WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → До біографії К.В.Ханацького: за матеріалами архівів Москви та Сімферополя - Реферат

До біографії К.В.Ханацького: за матеріалами архівів Москви та Сімферополя - Реферат

Реферат на тему: До біографії К.В.Ханацького: за матеріалами архівів Москви та Сімферополя ? У 1871-1874 рр. цю посаду займав видатний краєзнавець Новоросійського краю, журналіст Костянтин Васильович Ханацький (1826-1889). Виявлений останнім часом корпус архівних джерел дозволяє відтворити біографію та творчий шлях статистика, визначити його роль у розвитку краєзнавчих традицій регіона. Народився К. В. Ханацький у 1826 р. в родині священика. Освіту одержав у Тульській семінарії. Склавши в 1844 р. у Харківському університеті іспит на звання домашнього вчителя, Костянтин Васильович кілька років присвятив педагогічній діяльності. Спочатку він працював у Харкові при місцевій гімназії, а потім у родині одеського поміщика й у шляхетному пансіоні при Рішельєвському ліцеї [2]. У березні 1860 р. він обійняв посаду редактора газети "Бессарабские областные ведомости". З цього ж часу молодий педагог захопився вивченням місцевої історії та етнографії. В 1858-1865 рр. він опублікував числені краєзнавчі статті на сторінках найбільш відомих періодичних видань Новоросійського краю. Костянтин Васильович підтримував наукові контакти з видавцями столичних газет і журналів. Так, у листі до видавця "Отечественных записок" Андрія Олександровича Краєвского К. В. Ханацький писав: "шкодую лише, що з усіх наших бессарабських кореспонденцій жодна не дає уявлення що до того, що є насправді. Я хотів, по можливості, подати вірну картину, тому що наш край - нова країна для Росії" [3]. У своїх публікаціях автор висвітлював проблеми повсякденного життя Бессарабії, розповідав про народні традиції молдаван, складав описи з історії області. Нариси Костянтина Васильовича завжди відрізнялися якісним підбором джерел, новими підходами у вирішинні складних історичних питань [4]. Однак, як свідчать архівні матеріали, творчість краєзнавця розвивалася в дуже складних, суперечливих умовах. У своєму листі до видатного історика, статистика Новоросійського краю, дійсного члена Катеринославського статистичного комітету Аполона Олександровича Скальковського (1863 р.) К. В. Ханацький писав про труднощі, що виникають на шляху краєзнавчих досліджень у провінції. Він відзначав: "при всім бажанні принести будь-яку користь для краю, у якому живу, я повинен незабаром припинити свою діяльність, тому що ярмо редакторське стає занадто важке". Костянтин Васильович скаржився на нерозуміння з боку начальства, нестачу коштів, обмеженість штату редакції. Критиці підлягала діяльність місцевого статистичного комітету, що у своїх виданнях за рахунок літературних розділів публікував протоколи засідань статистиків [5, арк.1-2]. Незважаючи на такий прикрий стан справ, до 1865 р. К. В. Ханацький залишався на посаді редактора обласної газети. Більш того, у 1862 р. під його керівництвом було видано першу "Памятную книжку Бессарабськой области", за що краєзнавець одержав вдячність від керівництва [6]. У 1866 р. К. В. Ханацький перейшов на службу до Таврійської губернії, де обійняв посаду секретаря статистичного комітету. На цій посаді він заступив видатного кримознавця, етнографа, статистика Ф. М. Домбровського (бл. 1820-1866). У 1867 р. Костянтин Васильович видав "Памятную книгу Таврической губернии", що являла собою унікальне зібрання історико-краєзнавчих матеріалів. Вихід цього видання викликав значний резонанс: преса відгукнулася кількома позитивними рецензіями, в яких відзначалося, що це перший збірник, складений із матеріалів, якість яких не викликає сумнівів [7]. Екземпляри книги було надано на "найвищий розгляд Імператора й Великого князя Костянтина Миколайовича". За це краєзнавця було нагородженно діамантовим перснем та орденом Св. Станіслава 3 ст. [8, арк. 10-12]. У 1869 р. під редакцією К.В.Ханацького було видано "Карманный календарь Таврической губернии на 1869 год", а в 1870 р. - "Календарь Таврической губернии на 1871 год". Незважаючи на те, що ці видання мали суто довідковий характер, вони зберегли свою краєзнавчу спрямованість і містили різноманітний історичний матеріал [9]. Значну увагу К.В.Ханацький приділяв архівним дослідженням. Вони проводилися як по особистій ініціативі дослідника, так і внаслідок циркулярних розпоряджень керівництва. Так, у 1867 р. кримський статистик писав А.О.Скальковському: "Я виконав Ваші вказівки та зібрав із архівних справ дуже цікаві матеріали, що відносяться до подорожі імператриці Катерини в Крим" [5, арк. 9]. Виявлені документи були оприлюднені на сторінках "Таврических губернських ведомостей" і становлять значний інтерес для сучасного дослідника [10]. Під керівництвом Костянтина Васильовича Таврійський губернський статистичний комітет проводив розбір місцевих архівів. На початку 1867 р. Міністерство юстиції звернулося до міністра внутрішніх справ із проханням залучити до розбору матеріалів, які залишилися після скасування судових установ, членів статистичних комітетів. Це сприяло б збереженню тих документів, "які є цікавими для наукових досліджень" [11]. Міністр внутрішніх справ наприкінці січня того ж року доручив губернським статистичним комітетам "посприяти Міністерству юстиції". При цьому головна увага акцентувалася на тому, що в колишніх архівах судових установ можуть бути знайдені джерела, "що складають для науки велике придбання" [12]. Особлива цінність матеріалів, що містилися в них, полягала в тому, що архіви ці дотепер не підлягали розбору, а данні не використовувалися як історичне джерело [13]. У зв'язку з цим знищення справ дозволялося тільки після розгляду їх спеціальними комісіями, членами яких були губернські статистики. На витрати, пов'язані з транспортуванням і розбором матеріалів, уряд виділив 2500 карбованців. Першим кроком у вивченні документів стало складання на місцях докладних списків архівних справ і переправлення їх у статистичний комітет. Потім спеціально створена комісія у складі неодмінного члена ТГСК І.Д.Бахвастова, а також дійсних членів В.Ф.Щерецького, К.О.Янушевського, О.Г.Завадовського під керівництвом секретаря комітету К. В. Ханацького зайнялася розглядом описів і сортуванням найбільш цікавих справ. Особливо ретельно було вивчено документи Феодосійського карантину і Сімферопольського повітового поліцейського управління. Протягом кількох років у протоколах своїх засідань статистичний комітет
Loading...

 
 

Цікаве