WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Селянський рух на Волині в кінці XVI ст.: спроба статистичного аналізу - Реферат

Селянський рух на Волині в кінці XVI ст.: спроба статистичного аналізу - Реферат

підтверджує висловлену вище думку. Більш конкретним, але з незаперечним методичним значенням, є питання про таку рису селянських втеч, як локальність, про відстані втеч. Можливо, це пов`язано не в останню чергу з особливостями джерельної бази та її збереженістю, а можливо визначальною була сама тенденція, існуючий стан речей, перешкоди на шляху втеч. На нашу думку, переважна більшість втеч не могла відбуватись на значні відстані, за винятком хіба що втечіндиві-дуальних. Міграції відбувались, як правило, у складі однієї чи навіть кількох сімей та ще й з маєтністю, худобою, про що свідчать ті самі документи судово-адміністративних установ. Подібна валка не могла не привернути уваги жителів та власників (чи їх представників) населених пунктів, через які пролягав шлях втечі. В цих умовах та при зацікавленості всіх феодалів будь-яка втеча неминуюче чи, можливо, в більшості випадків надавала селянським міграціям локальний характер або вимагала відповідної охорони втікачів зацікавленими особами чи створення своєрідних "перевалочних пунктів" на найважливіших міграційних напрямках. Підтвердженням цьому може служити випадок, пов`язаний з "викоченням" селян с. Варковичі в м. Дубно (центр однієї з волостей х. Острозьких, затятих ворогів, до речі, власника Варкоричів М. Мишки) з подальшим відправленням їх в Звягель. З останньо-го селян можна було безперешкодно переправляти і у південно-волинські волості Острозьких, і на південно-східні окраїни Речі Посполитої. [8, оп. 1, спр. 16,. арк. 124-124 зв.] Перед подачею зведеного у таблицю групування та його тлумаченням необхідно зупинитись на кількості - зафіксованих там випадків селянських втеч. Пов`язано це з особливостями методики створення "хроніки". Операція, названа укладачами збірки формалізацією позицій хроніки, однією з сторін має об`єднання позицій за рядом ознак - особовими, географічними, адміністративно-територіальними, хронологічними. [2, с.25-26] Це вносить труднощі в обрахунки і вимагає для більшої точності все одно звертатися до архівних документів. Цією ж обставиною, очевидно, поясняється, і значна розбіжність у кількості виявлених укладачами фактів (понад 14 тисяч) та кількістю позицій у "хроніці" (1700). Але, на нашу думку, різниця у кількості фактів не може бути суттєвою і впливати на виявлені на їх основі загальні тенденції і лише частково може позначитися на оцінці динаміки процесів. Пропонована нижче таблиця враховує повітову направленість селянських втеч, залишаючи поза увагою направленість географічну. Остання може значно розширити можливості групування, але вимагає значних локалізаційних зусиль і робить аналіз на даному етапі складним і громіздким (так як підрахунки проводяться поки що "на пальцях"). Дещо компенсувати обов`язкові при цьому похибки і неточності дає змогу вивчення спрямованості селянських втеч, оскільки наявність крупних латифундій на півдні й південному сходу Луцього та сході Кременецького повітів і кількість втеч до них досить добре демонструють їх географічну направленість. Направленість 1591 1592 1593 1594 1595 1596 Всього У межах Луцького повіту 27 77 110 77 83 65 439 З Луцького повіту в Кременецький 1 7 21 60 54 32 175 З Луцького повіту в Володимирський - - 1 - - - 1 Всього з Луцького повіту 28 84 132 13.7 137 97 615 В межах Володимирського повіту 5 11 6 5 8 6 41 З Володимирського повіту в Луцький 8 3 36 8 6 16 76 З Володимирського повіту в Кременецький 7 - - - - 9 16 Всього з Володимирського повіту 20 14 41 13 14 31 133 У межах Кременецького повіту 2 - 13 21 28 7 66 З Кременецького повіту в Луцький - 3 8 5 3 5 24 З Кременецького повіту у Володимирський - - - - - - - Всього з Кременецького повіту 2 3 21 26 26 12 90 Всього 50 101 194 176 177 140 838 Примітка: У таблиці не враховано випадки, коли в "хроніці" не вказано, звідки було здійснено втечі. Так, за роки, зафіксовані в таблиці відповідно було здійснено втеч до Луцького повіту - 0, 6, 4, 18, 0, 6; до Кременецького - 0, 0, 1, 9, 0, 7; до Володимирського - 0, 0, 2, 5, 0, 5. Як видно з таблиці, загальна кількість втеч по Волинському воєводству дорівнювала 838 випадкам. Більшість з них відносилася до Луцького повіту (615), причому в межах самого повіту зафіксовано більше половини всієї кількості (439). Переважав, схоже, східний напрямок переміщення населення. Підтвердженням такого висновку можуть служити дані по Володимирському повіту, де переміщення на схід дорівнювало більше половині випадків, а з урахуванням втеч на територію Кременецького повіту - майже 70%, а також відсутність втеч з останнього та одна втеча з Луцького повіту на територію Володимирщини. Помітне "відставання" Кременеччини можна пояснити близькістю Брацлавщини, актові книги якої за розглядуваний період можна сказати не збереглися, а також відносною насиченістю її (враховуючи порівняно невелику площу) магнатськими володіннями, в яких виявлення втікачів було дуже складною справою. Цей регіон, до того ж, зазнав відчутних джерельних втрат. Не слід скидати з уваги й ту обставину, що кременецьким старостою був к. Я. Збаразький, за адміністрацією якого помічалася відмова вносити записи до актових книг, особливо, якщо вони стосувалися особи самого старости, який, до того ж, мав значні володіння саме на території цієї адміністративної одиниці Волинського воєводства. Якщо враховувати співвідношення між площами повітів Волинського воєводства і використовувати їх як своєрідний коефіцієнт (співвідношення між повітами Луцьким, Кременецьким та Волдимирським дорівнює 50:33:17), то можна говорити про порівнянність покажчиків насиченості (чи частоти) селянських втеч у різних регіонах Волині. їх (коефіцієнтів) використання робить можливим порівняння відповідних абсолютних покажчиків по повітах. Через вказані вище причини необхідно внести ряд поправок до даних по Кременецькому повіту в сторону їх завищення, але дана проблема вимагає спеціального розгляду й обґрунтування. В результаті ж можна виснувати про чільне місце Луцького повіту у селянському русі кінця XVI ст., особливо активну участь селянства цього регіону у повстаннях та у міграційних процесах. На особливу увагу при розгляді хронологічного розподілу матеріалу заслуговують, як нам здається, ті територіальні ряди, які демонструють напрямки: а) в межах Луцького повіту, б) в межах Володимирського повіту, в) в межах Кременецького повіту, г) з Луцького у Кременецький повіт. Хронологічний розподіл даних цих рядів свідчить про різке зростання, свого роду стрибок, кількості
Loading...

 
 

Цікаве