WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Миргородський полк у структурі територіального та адміністративного устрою “Війська Запорозького” - Реферат

Миргородський полк у структурі територіального та адміністративного устрою “Війська Запорозького” - Реферат

більш-менш закріплювалися лише населені пункти, та й то не завжди чітко, і не завжди за однією сотнею. Наприклад, Хорол значиться в списках населених пунктів Городиської і Хорольської сотень, с. Злодіївка за Уцтивицькою і Багацькою, а с. Мала Диківщина за Шишацькою і Яреськівською сотнями. Особливо важко встановити населені пункти, адміністративно підпорядковані сотенним центрам у другій половині XVII ст. [28]. Варто також додати, що нормативне регулювання адміністративного устрою Миргородського полку здійснювалося гетьманським законодавством (універсали, декрети, ордери, рескрипти, ординанси), міжнародними (Зборівська, Білоцерківська, Переяславська угоди) та міждержавними (Андрусівське перемир'я, Бахчисарайський мир, "Вічний" мир) актами, царськими указами, розпорядженнями полковників та сотників, рішеннями полкових та сотенних правлінь, магістратів і ратуш міст. Іншим важливим аспектом дослідження проблеми є склад адміністративних посад та перелік урядовців, котрі в той чи інший період їх займали. Розгляд їхніх функцій, повноважень, компетенції, кадрового формування та забезпечення - окрема велика тема, якої, за браком місця тут торкатися не будемо, а розглянемо окремо, більш детально та поглиблено. Наразі ж вкажемо, що адміністративним штатом полку від 1648 р. передбачалися посади полковника, полкового обозного, писаря, осавула та хорунжого. Серед миргородських полковників значаться відомі полководці та державні діячі України: Матвій Гладкий, Григорій Лісницький, Павло Животовський, Павло, Данило і Павло Апостоли. Останні в особі діда, батька і сина тримали полковий уряд в Миргороді від кінця 50-х рр. XVII ст. до кінця 30-х рр. XVIIІ ст. Миргородським полковим писарем був сподвижник Б.Хмельницького Силуян Мужиловський (1653 р.). Внаслідок ротації урядовців миргородські старшини займали високі уряди також в Лубенському, Ніжинському, Гадяцькому та інших полках. В свою чергу, через ліквдацію у 1649 р. Лубенського полку, в реєстрі миргородської старшини значаться майбутні лубенські полковники - Яків Засядько, Степан Шамлицький, Павло Швець. Серед полкової старшини знаходимо цілі династії осавулів (Зарудні), обозних (Родзянки), суддів (Остроградські). Від 1649 р. устійнився як адміністративний і уряд сотника. "Реєстр" 1649 р. називає сотниками полку: Пилипа Мандрику (Миргородської полкової), Дем'яна Мартиновича (Глинської), Феська Чигрина (Панківської), Михайла Шипала (Сенчанської), Василя Зуба (Лохвицької), Тишка(Костянтинівської), Василя (Роменської), Устина Луценка (Лубенської сільської), Павла Омеляновича (Лубенської міської), Павла Григоровича (Комишнянської), Феська Джука (Хорольської), Василя Хміля (Уцтивицької), Муху (Краснопольської). Окремо стоять керівники Миргородських сотень: 2-ї - Гаврило Гладченко, 3-ї - Андрос і 4-ї - Кирило Якимович Поповський (Кирик Якименко). Як видно з реєстрів, посада сотника ставала багатьом старшинам у їхній службовій кар'єрі трампліном до вищих полкових посад, а іноді - й генеральних. На початку XVIII ст. вже формуються родини, які тримають сотенний уряд десятиліттями і передають його ледь чи не в спадок від батька до сина. Такими були в Хорольський сотні Родзянки[1] що займали посади полкових старшин у Миргороді та Гадячі; в Голтв'янській - Остроградські (Матвій, Федір, Василь, Володимир), Остапівській та Білоцерківській - Базилевські (Василь, Федір, Лаврін, Іван, Григорій, Федір, Андрій) [29]. Урядовий реєстр передбачав також посади сотенного писаря, осавула, хорунжого і городового отамана сотенного містечка. Але дані про них досить уривчасті, і потребують складання більш