WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Благодійницька діяльність Е.К.Бродського (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) - Реферат

Благодійницька діяльність Е.К.Бродського (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) - Реферат

лише в опікуванні навчальними закладами. На засіданні земського зібранняВерхньодніпровського повіту неодноразово обговорювались питання освіти сільських дітей. Зокрема в постановах за 1891 р. зазначається: "При обуждении вопроса об увеличении срока учебного курса вместо трех зимних сезонов до шести, Председатель Бродский возразил, что из проекта И.Д.Яковлева видно, что крестьянскому мальчику придется учиться до женитьбы, но он полагает, что разрешая этот вопрос, следует принимать экономическое положение народа и в виду того, что отныне дети будут приниматься в более зрелом возрасте, а, следовательно, и должны идти в науке успешнее, и если можно продлить срок ученья, то не далее как до 14-летнего возраста" [15].Однак поставало питання, як примусити дітей відвідувати школу. Тому було вирішено перекласти відповідальність за це на батьків: " Нужно брать подписку у родителей детей, поступающих в школу, что дети будут посещать аккуратно школу. В продолжение 25-летнего срока Земством в этом направлении ничего не было сделано, хотя на народное образование затрачено громадные суммы и результаты этих затрат печальны - грамотных совсем нет. В случае невыполнения подписки без законных причин нарушители подвергаются штрафу в размере 1-го рубля" [16].
У 1899 р. за ініціативи Бродського була відкрита Верхньодніпровська нижча сільськогосподарська школа. Дозвіл на відкриття Ераст Костянтинович отримав від Миколи ІІ у 1895 році [17].Для навчального закладу Бродський виділив 40 десятин власної землі і фінансував будівництво учбового корпусу з пансіоном для проживання учнів. Протягом 8 років він утримував цю школу на власні кошти. В збірнику відомостей про сільськогосподарську освіту за 1905 р. так описується цей факт: "Верхнеднепровская сельскохозяйственная школа учреждена в память бракосочетания Их Императорского Величества Николая Александровича и Государыни Императрицы Александры Федоровны, Екатеринославским Губернским Земством на участке земли 40 десятин, подаренном Советником Эрастом Константиновичем Бродским при селе Комиссаровка Верхнеднепровского уезда. Ближайшие пункты: ж.д. станция Эрастовка в 2-х верстах, почтово-телеграфная станция с врачебным пунктом в с. Саксагань в 12-ти верстах, пароходная пристань в г. Верхнеднепровск в 55-ти верстах, губернский г. Екатеринослав в 92-х верстах. Школа открыта 7 ноября 1899 года" [18].
Верхньодніпровська нижча сільськогосподарська школа займала площу 187,3 десятин землі. При ній існували столярна, ковальська, слюсарна, токарська майстерні, стадо худоби норманської породи та дослідне поле [19]. Навчання в школі тривало 3 роки. В збірнику відомостей про сільськогосподарську освіту за 1903 р. мета навчання сформульована так: "Распространение в народе преимущественно путем практических занятий основных знаний по сельскому хозяйству вообще, в частности, по скотоводству, садоводству, огородничеству, а также по ремеслам: столярному, кузнечному и слесарному" [20].
В умовах прийому було записано, що до школи приймались учні - представники усіх станів, особливо селяни (віком не молодші 15 років), проте навчання було платним. Учні жили в школі, там і харчувались, мали класну, парадну та робочу форми, за що батьки платили 150 рублів. 10 учнів утримувались за кошти Катеринославського Губернського Земства і 20 учнів - за рахунок повітових земств (Верхньодніпровського, Бахмутського, Павлоградського та Новомосковского). По закінченні школи вони отримували звання сільськогосподарського старости, який був помічником дільничого агронома.
1 вересня 1911 р. Верхньодніпровська нижча сільськогосподарська школа була реформована в середнє сільськогосподарське училище, згідно з законом, підписаним імператором 18 травня цього року. Строк навчання збільшувався до 6 років. Всього тоді було відкрито 5 середніх сільськогосподарських училищ: Донське у Новочеркаську, Ковенське, Верхньодніпровське, Омське і Тамбовське [21].
У жовтні 1911 р. черговими повітовими земськими зборами в Верхньодніпровському середньому сільськогосподарському училищі було затверджено 3 стипендії по 180 рублів: 1) імені Голови Ради Міністрів П.А.Столипіна; 2) імені Попечителя училища Дійсного Статського Радника Е.К.Бродського; 3) імені Голови Верхньодніпровської повітової земської Управи А.Г.Харченка. З 1916 р. навчальний заклад на клопотання губернського та повітового земств почав носити ім'я його засновника [22].
Проте доброчинна діяльність Бродського була спрямована не лише у напрямку підвищення освітнього рівня населення. В 1902 р. з його ініціативи в с. Саксагань була організована пожежна дружина. У звіті Верхньодніпровських повітових зборів за 1903 р. зазначається: "В селении Саксагань возникла вольная пожарная дружина, открывшая свои действия 23 августа 1902 года. Дружина состоит под Почетным Попечительством Действительного Статского Советника Э.К.Бродского" [23].На 1913 р. дружина мала інвентаря на 705 рублів. Оскільки це була добровільна організація, то кошти діставались різними шляхами: "…изыскание средств "для дружины" путем устроения маскарадов, спектаклей и сбора пожертвований" [24].
В своєму маєтку Е.К.Бродський утримував лазарет на 30 ліжок, який обходився йому в декілька тисяч рублів на рік [25].Також він висловлювався за необхідність виділення коштів для покращення фельдшерських пунктів, оскільки при поганому їх стані хворі будуть направлятись до лікарень, які за досить короткий час будуть переповненими [26].
З 1908 р. Бродський вже не виконував обов'язки повітового предводителя дворянства. Причини цього невідомі [27].Однак з 1912 р. його прізвище знову фігурувало в списках гласних повітового земства. Дивним є те, що і син Ераста Костянтиновича Всеволод на цей період також вибуває зі списку гласних.
З початком Першої світової війни доброчинна діяльність Бродського набула дещо іншого характеру. За його сприяння 6-ій пішій Катеринославській дружині, яка перебувала під м. Очаків, було надано 2000 рублів, за що Верхньодіпровському земству була прислана подяка від вояків [28].Ераст Костянтинович висловлювався за спорудження в церквах пам'ятних дощок, хрестів на батьківщині загиблих воїнів, оскільки вважав, що це буде мати виховне значення для молоді [29].
Бродський в листопаді 1914 р. на засіданні земських зборів підняв питання про асигнування коштів в райони, постраждалі від війни. Цей факт відзначено в постановах земства за 1914 р.: "Э.К.Бродский обратил внимание на то, как пострадала Польша, и война эта ведётся за освобождение славян от тевтонского ига и потому следует ассигновать в помощь пострадавшим славянам. Но деньги передавать не в Государственную Думу, а непосредственно в местную земскую организацию" [30].На цю справу було направлено 500 рублів в Привісленський край. Також він підняв питання про надання допомоги польському населенню посівним матеріалом. У звіті земських зборів за 1914 р. розглядалась ця пропозиція: "Э.К.Бродский выступил за
Loading...

 
 

Цікаве