WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Словяно-руські старожитності у надріччі Гнилопяті - Реферат

Словяно-руські старожитності у надріччі Гнилопяті - Реферат

безпосередньо на місці Райковецького городища, у нижніх нашаруваннях, було виявлено окремі речі трипільської культури (кераміка, пряслиця, глиняні жіночі статуетки) та скіфського часу (кераміка, з "перлинним" і защипним орнаментами). Крім того, речі трипільської культури та скіфської доби були виявлені в цьому районі при обстеженні ранньословянських памяток. У нижніх шарах Райковецького городища і в околицях с. Райки по обох берегах р. Гнилопяті були виявлені ранньословянські старожитності культури полів поховань та другої половини 1 тис. н. є." Знайдено, зокрема, окремі фрагменти кераміки зарубинецькоі культури, черннхівські черепки, а також бронзові фібули та мідна монета, карбована на території Фракії, у м. Філіппополі за імператора Елагабала (218-222 рр. н. е.)21
Таким чином, зясовано, що на місті Райковецького городища існували послідовно поселення трипільської культури, скіфського часу, зарубинецької та черняхівськоі культур, ранньосередньовічного періоду vІІІ-ІХ ст. Продовжуючи історію ранньосердньовічних поселень східних словян, що існували тут, на їх місці виникло невелике давньоруське містечко, рештки якого й представлені Райковецьким городищем.22 Добра збереженість культурного шару та повне розкриття всієї площі Райковецького городища дали можливість вивчити всі сторони життя одного з населених давньоруських пунктів ІХ-ХІІІ ст. Дитинець площею близько 1,25 га був обнесений потужним земляним валом, основу якого становили рублені дубові кліті-городні, заповнені всередині глиною. Вони утворювали суцільну оборонну стіну шириною 4,5 м. Подвійна лінія глибоких ровів доповнювала укріплення валу. Житла та господарські будівлі, ремісничі майстерні були розташовані по внутрішньому колу валу дитинця і утворювали єдине ціле з фортифікаціями.
Райковецьке городище було взяте приступом і спалене монголо-татарами. Захисники і жителі міста-фортеці загинули під час бою і пожежі. Під руїнами обгорілих зрубів та клітей виявлені кістяки людей та домашніх тварин, чимало господарських і побутових речей, обгорілі залишки зернових і технічних культур, землеробські знаряддя, знаряддя ремісників та продукція, виготовлена ними. Знайдено і військове спорядження, залишки обгорілого одягу, взуття, прикрас, предметів культу, тощо.2' Всього по краю дитинця розкопками розкрито 52 житлові кліті та 25 господарських споруд.21 Численний речовий матеріал дав можливість простежити провідну роль землеробства у господарстві (залізні лемеші, наральники, чересла, коси, серпи, заступи). У засіках, в мішках, а також у дере-вяній та керамічній тарі виявлено обгорілі зернові та бобові культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, просо, горох, коноплі, мак, а також борошно, пшоно.25 На городищі знайдені у великій кількості круглі камяні ротаційні жорна, на яких перемелювали зерно.
На дитинці та посаді існували всі основні види ремісничного виробництва: залізробна та ковальська справа, гончарство, виготовлення деревяного посуду, частина якого виявлена в обгорілому вигляді, а також ювелірні вироби. Представлена на дитинці зброя та спорядження воїнів-дружинників: 10 мечів, бойові булави, понад 1000 наконечників стріл, бойові сокири, кольчуги, позолочений мідний шолом, шпори та стремена, інкрустовані сріблом, тощо.26
