WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → І.Є.Забєлін – дослідник скіфських царських курганів півдня Катеринославщини - Реферат

І.Є.Забєлін – дослідник скіфських царських курганів півдня Катеринославщини - Реферат

старожитностей Російських при Московському університеті і пробув на цій посаді до 1888 р. Його наступником став інший відомий історик, В.О. Ключевський. Співпраця І.Є. Забєліна з цим Товариством тривала понад 40 років (з 1847 по 1888), у наукових часописах якого історик опублікував 36 робіт - це були джерелознавчі розвідки, публікації документів з архіву Оружейної палати. До 80-річного ювілею Товариства І.Є.Забєлін підготував історичний нарис про наукову діяльність установи, склав покажчик досліджень і матеріалів, надрукованих у часописах Товариства протягом 1815-1888 років.
У 1881 р. І.Є. Забєлін зосередив свою роботу над темою з історії та старожитностей Москви. Тоді ж він опублікував програму дослідження "Предполагаемые задачи предпринятого, по решению Московской городской Думы, историко-археологического и статистического описания города Москвы". Результатом масштабної науково-пошукової та джерелознавчої роботи явилося видання "Материалы для истории, археологии и статистики города Москвы" (1884-1891), а у 1902 р. вийшла друком перша частина фундаментальної праці "История города Москвы", перевидана потім у 1905 р. Історико-побутовий аспект цього дослідження мав пріоритетне значення. Разом з цим, автор приділив увагу ролі історичних діячів, які залишили свійслід в історії міста.
Новою сторінкою у творчій біографії вченого стала його служба в Імператорському Історичному музеї в Москві. 6 квітня 1885 р. він був призначений товаришем голови музею (головою номінально числився брат імператора Олександра ІІІ великий князь Сергій Олександрович). Ставши фактичним керівником центрального історичного музею держави, І.Є. Забєлін доклав багато зусиль і знань, щоб перетворити його у науковий і культурний центр. Цьому сприяли визнаний авторитет історика, глобальність його мислення, талант вченого-організатора. Цьому він присвятив всі останні роки свого життя. За заслуги в організації музею і музейної справи І.Є. Забєлін був нагороджений орденом Станіслава І ступеня з присвоєнням у 1901 р. чину ІІІ класу (таємний радник).
Про визнання вагомого внеску І.Є. Забєліна в історичну науку свідчить, зокрема, присвоєння йому ступеня доктора російської історії Київського (1871), Московського (1884), Петербурзького (1885), Казанського і Дерптського (1892) університетів. 1884 року І.Є. Забєлін був обраний членом-кореспондентом Російської Академії наук. Він також був членом багатьох наукових товариств.
І.Є. Забєлін помер 31 грудня 1908 р., заповівши нащадкам всю свою творчу спадщину, а також: 170 тис. рублів на розвиток наукових установ - Історичному музею на придбання колекцій, Академії наук - на переклади і видання творів античних і середньовічних авторів про Росію. Історичному музею І.Є. Забєлін також заповідав свою бібліотеку (близько 2 тис. томів), унікальну колекцію рукописів і особистий архів.
Значення І.Є. Забєліна в історії науки визначається, перш за все, самобутністю його таланту, масштабністю і глибиною наукового мислення, різноманітністю проблематики досліджень. Він залишив помітний слід у розробці важливих теоретичних проблем історичної науки, зокрема, археології, виявивши концептуальний підхід у їх дослідженні та висвітленні, увів у науковий обіг значний масив архівних та археологічних джерел, зробивши їх суспільним надбанням. Науковий доробок І.Є. Забєліна у галузях археології, музеєзнавства, іконопису і архітектури, історії матеріальної культури та міст не тільки засвідчив, але й прямо вплинув на розширення предмету історичного пізнання. За словами Д. Анучина, І.Є. Забелін був "одним из последних могикан, представителем старших поколений русских ученых …" [29].
?
Література
1. Путешествие Василия Зуева от С.-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году. - СПб., 1787.
