WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Щербінінська Комісія та скасування слобідських полків 1762 – 1764 рр. - Реферат

Щербінінська Комісія та скасування слобідських полків 1762 – 1764 рр. - Реферат

скасування нововведень 1743 р. суперечності у Слобідських полках повсякчас давалися взнаки й особливо загострилися наприкінці 50-х рр. Старшини упорядкували "Экстракт о изнеможеннии слободских полков"[26] й спорядили делегацію до Петербургу з чолобиттям про "нужди" й потреби [5, с.189 - 191]. Однак делегація так і не отримала аудієнції у Єлизавети, а потім у Петра ІІІ. Разом з тим, відомо два проекти місцевих старшин щодо реформування слобідських полків 50-х рр. XVIII ст. Один з цихпроектів запропонував ізюмський полковник Михайло Милорадович [10], інший, на жаль, для нас неприступний острогозький полковник Степан Тев`яшов [6, спр.2, арк.64]. Причиною Комісії для розслідування стали скарги на слобідських старшин сотника П.Коневицького [16, с.141]. Прокіп Коневицький - постать дуже суперечлива, однак із надзвичайно сміливою вдачею. Про його кар`єру і зловживання в Харківському полку в 1747 - 1749 рр.: грабунки, експлуатацію підпомічників, судову тяганину з поручиком Коноваловим існувала в`язка справ у Харківській полковій канцелярії [11, с.141 - 142; 22, спр.205]. Однак Коневицький зумів, за скаргами старшини, невірно, здобути спочатку чин підпрапорного, а потім з 1749 р. і сотника, а оскільки в Харківському полку вільних вакансій не було, то його відправили сотником до Острогозького, де відчувався брак старшинських кадрів [22, спр.483, арк.25]. Цей старшина, хоча йому і дали в управління Калачівську сотню, був чужим "родині" Острогозького полку. Одразу Прокіп Коневицький почав сваритися зі старшинами та козаками, дійшло навіть до розграбування майна сотника та арешту Коневицького з ув`язненням у Білгородській губернській канцелярії [21, спр.29, арк.30-36; 22, спр.483, арк.24-25;]. Доноси Коневицького оскаржували систему призначення кадрів "по дружбам", землерозподілу казених земель та яскраво висвітлювали зловживання старшин, їхню корумпованність та задіяння через хабарі в зловживаннях вищих російських урядовців. Зокрема, основними фігурантами справ виступали командуючий Слобідськими полками, князь Костянтин Кантемир та острогозький полковник Степан Тев`яшов. Утікши з в`язниці в Білгороді, Коневицький зі своєю дружиною вирушив до Петербурга. Завдяки своїй рішучості й зацікавленню уряду щодо ліквідації особливостей козацьких автономій Коневицький, а особливо його дружина досягли слухання скарг на найвищому рівні (див. зокрема [25, с.251]). Хоча його подальша доля була сумною, за "неправдиві" викази та втечу з в`язниці, за те що доносив на старшину аби уникнути власного покарання, Прокопа Коневицького було заслано солдатом [15, №195. - С.399] ( див. також його прохання 1779 р. [20, спр. 1957, 1974]). Зазначмо, що слідчі комісії у Слобідські полки з 40-х рр. XVIII ст. споряджалися досить часто. Причиною цих слідств були не лише скарги старшин, чи на старшину, але й спроби російського вищого військового командування удосконалити й частково змінити управління Слобідськими полками. Однак Комісія Щербініна мала чіткішу й певнішу мету. Комісія Щербініна була направлена впорядкувати фіскальну систему, розслідувати земельні справи, з`ясувати причини важкого становища обивателів. Головне, гвардії секунд-майору Євдокиму Щербініну дозволили за своїм розсудом приймати скарги і розслідувати справи про зловживання старшин в усіх слобідських полках "и как скоро слободских полков командиры и старшина при начатии следствия подозрительны усмотрятся, оных немедленно от команды отрешать, а на место их заступать тем кои по старшинству следуют из действительно служащих" [2, с.327]. Таким чином, Комісії Щербініна надавались практичні права по управлінню краєм, усуненню і призначенню старшин. Окремо слід зазначити, що спрямуванням щербінінської Комісії було не вирішення нагальних суперечностей і питань, а впорядкування фінансових та фіскальних відносин. Дане впорядкування передбачало усунення слобідських старшин від керівництва податками, перепис населення для виявлення його фінансових потуг, обкладення податком підданих та підсусідків, запровадження "приходных" и "расходных" книг на загальноросійський кшталт [13, № 11734, с.136, №11773, с.174, № 11866, с.302, №11976, с.435]. У "доношении" Є. Щербініна про негаразди у Слобідських полках 1764 р. основне місце відводилося існуванню неправильної фінансової системи, зокрема, "снабдывание" цих полків за свій кошт і проблема різних податків, відсутності точних цін тощо [13, №12293, с.1003-1004]. Крім цього, Комісія реформувала юридичну систему в слобідських полках, призначалися нові судді, полковий суд ставав найнижчою ланкою в загальноросійській судовій системі [13, № 11734, с.136; 14, № 373, с.475]. Комісія Щербініна усунула місцеву еліту від фіскальних та судових справ. Однак, разом із тим існує проблема основного оборонця старих прав, місцевої еліти. Комісія Щербініна, як і всі попередні "слідчі дії" російського уряду, користувалася потужною соціальною демагогією, запевняючи, що причина її дій - захист нижчих прошарків населення. В імперторському указі на посилання Комісії Щербініна в Слобідські полки чітко зазначалося: " Из поднесенных нам от разных чинов прошений с немалым сожалением усмотрели, что слободских полков жители от некоторых своих командиров неуказанными сборами и прочими отягощениями совсем разорены"[19, c.134], тобто завданням Щербініна був захист пересічного мешканця. Але без бодай позірної згоди й узгодженності з місцевою аристократією реформування краю виглядало нелегітимним й могло викликати небажаний опір. Значно більший резонанс ніж фінансові і судові заходи Щербініна, мали слідства Комісії над старшинами. Щойно Є.Щербінін прибув до Острогозька, туди почала надходити велика кількість доносів і скарг на старшин. Острогозький полковник С. Тев`яшов був одразу усунутий від командування [6, спр.8, арк.154], багато старшин заарештували, часто висуваючи необґрунтовані звинувачення у витраті коштів зібраних у населення, хабарництві. Дуже влучно про цей час висловився І.Й. Острозько-Лохвицький, син одного з сотників Острогозького полку у своїх мемуарах: "Тут тотчас отказано от команды, не велено отлучатся от комиссии, обиды, хотя и не правильныя не принося никаких отговорок удовольствовать деньгами, ибо хто хотя что подарил, то все ставил во взяток" [12, с.360]. Незаконні витрати, у яких звинувачували старшин обивателі, чи інші старшини, мали негайно відшкодуватися Комісії грошима. До Комісії посипалися скарги від козаків, селянських громад, дрібних старшин, підпомічників на
Loading...

 
 

Цікаве