WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Дослідники некрополів з хрестами козацького типу - Реферат

Дослідники некрополів з хрестами козацького типу - Реферат

ХУІІІст. як запорізький зимівник біля річки Тернівка і спочатку мало таку ж назву. Можливо, що саме воно згадується у листі кошового Лаврентія Стефаненка гетьману Скоропадському від 3 серпня 1710 р. Поступово поблизу села окремими групами почали осідати переселенці з Полтавщинита інших місцевостей. Згодом вони об'єдналися в одне село - Мар'янське. Перша згадка про саме цю назву зустрічається в документальних джерелах 1787 року.
До пам'яток козацької доби на території сучасного села Мар'янське належать: фундамент церкви, зруйнованої в часи радянської влади; 3 некрополя з кам'яними хрестами козацького типу, розташовані на півдні, в центрі та на сході східної частини села. Південне кладовище нараховує 240 хрестів (його дослідженням займається інспектор Дніпропетровського обласного центра охорони історико-культурних цінностей В.В.Тітов). На ньому знайдено 240 хрестів семи типів: грецькі (60 зразків); трилисті (88 зразків); круглі (11 зразків); складні (23 зразка); розширені (39 зразків); променисті (15 зразків); перехресні (4 зразки).
Серед хрестів грецького типу, окрім простого виду, зустрічаються чотирьохкінцевий з загостреним верхом, з закругленими раменами, з колом у центрі хреста, з прочерченим додатково хрестом, з пелюстками.
Серед трилистого типу зустрічаються хрести з маленькими пелюстками, з великими; вид, де пелюстки знаходяться майже на одній лінії; вид з трикутними пелюстками.
До розширеного типу відносяться хрести слідуючих видів: з невеликим розширенням, з великим розширенням, з нерівномірним розширенням, розширені з закінченням у вигляді трикутника або трапеції; розширені, які нагадують військові нагороди Росії.
Подвійний тип здебільшого представлений видом, який утворюється при накладанні хрестів трилистого та грецького або розширеного та грецького.
Більшість хрестів на цьому кладовищі відносяться до першої половини XIX ст., але знайдені два хреста грецького типу: 1799 року та хрест кінця XVIII ст., де читається напис "... козак ... помер на 96 год".
На цвинтарі стоїть декілька великих масивних хрестів грецького типу, на яких не збереглися написи. Вони, скоріш за все, відносяться до XVIII століття. На одному з них зверху на рамені викарбувана літера "И".
Центральний некрополь вивчила експедиція Дніпропетровського історичного музею у 2002 р. Він налічував 172 надмогильні споруди і деякі його поховання розміщенів межах архаїчного курганного могильника, який складається з шести візуально спостережених курганів (найбільший мав майже 3 м. заввишки). У цьому 2003 р. була проведена графічна та фотографічнафіксація північного некрополя науковим співробітником відділу археології О.В.Старіком та лаборантом експедиції Д.С.Просвєтовим. Виявлено 125 надмогильних пам'ятників ХVІІІ - поч. ХХ ст. Така велика кількість екземплярів пояснюється значними покладами вапняку у балці Березнювата, яка знаходиться на північному заході села.
За попередніми даними, меморіальні споруди північного кладовищаподіляються на наступні види: трилистий (59зразків); грецький (23 зразки); мальтійський (8 зразків); подвійний (15 зразків); округлий (7 зразків); розширений (2 зразки); складний (2 зразки); зубчастий (2 зразки); обеліск (4 зразки); ієрусалимський (1 зразок); рotent (1 зразок).
Ґрунтуючись на епітафіях, із загальної кількості поховань: чоловічі - 10, жіночі - 4, 1- дитяче. Один хрест встановлений над спільною могилою.
Викликає занепокоєння сучасний стан некрополя: під впливом природних (близькість водосховища) та антропогенних факторів (використання меморіалів місцевим населенням для господарських потреб тощо) він зникне з поверхні землі через кілька років. Із 124 пам'ятників відносно цілими можна вважати лише 32.
Весь матеріал, отриманий в результаті розвідок експедиції, після наукової обробки буде передано в фонди Дніпропетровського історичного музею.
Не викликає сумніву, що Придніпровський регіон, як місцевість існування та розвитку козацької меморіальної скульптури, має право на особливий статус, враховуючи його відмінності від інших регіонів України.
На думку автора, за особливостями намогильних монументів можна виділити слідуючи регіони: Волинь, Поділля, Закарпаття, Причорномор'я, Придніпров'я.
Порівнюючи кам'яні хрести Закарпаття з аналогічними релігійними спорудами нашого краю слід, перш за все, відзначити важливість символу хреста у системі вірувань закарпатських верховинців. Згідно з цими віруваннями, під час другого пришестя Спасителя над кожною труною просяє дивним світлом хрест. Це світло буде чудесним знаком воскресіння і преображення для спочилих. Тому позбавлення людини хреста в народі розумілося майже як прокляття, як позбавлення надії на майбутнє воскресіння. Без хреста, поза освяченим місцем ховали здебільшого самогубців [19].
За свідченням Михайла Приймича, хрести Закарпаття робилися переважно з пісковику. Вони мали геометричний декор - символи хреста, сонця або хреста в колі. Особливістю Закарпаття є повсюдне існування придорожніх хрестів, на яких часто робились написи (висловлювання отців церкви та відомості про тих, хто дарував гроші на спорудження хреста) [20]. Найбільш поширені типи хрестів Закарпаття визначити досить важко через нестачу опублікованих матеріалів. Але, підсумувавши деякі уривчасті відомості щодо меморіалів Приймача та Широцького, можна зробити висновок, що на Закарпатті досить часто зустрічались дослідникам простий грецький та трилистий типи намогильних хрестів. Ці ж самі типи найбільш поширені і на території нашого краю. Подібним є також матеріал, з якого виготовляли хрести (пісковик), хоча на Дніпропетровщині досить часто використовувався і вапняк. Монументи нашого краю мали значно змістовніші написи, які несли інформацію, насиченішу за вирази аналогічних типів хрестів Закарпаття.
Дослідженням кам'яних хрестів Волині займалися М.Сохацький [21] та О.Дегтярчук [22], на праці яких посилається автор при порівнянні меморіалів. Слід зауважити, що кам'яні хрести для Волині (зона мішаних лісів) не є типовим і зустрічаються досить рідко. Традиційно на могилах встановлювали дубові хрести. Кам'яні споруди ставились переважно на могилах козаків, які потрапили в ті краї, розпорошившись після Берестецької битви [23]. Наприклад, у с. Івання Дубенського району на захід від церкви знаходяться два хрести грецького типу, виготовлені з білого пісковика. Написи на них відсутні. У с. Мирогоща знайдені два хрести грецького типу і один розширеного. Поховання в селі Млинівці Кременецького району нараховує 16 хрестів. Вони виготовлені з пісковика. 13 з них - грецькі, 1 - мальтійський, 2 - розширених. Отже, як бачимо, типи найбільш поширених на Волині хрестів співпадають з подібними на Придніпров'ї. Схожим для цих регіонів є досить рідке застосування граніту як матеріалу для виготовлення намогильних монументів (на Волині
Loading...

 
 

Цікаве