2. Мелюкова А И. Краснокутский курган. - М.: Наука, 1981.
3. Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык. Скифский царский курган ІУ века до н.э. - К.: Наук. думка, 1991. - С. 12.
4. Див.: Забелин И.Е. Скифские могилы. Чертомлыцкий курган // Древности. Труды Императорского Московского Археологического Общества. - 1865-1867. - Т. 1. - С. 56-93; а також: Ростовцев М.И. Скифия и Боспор. - Л., 1925; Алексеев А.Ю. Чертомлыцкий курган и егоместо среди погребений скифской знати ІУ - начала ІІІ вв. до н. э. - Автореф. дис. … канд. ист. наук. - Л.: ЛГУ, 1982; Артамонов М.И. Сокровища скифских курганов в собрании Государственного Эрмитажа. - Прага; Л.: Искусство, 1966; Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык. Скифский царский курган ІУ века до н .э.
5. Скифские могилы. Чертомлицкий курган. Записка И.Е. Забелина // Древности Геродотовой Скифии: Сборник описаний археологических раскопок и находок в Черноморских степях / Выпуск Императорской Археологической Комиссии. - СПб, 1872. - С. 74-75.
6. Отрощенко В.В. Курган эпохи бронзы в Чертомлыке // Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык. Скифский царский курган ІУ века до н. э. - С. 324-328.
7. Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык. Скифский царский курган ІУ века до н. э. - С. 58-60.
8. Алексеев А.Ю. Заметки по хронологии скифских степных древностей ІУ в. до н.е. // Советская археология . - 1987. - № 3. - С. 28-39.
9. Забелин И.Е. И.Е. Забелин // Московский иллюстрированный календарь-альманах на 1887 г. А.С. Пругавина. - М., 1887. -С. 229.
10. Забелин И.Е. Несколько слов о богомольных царских походах // Московские губернские ведомости. - 1842. - № 17 (25 апреля). - Приложение. - Отд. ІІ. Исторический. - С. 367-370.
11. Забелин И.Е. Воспоминания о Ровинском. - СПб., 1896. - С. 4.
12. Забелин И.Е. О металлическом производстве в России до конца ХУІІІ века // Записки Императорского Археологического Общества. - 1853. - Т. У. - Вып. 1. - Отд. І. - С. 1-136; він же. Историческое обозрение финифтяного и ценинного дела в России // Записки Императорского Археологического Общества. - 1853. - Т. УІ. - Вып. 1. - С. 238-338.
13. Забелин И.Е. [Рецензия] Записки отделения русской и славянской археологии Императорского Археологического Общества. Т. 1. СПб., 1851. Отд. І-ІУ. С приложениями // Отечественные записки. - 1852. - Т. 83. - № 8. - Отд. У. - С. 31-52; він же. Русская археология // Опыты изучения русских древностей и истории. - М., 1873. - Ч. П. - С. 72-106.
14. Забелин И.Е. Женщина по понятиям старинных книжников // Русский вестник. - 1857. - Т. 9. - № 5. - С. 5-46; він же. Характер древнего народного образования в России (Несколько замечаний о "Заметке для истории просвещения в России" г. Куприянова) // Отечественные записки. - 1856. - Т. 105. - № 3. - Отд. П. - С. 1-20.
15. Забелин И.Е. Современные взгляды и направления в русской истории // С.-Петербургские ведомости. - 1863. - № 35. - С. 141-142; № 36. - С. 145-146; № 38. - С. 153-155.
16. Забелин И.Е. Размышления о современных задачах русской истории и древностей // Отечественные записки. - 1860. - Т. 133. - № 11. - Отд. 1. - С. 95-144.
17. Университетские известия. - 1872. - № 1. - С. 43.
18. Анучин Д.Н. И.Е.Забелин (1820-1908) // Этнографическое обозрение. - 1908. - № 4. - С. 200.
19. Див.: Арциховский А.В. Забелин - археолог // Историко-археологический сборник. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1948. - С. 5-11; Мелюкова А.И. Краснокутский курган. - М.: Наука, 1981. - С. 4-6; Алексеев А.Ю. Чертомлыкский курган и его место среди погребений скифской знати ІУ - начала Ш вв. до н. э.: Автореф. дис. … канд. ист. н. - Л.: ЛГУ, 1982. - С. 6.
20. Забелин И.Е. В чем заключаются задачи археологии как самостоятельной науки? // Труды Ш Археологического съезда в России, бывшего в Киеве в августе 1874 г. 1878. - Т. 1. - С. 1-17.
21. Там же. - С. 11.
Loading...

 
 

Цікаве