WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Церква Петра і Павла: історія та археологія - Реферат

Церква Петра і Павла: історія та археологія - Реферат

культурного шару на розкопі досягала 1,25м. В результаті було частково розкопано дві стіни церкви. Західна стіна має досліджену довжину 8,7 м, і в південній частині врізається в схил.Південна стіна досліджена на довжину 12-ти метрів по зовнішній частині. Спосіб мурування такий, як і на бастіоні Дорошенка з тією лише різницею, що в стінах церкви, товщина яких 1,9-1,95 м, каміння меншого розміру та менш оброблене. Зрозуміло, що мури церкви були врізані у схил, але поки ще не досліджено, на яку глибину. У західній частині південної стіни, погано збереженій, разом з розвалом каміння було знайдено велику кількість цегли з канелюрами. Дослідники припускають, що, можливо, це була прибудова не зафіксована на плані Гордона. На внутрішній частині південної стіни було виявлено залишки фресок однотонного темно-сірого кольору. Ймовірно, даний колір утворився після пожежі. Західна стіна має дві цікаві особливості. По-перше, в її верхній частині є зовнішній виступ на 0,1 м. Припускають, що це виступ над цокольним поверхом. До цього припущення підштовхує друга особливість: у дослідженій частині стіни, з глибини 0,15 м, на відстані 1,5 м. від північно-західного кута будівлі виявлено арочне мурування із вертикально поставленого вузького довгого каміння. Під аркою нема муру, а є кілька шарів ґрунту, явно замивного характеру. Щоб вберегти стіну від руйнування, замив не розбирався і буде досліджуватись при подальших розкопках [10, с. 14]. На території розкопу були знайдені фрагменти різноманітних гончарних виробів. Це частини горщиків, покришок, мисок. Вони вироблені з різної глини (біла, сіра, рожева), мають різноманітну форму, форму та колір орнаменту, але в датуються XVII ст. В заповненні церкви були виявлені фрагменти скляного посуду - вінце та денце чарки, денце бокалу, горло пляшки та фрагменти віконниць. Колекція знахідок, виготовлених із заліза, є найбільш масовою: цвяхи, скоби, взуттєва підкова, дверний завіс, костиль, фрагмент чавунної гранати. Вироби із кольорового металу, на жаль, погано збереглися. Один виріб можна визначити як застібку книги. Ще сім фрагментів частин виробів із не піддаються визначенню. Був також знайдений фрагмент обробленої кістки. В заповненні було багато кусків горілого повністю та частково обгорілого І дерева. Серед частково обгорілих фрагментів ікон - невелика частина із залишками золотого фону та фрагмент із видимою врізною поперечиною та залишками шипованого кріплення. Інші частини, ймовірно фрагменти кіоту, фактично є вугіллям, але дуже добре зберегли форму та всі подробиці різноманітної різьби та кріплення [10, с. 15, 16]. Такі знахідки вказують на те, що церква Петра і Павла була зруйнована в пожежі у 1678 р. під час турецьких походів на Чигирин, Ми не маємо ніяких графічних зображень міста періоду його найвищого розквіту, коли Чигирин був резиденцією Богдана Хмельницького. Є лише зображення, що стосуються 1678 р. - напередодні облоги й захоплення міста турками. Тому таке велике, і в деяких моментах вирішальне, значення має археологічне дослідження культурних шарів та залишків архітектурних споруд того періоду. 2 червня 2004 року Кабінетом Міністрів України були прийнято Постанову №721 "Про затвердження Комплексної програми розвитку історико-архітектурного комплексу "Резиденція Богдана Хмельницького" на 2004-2010 роки". Метою ще: програми є відтворення гетьманської резиденції, що забезпечить збереження та популяризацію унікального історико-культурної о середовища, пов`язаного з ім`ям Б. Хмельницького. Серед основних завдань програми - науково обґрунтоване реставраційне відтворення об`єктів історико-архітектурного комплексу "Резиденція Богдана Хмельницького", одним з яких є і церква Петра Павла [11, с. 3]. Відповідно до основних напрямків виконання програми, археологічні дослідження церкви буде продовжено Також заплановано реставраційне відтворення храму т;І консервація його автентичних залишків [11, с.6]. Щоб відновлені: церква Петра і Павла була максимально наближена до оригіналу при створенні ескізу було проведено велику роботу над аналізом аналогічних церков того періоду. Науково-проектну документацію розробляє Київський інститут історії архітектури та містобудування. Автор проекту Юрченко Сергій Борисович. У квітні 2005 року Президент України Віктор Андрійович Ющенко прийняв Розпорядження "Про відродження і розвиток-історичних і культурних центрів Черкащини". Це сприяли подальшій розбудові Чигирина у місто-музей. До державницької політики долучились меценати. За ініціативи генерального директора ЗАТ "Міжтериторіальна холдингова компанія "Епос" Івана Миколайовича Бездітного у 2005 році був створений фонд "Нащадки Богдана Хмельницького". До нього ввійшли Благодійний фонд соціального розвитку Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" (генеральний директор Василь Іванович Полтавецьавець) та Вільне козацтво України (отаман Олександр Григорович Мазур). На благодійні внески засновників фонду розпочато будівельні роботи по відтворенню відомої православної святині XVII ст. - церкви Петра і Павла. Будівництво планується завершити до кінця 2006 року. Над автентичними підмурками церкви, що були відкриті в логічних досліджень, буде зроблено накриття (павільйон) дозволить зберегти залишки церкви, які будуть доступні для відвідувачів. ? Література 1. Бажанова Т, Малюнок Чигирина з літопису Самгйла Величка // Пам`ятки України: історія та культура. - 2002. - №2. - С. 33-39. 2. Величко Самійло. Літопис. - К., 1991. - Т.2. 3. Гордон Патрик. Дневник 1677-1678. -М.: Наука, 2005. 4. Горенко Л. Чигиринський Троїцький жіночий монастир: історичний нарис // Родовід. -1992. -№4. - С. 59-66. 5. Горішній П. Церкви древнього Чигирина у XVII ст. // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. - Київ - Черкаси, 1997. - С.147-155. 6. Заруба В. Українське козацьке військо в російсько-турецьких війнах останньої чверті XVII століття. - Дніпропетровськ, 2003 г. 7. Ленченко В. Гетьманський замок у Чигирині // Пам `ятки України: історія та культура. - 1994. - №3-6. - С. 63-68. 8. Ленченко В. История и топография Чигирина в XVII веке // Гордон Патрик. Дневник 1677- 1678. - М.: Наука, 2005. - С.160-184. 9. Літопис Самовидця. - К.: Наукова думка, 1971. 10. Полтавець В.І., Мудрицький Г.А., Навик Т.Г. Звіт про виконання наукових археологічних робіт на території резиденції Богдана Хмельницького в м.Чигирині в 2004 р. - Чигирин, 2004. 11. Постанова Кабінету Міністрів України, 2004, №721. 12. Похилевич Л. Сказание о населенних местностях Киевской гуьернии - К., 1864. 13. Сиволап Л.Г, Стародавня підземна споруда в Замковій горі в Чигирині // Додаток до звіту Горішнього П.А. за 1993 р. 14. Солодар О. Київський митрополит в Чигирині // "Чигиринські вісті". - 16 листопада 1994 р.
Loading...

 
 

Цікаве