WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Музеї – “пам’ятники діянь на загальне добро” - Реферат

Музеї – “пам’ятники діянь на загальне добро” - Реферат

ім'ям Олександра Миколайовича Поля - підприємця, громадського діяча, мецената й колекціонера. За останні роки була опублікована безліч статей і видано кілька книг про різні боки життя й діяльності цієї багатогранної і незрозумілої сучасникам особистості [12; 13; 14]. Помер він зненацька, не залишивши заповіту, і його колекція старожитностей, що оцінювалася в 200 тис. рублів сріблом, повинна була піти на розпродаж. Однак громадськість міста й краю, і особливо Д.І.Яворницький, доклали максимуму зусиль, щоб колекція Поля залишилася в Катеринославі, у музеї, що носив його ім\'я. Майже п'ять тисяч музейних предметів стали надбанням місцевої громадськості, багато з них прикрашають зали музею й сьогодні.
Значну роль у появі Обласного музею ім. О.М.Поля і збереженні полівської колекції відіграв катеринославський губернатор Ф.Е.Келлер, незмінний учасник всіх засідань Наукового товариства, де розглядалися питання про створення музею в Катеринославі. Своїм авторитетом, енергійними діями, він сприяв якнайскорішому вирішенню організаційних, матеріальних проблем щодо створення музею, залучав до цієї справи місцевих впливових людей.
Директор музею Д.І.Яворницький, будучи подібним до І.В.Цвєтаєва, умів захопити своєю пристрастю до історії, археології, старовини, запорізьких козацьких старожитностей багатьох місцевих дворян, промисловців, землевласників, купців. Одні жертвували гроші на археологічні розкопки, придбання предметів; інші передавали в музей наявні в них коштовні колекції раритетів; давали гроші на виготовлення обладнання (вітрин) для музею й його охорони. Так, дружина О.М.Поля Ольга Семенівна виділила 100 рублів на придбання 3-х браунінгів для музейних сторожів [6].
Неоціненним джерелом інформації щодо розвитку колекціонування, благодійництва та меценатства, зокрема на Катеринославщині, є епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького, навколо якого оберталось культурне життя краю впродовж 1900-1930-х рр. Значна частина листів до вченого та його особистих епістолярій видана музеєм протягом 1997-2005 рр. у чотирьох збірниках і є доступною для дослідників [8].
У каталозі 1910 року зазначені прізвища майже 300 осіб, що були вкладниками музею, всіляко сприяли його нормальному функціонуванню зростанню музейної збірки. Серед них: місцеві поміщики Родзянки, Деконські, Іваненки, Алексеєнки, Магденки, Миклашевські, Гани, Струкови, Уварови, Урусови; власник тютюнової фабрики Й.І.Джигіт, видавець О.Г.Авчинніков, педагог і науковець І.Я.Акінфієв, художник П.Т.Окулов, земський лікар П.М.Сочинський, священик П.Капустянський та багато інших [1; 2; 3]. Зокрема, В.С.Деконська з Верхньодніпровського повіту подарувала музею колекцію плахт, поясів, українських килимів; зібрала гроші (336 карб.) на придбання козацької старовини [2]. Саме від родини Деконських надійшов до музею чумацький віз (куплений за 100 крб.), який і до сьогодні є прикрасою зали з історії козацтва.
На будівництво приміщення для музею, що розгорнулося в 1903-1905 р., було витрачено майже 100 тис. рублів, з них 40 тис. пожертвувані багатими людьми краю.
У просвітницькій діяльності Д.І. Яворницькому допомагав домовласник - інженер-технолог Володимир Миколайович Хрінников, чиє ім\'я досить добре відоме жителям Дніпропетровська по збереженому на пр. К. Маркса (на перетині з вул. Короленка), побудованому ним у 1913 році, будинку - "Будинку Хрінникова" (нині гранд-готель "Україна"). Хрінников видавав газету "Запоріжжя", що редагувалася Д.І. Яворницьким, давав гроші на різні українські видання [21].
