WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Миргородський полк у структурі територіального та адміністративного устрою “Війська Запорозького” - Реферат

Миргородський полк у структурі територіального та адміністративного устрою “Війська Запорозького” - Реферат

Реферат на тему: Миргородський полк у структурі територіального та адміністративного устрою "Війська Запорозького" ? В усьому розмаїтті державно-правових аспектів існування української автономії XVII - XVIII ст. нас наразі цікавить адміністративна територія та адміністрація українського козацького полку як структурного елементу форми держави. Тобто, форма державно-територіального устрою "Війська Запорозького" є об'єктом нашої студії. Предметом же - полк і сотня з їхніми структурними компонентами: населеними пунктами і урядовцями-адміністраторами. Безпосередньо у цій статті розглянемо Миргородський полк в адміністративно-територіальному та урядовому аспектах як один з найстаріших і найважливіших компонентів козацько-гетьманської автономії. Відтак, метою цієї статті є вивчити наявні документи і з'ясувати адміністративну територію Миргородського полку і структурні елементи, що в різний час його складали. Історіографія означеної проблеми в цілому, та Миргородського полку зокрема, не є аж надто широкою, хоча й має певні надбання. Першим в історичній науці окреслив це питання як об'єкт дослідницького пошуку Михайло Максимович [1], зробивши в об'ємній статті загальний огляд полків і сотень в адміністративному сенсі, які існували в Україні починаючи зі Зборівської угоди 1649 р., а іноді й до неї. Багато років потому працю у цьому напрямку продовжив Іван Крип'якевич, подавши в кількох статтях нарис історії полків, перелік сотень та прізвища полковників, котрі були за часів Богдана Хмельницького, тобто у 1648 - 1654 рр. [2; 3]. Загальні переліки урядів, урядовців, населених пунктів та адміністративних утворень подавали також С.Білокуров [4], Ю.Гаєцький [5], Я.Дашкевич [6], В.Панашенко [7], Т.Балабушевич [8], В.Борисенко і С.Заремба [9], В.Кривошея [10]. В теоретичному та емпіричному сенсі козацький полк як адміністративний, військовий та судовий округ свого часу був ретельно вивчений М.Слабченком [11] і В.Дядиченком [12]. В названих працях містяться дані і про Миргородський полк в різні часи його існування. Проте спеціального дослідження щодо його історії наразі немає. Джерельною базою для нашої студії слугують архівні матеріали, що зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у місті Києві [13], Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського [14] та в Російському державному архіві давніх актів [15]. Переважно це документи полкових канцелярій, переписи, компути, реєстри та описи полків і сотень XVII - XVIII ст., а також універсали та ордери гетьманів, листи полкової і сотенної старшини. Значний об'єм інформації міститься в даних ревізій лівобережних полків, котрі проводилися 1666 р., 1690 р., 1718 р., 1723 р., 1729 р., 1737-38 рр., 1740-41 рр., 1752 р., 1765-69 рр. Практично всі матеріали "Генерального слідства про маєтності" полків, проведеного гетьманом Д.Апостолом, видрукувані. По Миргородському полку Г.К. Швидько опублікувала компут та ревізію 1723 р. [16]. Переписні книги 1666 р. частково опубліковані 1933 р. В.Романовським [17]. До ревізії 1740-50-х рр. [18] та до Рум'янцевського опису 1765-69 рр. [19] підготовлено покажчики населених пунктів за полками і сотнями, які на той час існували в 10 лівобічних округах та дані про які збереглися в документах. Окремі свідчення по нашій темі містяться також у таких виданнях джерел як "Акти, относящиеся к истории Юго-Западной России" [20], "Полное собрание законов Российской империи" [21], "Воссоединение Украины с Россией" [22], "Источники малороссийской истории" [23]. Використано також дані "Реєстру" 1649 р. [24] та різноманітні картографічні матеріали [25], насамперед, мапи Г.