WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Спогади О.М.Терпигорєва як джерело до історії формування науково-технічної інтелігенції Катеринослава початку ХХ ст. - Реферат

Спогади О.М.Терпигорєва як джерело до історії формування науково-технічної інтелігенції Катеринослава початку ХХ ст. - Реферат

Реферат на тему: Спогади О.М.Терпигорєва як джерело до історії формування науково-технічної інтелігенції Катеринослава початку ХХ ст. Сьогодні науково актуальним є вивчення формування науково-технічної інтелігенції та її внеску в економічний розвиток регіону. Дослідники звертають увагу на розвиток підприємств, не зупиняючись на особистостях, які забезпечували це піднесення, займалися вихованням нових кадрів, особливо важливих для Півдня України наприкінці ХІХ - на початку ХХ сторіччя, оскільки саме там бурхливо розвивалась гірничодобувна та металургійна промисловість. До проблеми вивчення науково-технічної інтелігенції як одного з факторів розвитку промисловості регіону науковці звертались дуже мало, досі немає жодних сучасних узагальнюючих досліджень. Піонером у дослідженні історії вітчизняної інтелігенції взагалі є російська дослідниця В.Р. Лєйкіна-Свірська, автор монографії "Русская интеллигенция в 1900-1917 гг." [10]. У цій роботі здійснено ретельний аналіз формування інтелігенції у вказаний період. Однак утворення такого прошарку інтелігенції як науково-технічний майже не досліджене. Ще на початку 60-х років минулого століття вийшла друком двотомна об'ємна праця українського радянського історика О.О. Нестеренка "Розвиток промисловості на Україні" [12], другий том якої безпосередньо присвячений ХІХ - початку ХХ сторіччя. У ній автор дослідив проблему промислового розвитку регіонів, показавши, що на початку ХХ сторіччя південний регіон став промисловим центром Російської імперії. У цій монографії є окремі характеристики та фактичні дані, котрі стосуються науково-технічної та технічної інтелігенції. Спогади Терпигорєва, яким присвячене дане дослідження, є певним внеском в історіографію історії науково-технічної інтелігенції, бо там є оціночні судження. Разом з тим його спогади є наративним джерелом для вивчення інтелігенції. Мета даного дослідження - через аналіз мемуарів О.М. Терпигорєва здійснити спробу простежити становлення, формування, розвиток науково-технічної інтелігенції Катеринослава на початку ХХ сторіччя, чи хоча б показати особу мемуариста на тлі цього процесу. Перша публікація про О.М. Терпигорєва з'являється ще до виходу спогадів, у 1950 році [1]. Це бібліографічна брошура, написана і видана співробітниками Академії наук СРСР, у якій здійснено спробу дати характеристику творчого шляху академіка. Особливу увагу в брошурі звернено на його роботу в Катеринославі, очевидно, через його активну політичну діяльність, спрямовану проти царизму. У 1963 році вийшла друком робота академіка Академії наук СРСР Б.А. Розентретера, в якій міститься характеристика постаті вченого О.М. Терпигорєва [15, с. 3-22]. Автор здійснив своє дослідження на основі архівних джерел, які дозволили йому досить повно й аргументовано змалювати діяльність академіка. Також у роботах, присвячених історії Дніпропетровського гірничого інституту (нині - університет) можна знайти матеріали, які свідчать про вагомий внесок Олександра Митрофановича у розвиток інституту [6; 7]. Цікавим є дослідження життя і діяльності Олександра Митрофановича, здійснене професором Національного гірничого університету Г.К. Швидько, яка у статті "Академик А.М.Терпигорев (общественно-политическая деятельность по материалам Департамента полиции)" [18, с. 103-105] на основі нових архівних джерел розкрила суспільно-політичну діяльность О.М.Терпигорєва в кінці ХIХ - на початку ХХ ст., коли він знаходився під наглядом поліції. В історії Національного гірничого університету О.М. Терпигорєв - це одна з найпомітніших постатей, тому його прізвище знаходимо у всіх працях, що стосуються історії ВУЗу в цілому чи окремих його кафедр. На сьогодні надруковано ряд робіт, присвячених історії кафедр гірничого університету. Це роботи колективу авторів під керівництвом О.М. Шашенка, О.В. Солодянкіна "История кафедры строительных геотехнологий и геомеханики Национального горного университета", В.І. Бондаренка, О.М. Кузьменка, Р.Є. Дичковського, І.А. Ковалевської, В.І. Бузила "История кафедры подземной разработки месторождений (1900-2005)", також робота І.М. Єлінова "Нариси з історії Національного гірничого університету"[17; 2; 9]. У перших двох дослідженнях відзначається вагомий внесок Олександра Митрофановича як завідувача кафедри підземної розробки родовищ. У працях підкреслюється, що академік Терпигорєв став основоположником нового наукового напрямку в гірничій справі - механізація гірничих робіт. Спочатку зупинимося на біографії автора спогадів. Майбутній академік Олександр Митрофанович Терпигорєв народився 21 листопада 1873 року в місті Тамбові в сім'ї дрібного чиновника. З 1892 до 1897 року він навчався у Петербурзькому гірничому інституті. По закінченні інституту в 1897 році він був зарахований на державну службу і направлений на Сулинське гірничо-металургійне підприємство М.П. Пастухова на Донбасі, куди його запросили після проходження ним на цьому підприємстві студентської практики. О.М. Терпигорєва було призначено керівником рудників, що свідчило про його професійні здібності. У 1900 році О.М.Терпигорєв переїздить до Катеринослава у щойно відкрите Катеринославське Вище гірниче училище. Цікаво, що в "Спогадах" цей переїзд пояснюється тією обставиною, що він бачив тяжкі умови роботи шахтарів, але нічим не міг їм зарадити [16, c. 90]. Думаємо, це не зовсім відповідає дійсності. В той час він вже активно займався нелегальною революційною діяльністю, а промисловий Катеринослав був, безумовно, для його діяльності досить привабливим. У вересні 1900 року Олександр Митрофанович переїхав з родиною на нове місце проживання, обійнявши посаду тимчасово виконуючого обов'язки екстраординарного професора Катеринославського Вищого гірничого училища. Навчальний процес у КВГУ, яке почало функціонувати з осені 1899 року, ще не був організованим. Навчальних програм не було, а недосконалі для Училища навчальні плани, запропоновані Гірничим департаментом, не задовольняли педагогів, які прагнули використовувати близькість нового Училища до промислових підприємств Донбаса і Кривого Рогу перш за все для виробничої практики студентів [13, с.
Loading...

 
 

Цікаве