WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Самарський Пустельно-Миколаївський монастир. Архітектурна та мистецька спадщина XVIII – XIX ст. - Реферат

Самарський Пустельно-Миколаївський монастир. Архітектурна та мистецька спадщина XVIII – XIX ст. - Реферат

її перенесено до Самарсього монастиря. Колись вона знаходилась перед олтарем соборної церкви, з правої сторони. З утворенням губернії, у 2 - й полов. XVIII ст., ікона стала об`єктом переслідування через неканонічність. Адміністративні акти із забороною українського національного стилю у культовій архітектурі продовжували ланцюг заходів знищення всієї національної своєрідності церковного мистецького доробку Запорожжя [27]. У соборі також знаходились священні речі з часів запорожців: кипарисові хрести на срібних підставках, чаші, дарохранительниця і Євангелія [28]. Нажаль знищено усипальницю 4-х катеринославських архієпископів: Афанасія Іванова (1.10.1799 - 1.08.1805), Платона Любарського (18.08.1805 - 20.10.1811), Іова Потьомкіна (7.12.1812 - 28.03.1823) і Онісіфора Боровко (28.11.1827 - 20.04.1828). Також не відома доля поховання Кирила Тарловського. Раніше воно знаходилося у правій частині Миколаївського храму, там де колись був приділ в ім`я Кіріка і Уліти. Як правило, в церквах, особливо в середній та вівтарній частині, ховалися святі і благочестиві люди, а також прихожани, які мали заслуги у створенні й оздоблюванні даного храму. Поховання людей благочестивого і святого життя навкруги церкви та в його підклітті освячували саму землю, з якої зростало церковне "Древо життя". Могили пращурів - коріння цього дерева, а святі мощі, що явлені людям, - живе свідоцтво вічного життя. При Георгіївській церкві в невеличкому приміщені колись мався церковний архів, який складався з досить великої збірки старовинних книжок, рукописів і церковного начиння часів запорожців. Дуже цікава з археологічної точки зору є територія колишнього кладовища на території монастиря. Територія навколо собору заслуговує ретельного вивчення. Історія Самарської обителі не могла не зацікавити істориків, краєзнавців, архітекторів, статистиків, адже це одна з найстаріших пам`яток Запорожжя, яка збереглась до наших днів. Багато вчених мали можливість вивчати втрачені на даний момент архівні документи, які були зібрані в різних архівах, а також бачити архітектурні споруди на території монастиря, які на даний час не існують [29]. Але найцікавіші відкриття ще попереду. З наведеного видно, що XVIII століття стало часом розквіту Військового Запорізького Самарського Пустельно-Миколаївського монастиря. У цей час тут гармонійно поєднувались дерев`яні споруди української школи і фортечні укріплення французької фортифікації. В стінах монастиря відчувався дух козацької вільності, дбайливо зберігалась історична пам`ять, котру привносили сюди козаки і ченці. В продовж ХІХ ст. монастир почав швидко змінювати свою зовнішність. На місці старого архітектурного комплексу, який був чудовим зразком українського народного зодчества, з`явився новий величний ансамбль, побудований майстрами архітектурного мистецтва, вихованих в дусі свого часу на зовсім інших взірцях. Дана робота не претендує на вичерпність викладеної інформації. Виявлення і опрацювання нових джерел продовжуватимуть дослідження. Головним та першочерговим завданням стало належне поновлення монастирських будівель ХІХ ст. на професійних, науково обґрунтованих засадах. Водночас з`являються підстави для нового будівництва. Для відновлення силуету та композиційної завершеності потрібно відновити дзвіницю, реставрувати інтер`єри храмів, відновити верхи усіх церков. Необхідно зібрати матеріали для формування нового банку даних про втрачені й навмисно знищені пам`ятники та відновити на цій основі повну картину архітектурного розвитку монастиря. Після цього слід перейти до реставрації і реабілітації монастирського комплексу, який є історичною та художньою цінністю. Кожний архітектурний ансамбль, котрий активно експлуатується, обов`язково змінюється. Безсумнівно, Самарський монастир є невід`ємною частиною Запорозького краю, тісно пов`язаний з його історією, а його відродження на даному етапі поверне сучасникам колишню красу і художню завершеність. ? Література 1. Яворницький Д.