WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Чи йшов брат на брата? (один спірний епізод литовсько-руської історії) - Реферат

Чи йшов брат на брата? (один спірний епізод литовсько-руської історії) - Реферат

Петр отговаривал те докончаніа стариною да незгодою Олгердовою с Кестутьем" [2, т.ХХХV, №24, с. 115]. Як бачимо, все начебто підтверджує висновок, зроблений Л.Колянковським. Але ключ, що дає змогу розв`язати цю проблему, міститься зовсім поруч: на тій самій сторінці, трохи вище. Йдеться тут про наступне. Петро Монтиґірдович цікавиться, чому Москва не хоче відновити миру за угодами Василя І і Василя II. Відповідь заслуговує на увагу: "И бояре ему отговаривали: те докончяньа незгодою государей наших, деда его (Івана III. -В.В.) великого князя Василья и отца его великого князя Василья" [2, т.ХХХV, №24, с. 115]. Отже, заява литовських послів, на якій вибудував свою теорію Л.Колянковський, в дійсності зовсім не є гіркою скаргою на брак згоди всередині держави за минулих часів. Це відповідь на аналогічну заяву московських бояр, дослівний контрвипад. І саме завдяки цьому стає зрозумілим, про яку "незгоду" в дійсності йдеться. Того самого року, що й праця Колянковського, вийшла рецензія К.Ходиницького на дослідження Ф.Конечного "Литва і Москва в 1449-1492 рр." [21]. Рецензент, зокрема, звернув увагу на погане знання автором російської мови (власне, мало б йтися про руську мову використаних джерел і російську - досліджень авторів ХІХ-ХХ ст. - В.В.), наслідком чого стала низка прикрих непорозумінь і похибок. З цим самим явищем маємо справу і в епізоді, який розглядається. Відбулася фатальна гра двох співзвучних, але цілком відмінних за значенням слів: "незгода", яке збереглося і в сучасній українській мові, і "невзгода", відоме у російській (великоруській). Однак у зв`язку з цим постає ще одне питання. Якщо мало місце звичайне нерозуміння Л.Колянковським змісту джерела, можемо констатувати в даному випадку хіба що приклад недостатньої дослідницької кваліфікації, обтяжений до того ж неуважним прочитанням тексту, "вириванням" з нього потрібної цитати. Але виглядає малоймовірним, щоб історик звернув увагу на один фрагмент, який став головним підґрунтям обстоюваної ним теорії, і не зауважив іншого, що розташований всього лише трьома (!) рядками вище і не залишає від згаданої теорії каменя на камені. (Адже Л.Колянковському довелося б пояснювати, яка "незгода" могла мати місце між великим князем московським Василем І Дмитровичем і його сином * Василем II, який залишився сиротою по смерті батька, маючи лише 10 років!). Проте зазначу, що не вважаю своїм правом вичерпне тлумачення причин цього водночас цікавого і прикрого епізоду в литуаністичних студіях. Таким чином, наведені вище аргументи повністю спростовують припущення Л.Колянковського щодо наявності якогось серйозного конфлікту між Альґірдасом і Кястутісом. Не можна повністю виключити, звичайно, що відносини між цими двома Ґедиміновичами не були настільки ідилічними і гармонійними, як звичайно прийнято вважати; проте, щоб довести це, знадобляться вагоміші докази, ніж ті, що стали поштовхом до написання даної розвідки. ? Література 1. Духовные и договорные грамоты великих и удельных князей XIV-XVI вв. / Под ред. Л.В. Черепнина. - М.-Л., 1950. 2. Сборник Императорского Русского исторического общества. - т.XXXV. Памятники дипломатических сношений Московского государства с Польско-Литовским. Т.I (с 1487 по 1533 год) / Под ред. Г.Ф. Карпова. - Спб., 1882; т. LIX. Памятники дипломатических сношений Московского государства с Польско-Литовским. Т.III 1560-1571 гг. / Под ред. Г.Ф Карпова. - Спб., 1892. 3. Антонович В.Б. Очерк истории Великого княжества Литовского до половини XV столетия. - Вып. 1.- К., 1878. 4. Барабашёв А. Витовт. Последние двадцать лет княжения. 