повного та цілісного списку. Таким чином, Миргородський полк належав до важливих адміністративно-військових та судових округів південно-східної частини козацько-гетьманської автономії. У зв'язку зі зміною завдань, які перед ним ставилися, полк зазнав територіальних змін, реформувань та реорганізацій. Його історія - яскраве свідчення державотворчих здібностей нашого народу, прагнення до унезалежнення, до самодостатнього, самостійного існування, прояв здатності до творення власних державно-правових структур. В подальших дослідженнях історії полку варто зосередитися на уточненні, деталізації та наповненні переліку персонального складу полкової і сотенної старшини, на більш чіткому визначенні кордонів полку та сотень, прив'язці їхніх меж до місцевості. ? Література 1. Максимович М.А. Обзор городовых полков и сотен, бывших на Украине со времени Богдана Хмельницкого // Собрание сочинений. Том. 1. Отдел исторический. - К., 1876. - С.654 - 746; [719-724 (§22)]. 2. Крип'якевич І.П. Адміністративний поділ України 1648-1654 рр. // Історичні джерела та їх використання. - К., 1966. - Вип.2. - С.123-148; [139]. 3. Крип'якевич І.П. Студії над державою Богдана Хмельницького. ІІІ. Державні межі. IV. Дороги VІІ. Військо. VІІІ. Полковники // Записки НТШ. - Т.144-145; 151. 4. Белокуров С.А. Перечень городов, городков, мест и местечек в Черкасских полках // Чтения в Московском обществе истории и древностей российских. - Т.2. - М., 1905. - С.30. 5. Gajecky G. The Cossak administration of the Hetmanate. Vol.1-2. - Cambridge: Massachusetts, 1979. 6. Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки. Полковники. Сотні. Лівобережжя // Пам'ятники України. - 1990. - № 1, 2, 3. 7. Панашенко В.В. Полкове управління в Україні (середина ХVІІ - ХVІІІ ст.). - К.: НАН України, 1997. - 74 с. 8. Балабушевич Т.А. Територіальні межі правобережних козацьких полків (друга половина XVI - початок XVIII ст.) // Проблеми історичної реографії України. Збірник наукових праць. - К.: Наукова думка, 1991. - С.23-32. 9. Борисенко В., Заремба С.З. Україна козацька (XV - XVIII ст.): У 2 ч. - К., наукова думка,1993. - Т.1. - С.139-183. 10. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. Нариси історії козацьких полків. - К.: Стилос, 2002. - 395 с. Він же. Українська козацька старшина. Частина І. Урядники гетьманської адміністрації: реєстр. - К.: НАН України, 1997. - 102с. 11. Слабченко М. Малороссийский полк в административном отношении. Историко-юридический очерк // Записки Императорского Новороссийского университета историко-филологического факультета. - Одесса: Техника, 1909. - Вып.1. - 436 с. 12. Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII - початкуXVIII ст. - К.: АН УРСР, 1959. - 532 с. - С.443-484. 13. Центральний державний історичний архів України у місті Києві. - Фонд. 51; 54; 57; 167. 14. Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського НАН України. Інститут рукописів. - Фонд. І. (Історичні матеріали). - № 13960-14816 [Збірки І.Новицького]. 15. Российский государственный архив древних актов.- Ф.210 (Разрядный приказ); Ф.229 (Малороссийский приказ). 16. Швидько Г.К. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 року. - Дніпропетровськ: НГУ, 2004. - 336 с. 17. Переписні книги 1666 року. - К., 1933. 18. Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної України 50-х років XVIII ст. / Каталог населених пунктів (за матеріалами архівних податкових реєстрів). Упорядник Цимбал Т.Н. - К., 1990. - 217 с. 19. Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр. Покажчик населених пунктів. [Покажчик склали Л.А.Попова, К.Г. Ревнивцева]. - К.: ЦДІА УРСР в м. Києві, 1959. - 185 с. - С. 35-37. 20. Акты, относящиеся к истории Юго-Западной России. - Т.Х. - СПб., 1878. - С. 239-240; 303-304. 21. Полное собрание законов Российской империи. - СПб., 1830. - Т.І; ІХ; ХХ; ХХІ; ХХІІ.
Loading...

 
 

Цікаве