І. Самарський Пустинно-Миколаївський монастир // Історія Запорозьких козаків. - К.: "Наукова думка", 1990. - Т.1. - С.301. 2. Там же. - С.302. 3. Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. - К.: Головкиївархітектура - НДІТІАМ, 2001.- ст. 103; 4. Яворницький Д.І. Самарський Пустинно-Миколаївський монастир // ІсторіяЗапорозьких козаків. - К.: "Наукова думка", 1990. - Т.1. - С.302; 5. Феодосий (Макаревский). Самарський Екатеринославской епархии Пустинно-Николаевский монастырь // Скалозуб Ю. История Екатеринославской епархии 1775-1917 годы. - Днепропетровск: "Січ", 2001. - С.207. 6. Там же. - С.208; 7. Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. - К.: Головкиївархітектура - НДІТІАМ, 2001.- ст. 103; 8. Яворницький Д.І. Самарський Пустинно-Миколаївський монастир // Історія Запорозьких козаків. -К., "Наукова думка", 1990. - Т.1. - С.302; 9. Феодосий (Макаревский). Самарський Екатеринославской епархии Пустинно-Николаевский монастырь // Скалозуб Ю.История Екатеринославской епархии 1775-1917 годы. - Днепропетровск: "Січ", 2001. - С.209. 10. Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. - К.: Головкиївархітектура - НДІТІАМ, 2001.- ст. 104; 11. Мицик Ю.А. Край козацький // Місто на Самарі. - Дніпропетровськ, ДДУ. - 1994. - С.33. 12. Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. - К.: Головкиївархітектура - НДІТІАМ, 2001.- ст. 105; 13. Заїка Г.П. Українська лінія. - Київ-Полтава, 2001. - С.9-10. 14. Цапенко М. Архітектура Левобережной Украины XVII-XVIII веков. - М., 1967. - С.73. 15. Там же. - С.80. 16. Мірошник Н.С. Православні монастирські комплекси України (принципи функціональності і естетичної реабілітації). Автореферат. - К., 1999. - С.12. 17. Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини (формування, дослідження, охорона) - К., - Головкиївархітектура - НДІТІАМ - 2001.- С.13-17; 18. Мірошник Н.С. Православні монастирські комплекси України (принципи функціональності і естетичної реабілітації). Автореферат. - К., 1999. - С.12. 19. Феодосий (Макаревский). Самарський Екатеринославской епархии Пустинно-Николаевский монастырь // Скалозуб Ю. История Екатеринославской епархии 1775-1917 годы. - Днепропетровск: "Січ", 2001. - С.215; 20. Феодосий (Макаревский). Самарський Екатеринославской епархии Пустинно-Николаевский монастырь // Скалозуб Ю. История Екатеринославской епархии 1775-1917 годы. - Днепропетровск: "Січ", 2001. - С.220; 21. Яворницький Д.І. Самарський Пустинно-Миколаївський монастир // Історія Запорозьких козаків. - К.: "Наукова думка", 1990. - Т.1. - С.306. 22. В.Степовий (В.О. Біднов) Самарський монастир // "Дніпровські хвилі". - 1910 р. - №1, С. 12 - 15; 23. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (справочник-каталог). - К.: "Будівельник", 1983. - т.2. - С.132; 24. Яворницький Д.І. Самарський Пустинно-Миколаївський монастир // Історія Запорозьких козаків. - К.: "Наукова думка", 1990. - Т.1. - С.307. 25. Рябушина И.А. К вопросу о композиции русских монастырей XV - XVII вв. - Архитектурное наследство, № 34. - М.: 1986, С. 193 - 200; 26. Петрова Т. Пещерные монастыри как явление русской духовной культуры // "К свету" №17. - С. 90 - 115; 27. "Українська ікона кінця XVII - початку XX століття у зібранні Дніпропетровського художнього музею". Дніпропетровськ: "Дана", 1997. - С.17. 28. Календарь-ежегодник "Приднепровье" П. Сочинский. Памятники Запорожья. Самарский Пустынно-Николаевский монастырь. - 1910 г. - С. 228-231;
Loading...

 
 

Цікаве