Райковецьке городище не згадано на сторінках літопису. Але відкритий розкопками давньоруський осередок ХІ-ХІІІ ст. виразніше будь-якого письмового опису дає уяву про жорстокий погром, що його здійснили монголо-татари в середині xiii ст. Разом з цим, матеріали Райковецького юродища засвідчили героїчний опір, що його чинили загарбникам давньоруські воїни-дружинники і мирне населення містечка-фортеці.
Як відомо, з виникненням Київської Русі побудова укріплених міст на кордонах Русі стала першочерговим державним завданням. Ще у Х ст. Володимир організовує будівництво цілої системи укріплених міст на Лівобережжі Дніпра - опорних пунктів для захисту від нападів степових кочівників. Ці заходи щодо зміцнення кордонів мали величезне значення, сприяючи витисненню кочовиків у глибини степів. На нових південних землях у першій половині xi ст. зводиться друга лінія сторожових прикордонних місіечок, про які повідомляється в літописі під 1032 р., що їх Ярослав "поча ставити на Роси"27. Райковецьке городище є яскравою ілюстрацією системи влаштування таких містечок-фортець. Всі фортифікаційні споруди городища будувалися разом з житлами і господарськими будівлями, становлячи невідємну конструктивну частину всієї фортифікаційної системи. Зрозуміло, що будівництво одночасно всього житлово-фортифікаційного комплексу вимагало великої кількості людей, і таке будівництво могло бути здійсненим лише як важливий державний захід.
Отже, Райковецьке городище, яке було споруджено в xi ст., проіснувало до середини xiii ст. і впало під ударами монголо-татарської орди.
Словяно-руські старожитності у надріччі Гнилопяті е важливою групою памяток, що дають можливість простежити загальний поступальний розвиток східно-словянського суспільства протягом всього І і початку ii тисячоліть. Археологічні матеріали періоду Київської Русі вказаного регіону підтверджують єдність і загальність господарської діяльності, соціальних процесів і культурного розвитку на всій території Русі.
Список використаної літератури
1. Антонович В.Б. Раскопки в стране древлян // МАР. - № 11. - Спб, 1893; Гамченко С.С. Житомирский могильник. - Житомирі 1988; Штейнгель Ф.Р. Раскопки курганов в Волынской губернии, произведенные в 1897-1900 гг. // АЛЮР. - 1904. - № 4-5; Антонович В.Б. Археологическая карта Волынской губернии // Труды xi АС. - т. 1. - М, 1900.
2. Богун Г.Г. Археологічні памятки р. Гнилопяті // Праці комплексної експедиції Чернівецького університету. - т. viii. - Серія археологічна. - в.1, - Чернівці, 1960.-С.131-137.
3. Винокур І.С. Старожитності Східної Волині першої половини І тисячоліття н.е. // Старожитності Східної Волині. - Чернівці, 1960. - 130 с.
4. Русанова И.П. Языческое святилище на р. Гнилопять под Житомиром // Культура древней Руси. - М, 1966. - С. 233-237.
5. Богун Г.Г. Вказ. Праця. - С. 134-135.
6. Винокур І.С. Вказ. Праця. - С. 86. - табл. xi, - 1.
7. Там само. - С.37.
8. Поселення було відкрито Ґ.Г.Богуном. У Маркушах археологічна експедиція працювала у складі: І.С.ВІнокур (начальник), Г.Г.Богун, Н.А.Зіміна.
9. Винокур И.С. Памятники волынской группы культуру полей погребений у сел Маркуши й Иванковцы // МИА. - №116. - М, 1964. - С.176
10. eggers n.j. der romische import im freion germanien/ = bd. 1. hamburg, 1951. - c. 62,67,78
11. Гончаров В.К. Райковецкое городище. - К, 1950. С. 11
12. Археологія Української РСР. - т.З.- К, 1975. - С. 122
13. Гончаров В.К. Райковецкое городище... - С. 12
14. Там само.
15. Там само. - С.12-13,
16. Винокур І.С., ТелегінД.Я. Археологія України. - К, 1994. - С.222.
17. Богун Г.Г. Археологічні памятки р. Гнилопяті,.. - С. 134.
18. Гончаров В.К. Райковецкое городище. - К, 1950. - 218с
19. Там само. - С.8
20.Там само.
21. Там само. - С.13
22. Там само.
23. Археологія Української РСР. - т.З. - К, 1975. - С. 272.
Loading...

 
 

Цікаве