Перерваний радянським періодом процес меценатського служіння народу, його культурі відродився на сучасному етапі. І сьогодні повноцінне існування музею неможливе без участі спонсорів, друзів, меценатів. В музеях це добре розуміють і намагаються використати будь-яку можливість зав'язати дружні стосунки з різноманітними фондами, фірмами, компаніями, банками, приватними підприємствами, знайти з ними спільні соціально-культурні, освітньо-виховні проекти, програми, конкретні культурологічні, мистецькі заходи.
Велику роль у допомозі музеям відіграють різноманітні громадські благодійні фонди, які діють на основі конкурсного грантового програмно-цільового фінансування. В Україні існує навіть Форум грантодавців (УФГ) - професійна асоціація місцевих і міжнародних донорів, створена на початку 2004 р. сімома найбільшими українськими і закордонними фондами [11]. Одним з таких фондів в Україні є Міжнародний благодійний фонд "Відродження" (МФВ - фонд Дж. Сороса). Зокрема, Дніпропетровський історичний музей протягом 1997-2004 рр. отримав від МФВ 7 грантів, що дало можливість: видати книгу "Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького" (том 1); науковий збірник "Регіональне та загальне в історії", присвячений 145-річчю від дня народження Д.І.Яворницького; провести ряд стажувань з проблем "Музей і діти", "Музей і відвідувач"; зробити кольорові фотокопії і комп'ютерну версію понад 250 унікальних музейних предметів, які використовуються музеєм на виставках, у різноманітних друкованих виданнях; взяти участь у Московському міжнародному музейному фестивалі "Інтермузей-99", отримати комп'ютерну техніку тощо.
У 2005 році в Україні почав діяти благодійний міжнародний фонд "Україна-3000" (голова наглядової ради фонду Катерина Ющенко), який започаткував ряд конкурсів та грантів для музейних установ. Фондом засноване друковане видання - інформаційний бюлетень "Український музей", через який розповсюджується інформація щодо благодійних акцій, програм, конкурсів, започаткованих у галузі музейної справи. В середині 2005 р. фондом була розпочата робота по створенню громадської організації "Український центр розвитку музейної справи", яка офіційно зареєстрована у листопаді 2005 р. Впродовж 2005-2006 рр. Дніпропетровський історичний музей взяв активну участь у діяльності фонду. Зокрема, співробітники музею стали членами Українського центру розвитку музейної справи, взяли участь у 2-х міжнародних семінарах з проблем музейного менеджменту та в кількох конкурсах на отримання грантів, премій у галузі музейної справи. У 2006 р. музей став переможцем конкурсу "Найкраща музейна подія 2005 р." (1 місце). Такою подією всеукраїнським журі та фондом "Україна - 3000" був визнаний перший український музейний фестиваль "Музей третього тисячоліття" (7-12 листопада 2005 р.), присвячений 150-літтю від дня народження академіка Д.І.Яворницького. Музей отримав грошову премію у розмірі 10000 грн., які використав на придбання цінних музейних пам'яток. Грант від фонду "Україна -3000" отримала і завідуюча відділом музею В.І.Лазебник на наукову розробку проекту реекспозиції зали № 4 історичного музею по темі: "Історія краю в 1861-1916 рр.".
Важко переоцінити безкорисну допомогу музею (грошовими внесками, наданням автотранспорту, хімікатів, труб, лакофарбової продукції) від банків "Регіони України", "Аваль", "Причорномор'є", "Прем'єр-Банк", ВО "Південмаш", ВО "Дніпропетровський машинобудівний завод", ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод", ВАТ "Лакофарбовий завод", фабрики "Славутич", фірм "Беркут", ООО "Кліо", "Славута-Таксі", "Комінфо", "Київ-Стар", страхової компанії "Оранта-Дніпро" в організації: археологічних експедицій, багатьох обмінних виставок з різними музеями України, відряджень в архіви та музеї Санкт-Петербургу, на ІІІ Красноярську музейну бієналє, першого українського музейного фестивалю "Музеї третього тисячоліття", святкування 150-ліття від дня
Loading...

 
 

Цікаве