Л. де Боплана. На підставі означеного і спробуємо реалізувати поставлену мету. Миргородський полк є одним з найстаріших військових, територіально-адміністративних та судових округів козацької України. Містечко Мир-Городок засноване в середині XVI ст. як прикордонна фортеця з татарським степом, Диким полем, хоча на території майбутнього полку вже здавна існували населені пункти, які згадуються у літописах під ХІ-ХІІ ст.: Хорол, Лубни, Градизьк, Горошин, Ромен, Лукомль. Козацтво ж колонізує цей край в першій чверті XVII ст., і вже 1625 року утворюється Миргородський козацький полк, який мав захищати маєтки Вишневецьких (так звану Вишневеччину) на Лівобережжі з центром у Лубнах від турецько-татарських спустошень. Козацькі осідки розташовуються в межиріччі Хорола та Псла і формують власне Миргородщину, а Миргород стає центром окремого Київського повіту однойменного воєводства. Миргородський полк 1625-38 рр. - це суто військовий підрозділ козацького реєстру у складі збройних сил Речі Посполитої. Вочевидь, він підпорядкувався Єремії Вишневецькому, а козаки були розселені по території, яку згодом, за часів Б.Хмельницького, розділили на Миргородський і Полтавський полки. "Ординація" 1638 р. запровадила скорочення козацького реєстру. Миргородський полк розформували і південні сотні включили до складу Чигиринського полку, а решту - до Переяславського. Реєстр 1638 р. складений у таборі під Боровицею, називає Дмитра Перехреста сотником Миргородської сотні Переяславського полку [26, с.249]. Гадаємо, що до цього він якраз і був полковником ліквідованого Миргородського полку. Отже, як бачимо, до початку "Великого повстання" Миргородщина мала військово-адміністративні козацькі традиції. Тому вже влітку 1648 року Миргородський полк значиться в документах як військовий козацький підрозділ і як звільнена від польських окупантів адміністративна територія. Законодавчо ж Миргородський полк як адміністративну одиницю козацької автономії у складі Речі Посполитої створено 16 жовтня 1649 року після Зборівської угоди. У зв'язку з ліквідацією Лубенського полку, до нього також приєднали центральні та північні сотні останнього. За "Реєстром" 1649 року Миргородський полк поділявся на 16 сотень, які мали осідком 12 містечок. Це були: Миргородська полкова сотня (м. Миргород); Глинська (м. Глинськ); Комишненська (м. Комишна); Костянтинівська (м. Костянтинів); Краснопольська (м. Краснополе); Лохвицька (м. Лохвиця); дві Лубенські сотні - міська і сільська (м. Лубни); Панківська (село Панки); Роменська (м. Ромен і село Липова Долина); Сенчанська (м. Сенча); Уцтивицька (м. Уцтивиця); Хорольська (м. Хорол); та три Миргородські сотні, що назвалися іменами своїх сотників: Гаврила Гладченка (сина миргородського полковника М.Гладкого), Андрона та Кирила Поповського (Кирика Якименка). Полковим центром визначено місто Миргород (тепер районний центр Полтавської області). Костянтинівська, Роменська та Глинська сотні стали східним кордоном козацької автономії і державним кордоном Речі Посполитої з Московським царством, який було закріплено ще Поляновським миром 1634 року. Протягом 1649-54 рр. полк межував з Полтавським (південь і південний-схід), Чернігівським (північ, у 1649 р.), Ніжинським (північ, у 1654 р.), Прилуцьким та Кропивнянським (захід) полками. У1649 р. сотні мали таку кількість козаків: Костянтинівська - 99, Роменська - 300, Глинська - 80, Лохвицька - 300, Сенчанська - 112, Комишненська - 219, Краснопольська - 132, Уцтивицька - 131, три Миргородські - 969, дві Лубенські - 389, Хорольська - 165. Всього реєстр зафіксував за полком 3009 осіб. За присяжними списками 1654 р. у полку присягнуло 4798 чоловік. У переписних книгах та присяжних списках 1654 року вже не згадуються Уцтивицька та Панківська сотні, хоча це не означає, що їх не існувало, адже
Loading...

 
 

Цікаве