WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького - Реферат

Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького - Реферат

Чернігівщині та Брацлавщині, де урядові посади дозволялося займати лише козацькій старшині та православній шляхті, а православному митрополитові обіцялося місце в польському сенаті. Хоча всім учасникам повстання дарувалася амністія, більшість селян мали повернутися у кріпацтво. Польській шляхті у свою чергу, навпаки, дозволялося повернутися до своїх володінь. Лише тиск татар змусив Хмельницького піти на цю невигідну угоду, котра викликала широке невдоволення по всій Україні. Але оскільки поляки вважали, що поступилися надто великим, а козаки були переконані, що отримали замало, ця угода так і не була повністю виконана."
Істориків завжди дивувало, чому Хмельницький до останку сподівався на союз із татарами. Одні кажуть, що йому був необхідний союзник. Союзник - це річ добра, але татари були такими союзниками, що іноді кажуть: "За гроші можна знайти кращих ворогів... " Гетьман не зміг (після Пилявців) перемогти в жодній битві де брали участь татари, кожного разу , у вирішальний момент вони зраджували козаків. Простіше було б їх позбавитися, розірвавши угоди, але попавши вночі зненацька в їхній табір перебити там всіх - після такого розгрому татари ще не скоро б прочуняли.
Чому я пишу "напасти вночі на їх табір"? А тому , що вони вчинили під Зборовом, Берестечком, та і Бором (ще 1648р., коли не дали Хмельницькому додавити Польщу) справжнісіньку зраду, в результаті якої загинуло багато українців.
Хто стане заперечувати, що поразка під Берестечком - справа рук татар. А з історії відомо, що зрадників треба знижувати, і обов'язково їхньою ж зброєю. По-друге, після знищення татарського війська Хмельницький міг не турбуватись за свій тил і спокійно воювати з поляками.
Але він цього не зробив. Одне з можливих пояснень є те, що гетьман не вірив у здатність українського народу самостійно здобути волю. Це підтверджують його постійні пошуки зверхника.
На думку Хмельницького, зручним кандидатом на роль покровителя і захисника України на міжнародній арені був турецький султан. Він був достатньо могутнім для того, щоб відбивати у поляків бажання нападати на Україну, й водночас надто віддаленним , щоб відкрито втручатися в її внутрішні справи. Відтак, у 1651р., після обміну посольствами Оттоманська Порта формально прийняла своїми васалами гетьмана та Військо Запорозьке на таких же умовах зверхності, що їх мали Крим, Молдавія та Валахія. Проте через поширену серед українців ненависть до "бусурманів" та внутрішні зміни в самій Оттоманській Порті ця угода так і лишилася нездійсненою.
Значно популярнішим кандидатом на роль покровителя України був православний московський цар. Зпочатку повстання Хмельницький умовляв царя в ім я спільної для них православної віри прийти на допомогу. Але Москва реагувала надзвичайно обережно. Зазнавши тяжких втрат у недавній війні з Польщею, московити воліли почекати, доки козаки й поляки не виснажать одне одного, і вже тоді вдаватися до відповідних дій. Проте у 1653р., коли українці стали погрожувати тим, що віддадуть перевагу оттоманському варіанту, московити не могли більше зволікати з рішенням. Цар Олексій Михайлович скликав Земський собор, який вирішив , що "заради православної віри й святої церкви Божої государеві слід прийняти їх під свою високу руку". Приймаючи це рішення , московити також сподівалися відібрати деякі захоплені Польщею землі, використати Україну як буфер проти Оттоманської імперії та взагалі розширити свої впливи."
Тим часом, Хмельницький задумав приєднати до України Молдавію, одруживши свого сина Тимоша на дочці молдавського господаря Василя Лупула Але Тимош загинув під час бойових дій в Молдові проти гетьманської опозиції.
У 1651р. Відбулася вирішальна битва під Берестечком. Внаслідок зради татар, козацьке військо отримало значні втрати. Хмельницький був змушений підписати Переяславську угоду.
"Під кінець 1653р. в Україну вирушило московське посольство Бутурліна й у січні 1654р. в Переяславі відбулася рада гетьмана зі старшиною й полковниками, а потім з народом , яка вирішила передати Україні під царську протекцію. Щоправда вже 18 січня виникли перші ускладнення - Бутурлін відмовився присягати від імені царя в тому, що Москва не порушуватиме вольностей станів і боронитиме Україну від поляків... Відмовилися присягати цареві київський метрополит з духовенством, місто Чорнобиль, Полтавський , Кропивнянський, Уманський і Брацлавські полки, Іван Богун та Іван Сірко. Але загалом присяга пройшла без поважних виступів. Сам договір було укладено в Москві в березні 1654р. (Березневі статті), і він був схожим на попередні угоди з Туреччиною й іншими країнами. Україна зберігала широку автономію в галузі адміністрації , судівництва , збору податків , мала велику армію (60 тисяч), затверджувалися давні права всіх станів. Московський цар отримав право тримати в Києві військову залогу з воєводою, гетьман мав сповіщати царя про свої зносини з іншими країнами та про вибори нового гетьмана... "
Пізніше вже було зрозуміло, що обидві сторони не збираються виконувати вказані в договорі умови, бо у кожного залишався свій погляд, свої плани. Як стало відомим цар вирішив підкорити собі Україну, у боях українців проти організованих виступів поляків, на яких в свою чергу давила Москва, цар займав сторонню позицію, намагаючись послабити позицію Хмельницького , а його козаків та взагалі всю армію використати на свою користь для завоювання Литви та Білорусі.
Але Хмельницький знайшов собі нового союзника - шведського короля Карла-Густава X .
В останні роки свого життя Хмельницький намагався приєднати до України західні землі. В цьому йому допомагав шведський король, який виконуючи свої зобов язання захопив більшу частину Польщи. Перша половина 1657р. була кульмінацією у розвитку молодої держави, у цей час роль України та гетьмана значно зросла, до могутні європейські монархи намагалися залучити до себе Хмельницького, але нажаль влітку ситуація різко змінилася.
Захворів Хмельницький, він вже не міг особисто керувати державою. В цей час польський народ підняв народну війну. До цього втрутилися європейські країни, вже в стані козаків були випадків бунтів...
Не витримавши цього Хмельницький помер 6 серпня 16957 р. у Чигирині.
Взагалі, оцінюючи історичні виступи наших давніх нащадків можна сказати, що Українська держава відбулася, але в зародковому стані: справжньої державності в неї не було, а була часткова, сильно обмежена автономія. Умови договорів царська влада постійно не виконувала і весь час намагалась переписати їх у власну користь. Наступні гетьмани хоча якось відстоювали незалежність,але регулярно згоджувалось на переоформлення міждержавних угод в гірший для нас бік.
Але треба пам ятати, що саме Хмельницький підняв свій народ з вікового занепаду і наклав відбиток свого творчого духа на всю наступну українську історію.
1. Орест Субтельний, Історія України. Київ, 1993р.
2. Іван Крип якевич, Історія українського війська, Львів, 1936р.,
видання Івана Тиктора.
3. Баран В., Зайцев О., Історія України, Львів, 1996р.
Loading...

 
 

Цікаве