1410-1430. (Очерки литовско-русской истории XV в.). - СПб., 1891. 5. Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (на рубеже ХIV-ХV вв.). - М., 1975. 6. Греков И.Б. Очерки по истории международных отношений Восточиой Европы XIV-XVI вв. - М., 1963. 7. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. - Т.IV. ХІV-ХVІ віки - відносини політичні. - К., 1993. 8. Думин С.В. Другая Русь. (Великое княжество Литовское и Русское) // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX - начала XX в. / Сост.: С.В.Мироненко. - М., 1991. -С.76-126. 9. Кучкин В.А. Победа на Куликовом поле // Вопросы истории. - 1980. - №8. - С.3-21. 10. Любавский М.К. О распределении владений и об отношениях между великими и 11. другими князьями Гедиминова рода в XIV и XV вв. // Издания Исторического общества 12. при Императорском Московском университете. - Год І. Реферати, читанние в 1895 13. году.-М., 1896.-С.68-98. 14. 11. Любавский М. Областное деление и местное управление Литовско-Русского 15. государства ко времени издания Первого Литовского Статута: Исторические очерки. - 16. М., 1892. 17. 12. Пашуто В.Т. Возрождение Великороссии и судьбы восточных славян // Пашуто В.Т., 18. Флоря Б.Н., Хорошкевич А.Л. Древнерусское наследие и исторические судьбы 19. восточного славянства. - М., 1982. - С.7-68. 20. 13. Пичета В.И. Литовско-Русское государство // Русская история в очерках и статьях / 21. Под ред. М.В.Довнар-Запольского. -Т.II . - М., [1910]. -С.337-439. 22. 14. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. (Україна крізь віки. - Т.6). - К., 1998. 23. 15. Сидор М. Шлях до Городельської унії. (В світлі польсько-литовсько-українських 24. противорічностей). - Мюнхен-Нью Йорк, 1951. 25. 16. Смирнов М. Ягелло-Яков-Владислав и первое соединение Литви с Польщею. - 4.1. - 26. Одесса, 1868. 27. 17. Филєвич И.П. Борьба Польши и Литвы-Руси за галицко-владимирское наследие. - 28. СПб., 1890. 29. 18. Черепнин Л.В. Образование Русского централизованного государства в XIV-XV 30. веках. (Очерки социально-зкономической и политической истории Руси). - М., 1960. 31. 19. Чубатий М. Державно-правне становище українських земель Литовської держави під 32. кінець XIV в. // Записки Наукового товаристваім. Т.Г.Шевченка у Львові. - Т.СХХХІV-СХХХV. - 1924. - c. 19-65; Т.СХLV-СХLV. - 1926. - С.1-108. 33. 20. Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. - К., 1987. 34. 21. Chodynicki K. [Rec.:] Koneczny F. Litwa a Moskwa w latach 1449-1492. Wilno. 1929 // 35. Kwartalnik historyczny (далі - KH). - R.XLIV. - 1930. - S.386-408. 36. 22. Kolankowski L. Dzieje Wielkiego ksi^stwa Litewskiego za Jagiellonow. - T.I. 1377-1499. - 37. W., 1930. 38. 23. Koneczny F. Jagie??o i Wito?d (1382-1392) // Przewodnik naukowy i literacki. - R.XX. - 39. 1892. - T.XX. - Z.I. Styczen. - S.1-14. 40. 24. Kuczynski S.M. Ziemie czemihowsko-siewierskie pod rzadami Litwy. (Prace Ukrainskiego 41. instytutu naukowego. - T.XXXIII). - W., 1936. 42. 25. Kutrzeba St. Unia Polski z Litwa. // Polska i Litwa w dziejowym stosunku. - W.-Lublin- 43. Lodz-Krakow, 1914. - S.447-658. 44. 26. Papee F. [Rec.:] Kolankowski L. Dzieje Wielkiego ksi^stwa Litewskiego za Jagiellonow. 45. T.I. 1377-1499. W. 1930 // KH. - R.XLIV. - 1930. - S.362-373. 46. 27. Prochaska A. Upadek Kiejstuta // KH. - R.XXIII. - 1909. - S.493-506. 47. 28. Smolka St. Kiejstut i JagieHo // Pamietaik Akademii Umiejetnosci w Krakowie, Wydziaiy: 48. filologiczny i historyczno-filozoficzny. - T.VII. - 1889. - S.79-155. 49. 29. Stadnicki K. Olgierd i Kiejstut synowie Gedymina w. xiecia Litwy. - Lw6w, 1870. 50. 30. Wolff J. Rod Gedimina. Dodatki i poprawki do dziel hr. K.Stadnickiego: "Synowie 51. Gedymina", "Olgierd i Kiejstut" i "Bracia Wladyslawa Jagietly". - Krakow, 1886.
Loading...

 
 

Цікаве