WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Спогади О.М.Терпигорєва як джерело до історії формування науково-технічної інтелігенції Катеринослава початку ХХ ст. - Реферат

Спогади О.М.Терпигорєва як джерело до історії формування науково-технічної інтелігенції Катеринослава початку ХХ ст. - Реферат

17]. У той час, відзначає О.М. Терпигорєв у спогадах, студенти і професори користувались в основному іноземними навчальними курсами. Це були французькі і бельгійські підручники Гатон де Гупельєра, Демана, а також німецькі посібники Трептова та інших авторів [16, с. 93]. Гірнича справа тільки починала розвиватись, і сам майбутній академік належав до тієї когорти вчених, яка розвивала і вдосконалювала її. Це добре можна простежити за звітами Катеринославського Вищого гірничого училища: "Професором Терпигорєвим на 2-му курсі, у весняному півріччі, за 4 годин на тиждень, було викладено відділи: підготовка родовищ до очисного добування, система розробок і рудничне кріплення; в осінньому півріччі, за 4 годин на тиждень, викладено відділи: попередні геологічні поняття, пошук і розвідка кориснихкопалин за допомогою шурфування, неглибокого і глибокого буріння, проведення підготовчих вироботок і способи підготовки родовищ до очисних добутків" [14, с.25]. В іншому звіті читаємо: "Виконуючий обов'язки екстраординарного професора Терпигорєв друкував курс гірничого мистецтва, його розділ - "Рудничне кріплення", і в додатках до Гірничо-Заводського Листка статтю: "Опрацювання систем розробки кам'яного вугілля, що використовуються на рудниках півдня Росії" [14, с.32-33]. "Спогади" Терпигорєва були написані у 1956 році в Москві, де він тоді викладав у Московській гірничій академії. Спогади складають 256 сторінок і охоплюють весь період життя академіка - від народження до його роботи у Москві. На "катеринославський період" припадає 76 сторінок, які охоплюють період роботи О.М. Терпигорєва в Катеринославському Вищому гірничому училищі-інституті. Крім власне спогадів О.М. Терпигорєва, що дають підстави розглянути його життя і діяльність, в тому числі у підготовці технічних кадрів для виробництва, в статті використані опубліковані та архівні джерела. З опублікованих це - звіти про діяльність Катеринославського Вищого гірничого училища за окремі навчальні роки, в яких вказано, які були вичитані лекції та з яких предметів, які проведені виробничі практики за поточний навчальний рік. Такі звіти збереглися за 1904 і 1906 роки відповідно [13; 14]. Також є звіти про діяльність Катеринославського відділення Російського технічного товариства і вечірні курси для дорослих, які проводились цим Товариством [8]. У цих документальних джерелах знаходимо відомості як про підготовку технічних кадрів для виробництва, так і про діяльність професора О.М. Терпигорєва. Збереглись і архівні джерела, що дають змогу перевірити свідчення мемуариста, доповнити, уточнити. Вони знаходяться у фондах Державного архіву Дніпропетровської області [3; 4; 5]. Будучи викладачем Катеринославського Вищого гірничого училища, а потім - інституту, О.М. Терпигорєв продовжував активну суспільну діяльність, яку почав ще в студентські роки і міг бути за це навіть висланий з губернії, але він був досить обережним у своїх політичних справах [18, с. 103]. О.М. Терпигорєв читав популярні лекції для робітників катеринославських підприємств, брав участь у роботі Катеринославського відділення Російського технічного товариства і був членом його Ради і редакційного комітету видання "Записки РТО". У 1905 році, за даними охранки, він входив до "радикального гуртка" прогресивної інтелігенції Катеринослава, метою якого було "проведення ліберальних ідей і співпраця з протиурядовими організаціями" [15, с. 7]. Восени 1905 року в Катеринославі організувалася Рада робітничих депутатів, а потім Коаліційний бойовий страйковий комітет з представників різних партій і угруповань, і виникло питання про пошук засобів для їх фінансування. У Комісію зі збору коштів поряд з іншими представниками інтелігенції увійшов і Олександр Митрофанович Терпигорєв [15, с.7]. У січні 1906 року за антиурядову діяльність Олександр Митрофанович був таки висланий до міста Рязані, де знаходився під наглядом поліції до кінця серпня 1906 року. З великими труднощами йому вдалось отримати дозвіл на поїздку у квітні 1906 року до Петербургу для захисту дисертації у Гірничому інституті. Автор нічого не згадує про причини вислання з Катеринослава на початку 1906 року. З архівних джерел відомо, що у 1906 році Олександр Митрофанович захистив свою дисертацію в Петербурзькому гірничому інституті, бо на той час Катеринославське училище такого права не мало. Також керівництво Училища просило катеринославського генерал-губернатора дозволити О.М. Терпигорєву приїзд до Катеринослава для підготовки до захисту дисертації, але йому було відмовлено [5]. Дуже цікавим є той факт, що у спогадах Олександр Митрофанович жодного разу не згадував про те, що він керував навчальною бібліотекою училища, очевидно, вважаючи це малозначним у своїй біографії. У 1909 році Олександр Митрофанович був знову обраний до Ради Катеринославського відділення Російського технічного товариства і до редакційного комітету журналу "Записки Екатеринославского отделения РТО", який він редагував до кінця 1916 року [15, с. 7]. Немає жодних згадок про його технічно-просвітницьку діяльність, яку він здійснював, але ж з інших джерел відомо, що він брав участь у роботі курсів для дорослих, будучи у 1905-1910 рр. на посаді керівника комісії технічної освіти [8, с. 1]. Він тільки згадує, що у ті роки (1905 р. - П. Ч.) в Катеринославі існував так званий Народний університет, у якому у вільний від роботи час навчалось багато катеринославських робітників. У народному університеті для робітників науково-популярні лекції читали інженери, вчителі, а також викладачі КВГУ [16, с. 108]. О.М. Терпигорєв у спогадах про діяльність КВГУ зазначає, що на початку навчальні плани були складені чиновниками Гірничого департаменту не дуже вдало. У них, наприклад, не виконувалась необхідна, з погляду вірності побудови всього педагогічного процесу, узгодженість і послідовність викладання дисциплін, а також основний принцип педагогіки - перехід у викладанні від простого, елементарного - до складного [11, с. 86]. Навчальний процес хоча був і недосконалим, але він постійно покращувався. Олександр Митрофанович вважав, що основним для гірничого інженера є практична сторона використання
Loading...

 
 

Цікаве