплення від віспи), природнокліматичних явищ та інше. Хронологічна інтенсивність записів відзначається нерівномірністю. Всього зроблено 57 записів, різних за обсягом. Найбільша кількість записів (16), але досить стислих (телеграфних), зроблена А.Чепою у серпні 1802 р. і стосується "відкриття" Чернігівської губернії, дворянського зібрання і виборів. В своїх записах А.Чепа сповістив також про "відкриття" й Полтавської губернії 9 березня 1802 р., але дворянське зібрання в Полтаві відбулося пізніше (27.06.1802 р.) за сценарієм, що його розробив новопризначений малоросійський генерал-губернатор О.Б.Куракін під назвою: "Обряд выборам малороссийской Полтавской губернии благородного дворянства в г. Полтаве". Другого серпня 1802 р. князь О.Б.Куракін прибув до Чернігова, де 14 серпня розпочалось дворянське зібрання, за тим самим сценарієм, що й у Полтаві. Зібрання тривало до 18 серпня і на ньому відбулися вибори посадових осіб дворянського самоврядування та їхня присяга. Як свідчать записи А.Чепи, робота зібрання супроводжувалася обідами та балами у генерал-губернатора та високих посадовців Чернігівщини. З князем О.Б.Куракіним приїхав його син Борис, який також влаштував бал. Проте свою резиденцію генерал-губернатор розташував у Полтаві. Правління О.Б.Куракіна, що сповідував ідеї Просвітництва, супроводжувалося широкою будівельною програмою. Це була, за висловом І.Ф.Павловського, "будівельна епоха" в Малоросії. В записах А.Чепи спостерігаємо "краплинну" інформацію щодо біографій відомих українських діячів, представників української еліти того часу, нащадків славетних козацьких фамілій, як-от: В.К.Лизогуб, О.І.Полетика, М.П.Свічка. О.С.Судієнко, М.М.Стороженко. Згадує Андріян Іванович імена Г.П.Милорадовича, архієпископа чернігівського Віктора, князів О.Б. та Б.О.Куракіних, С.К.Вязьмітінова,княгиню С.І.Прозоровську, В.С.Попова та ін. Особливо часто у записах зустрічаємо ім'я малоросійського пошт-директора Петра Степановича Волховського, під керівництвом якого працював А.Чепа в цьому поштамті на посаді заступника пошт-директора. Коли П.С.Волховський тимчасово залишав Чернігів, А.Чепа виконував обов'язки пошт-директора. Завдяки виявленим маргіналіям стає відомим, що 7 жовтня 1802 р. А.Чепа був переведений у Литовський поштамт. У записах згадується ім'я роменського поштмейстера Олександра Івановича Полетики і листоноші Лавровського. У маргіналіях А.Чепи зосереджено багато інформації про його родину: матір - Марфу Григорівну, дружину Наталію Ісаківну, дочок Валентину та Нацьку, дядька Василя Григоровича Михаловського - ймовірно, рідного брата матері А.Чепи, тобто можна припустити, що мати А.Чепи була з роду Михаловських. Також згадується якась родичка (чи, можливо, гувернантка) Катерина Іванівна і люди, що служили у А.Чепи: лакеї Павло та Федір, кучер Лук'ян, кучер Василь, форейтор Кирило Федоренко, покоївка Тетяна, нянька Я.А.Темірова, кухар С.Пшеничний. "Тон" записів свідчить про дружність і повагу, що панували в родині А.Чепи і про патріархальні його відношення до слуг. Маргіналії, зроблені А.Чепою, висвітлюють його міцні стосунки з архітектором Д.Г.Котляровим, Д.І.Шпановим (з Ніжина), Г.М.Гербаневським, із сім'єю Романовських, з Хоменком, що мешкав у Прилуках. Спектр міжособистісних контактів включав і економічні стосунки, які нерідко перетворювалися на конфлікти, що вирішувалися судовим порядком. В записах Чепи згадується його тяжба з М.П.Свічкою стосовно "чепурківських справ". Особливу увагу А.Чепа приділяв здоров'ю - своєму і своїх рідних. На той час, коли робилися маргіналії, А.Чепі йшов 5-й десяток. Вік нагадував хворобами й … випаданням зубів, про що А.Чепа із сумом філософські зазначив, що це - "убедительное напоминание осени жизни моей". Подією в житті родини було щеплення від віспи доньці Валентині. Того часу це була нова і відповідальна справа.
Loading...

 
 

Цікаве