WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія українського права в дослідженнях М.Ф.Владимирського-Буданова - Реферат

Історія українського права в дослідженнях М.Ф.Владимирського-Буданова - Реферат


Реферат на тему:
Історія українського права в дослідженнях М.Ф.Владимирського-Буданова
?
Науковий доробок М.Ф.Владимирського-Буданова вже був предметом дослідження в історіографії. Перші підсумки результатів діяльності, загальний аналіз творчості та огляд і оцінка вартості зібраних ним джерел були вміщені в некролозі І.А.Малиновського на смерть цього видатного вченого, а також в статті "Владимирский-Буданов" в "Біографічному словнику професорів і викладачів імператорського університету Св. Володимира (1834-1884)" [1].
В 1920-х - на початку 30-х років, коли в академічній науці велика увага приділялася дослідженню історії українського права, вийшла стаття С.Г.Борисенка "Російське великодержавництво в концепції західноруського права", яка є першою спробою комплексного дослідження школи західноруського права, де знайшла оцінку також і творчість М.Владимирського-Буданова [2]. Взагалі, в радянській історіографії М.Владимирський-Буданов визначався як буржуазний історик права [3]. В площині політико-правової думки в Україні науковий доробок вченого досліджувала О.Ф.Скакун в праці "Политическая и правовая мысль на Украине (1861-1917)". В окремому розділі вона здійснила аналіз його політичних позицій, відносячи його до вчених ліберально-буржуазного напрямку [4].
Дослідження сучасних вчених передусім вивчають діяльність М.Владимирського-Буданова як в загальній оцінці наукової спадщини істориків західноруського права, так і розглядаючи роботу юридичного факультету Київського університету [5]. Серед сучасних студій уваги заслуговує стаття відомої дослідниці концепції західноруського права Т.І.Бондарук "Основоположники київської історико-юридичної школи. М.Ф.Владимирський-Буданов і Ф.І.Леонтович", в якій визначаються світоглядні та методологічні позиції цих вчених [6].
Мета даного дослідження полягає у виявленні окремої ролі М.Ф.Владимирського-Буданова в дослідженні українського права.
Михайло Флегонтович Владимирський-Буданов народився у 1838 р. в селі Бороздин Тульскої губернії в родині священика. Навчався в училищі, а потім -у Тульській семінарії та Київській духовній академії, де основними обраними ним предметами були історичні та філософські науки. З 1860 по 1864 роки навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. Вже з університетської лави привабливими для нього стали питання розвитку історії права. В значній мірі на формування наукових інтересів М. Владимирського-Буданова впливали такі чинники, як загальне піднесення суспільно-політичного життя Росії часів реформ та сприятливе ліберальне середовище Київського університету, що склалося завдяки діяльності передових адміністраторів-освітян того часу - попечителя учбового округу М.І.Пирогова і ректорі М.Х.Бунге.
Тема кандидатської дисертації М.Владимирського-Буданова - "Древние уставные земские грамоты" - свідчить про його інтерес не до політичних фактів російської історії, а до історії закладів, точніше, до внутрішньої історії права. Надалі це зацікавлення тільки зміцнювалось, і після обрання молодого науковця Радою університету Св. Володимира для приготування до професорського звання, а потім - успішної здачі ним у 1865 р. магістерського екзамену 2,5 роки він присвячує роботі над магістерською дисертацією ні темою "Немецкое право в Польше и Литве". Цей твір став, по суті, першим дослідженням питання про проникнення до Польщі та на українські землі німецького права, зокрема, інститутів войтовства та магдебурзького права [7]. Його праця "Немецкое право в Польше и Литве" була надрукована в "Журнале Министерства народного просвещения" і у 1870 р. удостоєна "Уваровської премії" Російської Академії наук.
Після захисту дисертації у 1869 р. М. Владимирський-Буданов приймає запрошення Демидівського юридичного ліцею в Ярославлі працювати на посаді екстраординарного професора кафедри історії руського права. У 1869 році він вирушає у річне наукове відрядження до Німеччини. У провідних західноєвропейських університетах вчений відвідував курси відомих правознавців та набував необхідні юридичні знання. В Гейдельберзі він познайомився з дослідженнями корифеїв німецької юриспруденції, прослухав курси К.Вангерова та І.Блунчлі.
Протягом перших п`яти років після повернення до Ярославля увага вченого зосередилася, в основному, на викладанні історії руського права. Отже, відчуваючи необхідність надання студентам, яким він читав повний курс історії руського права (у т.ч. литовське-руське право як його складову), комплексного матеріалу юридичних першоджерел, Михайло Флегонтович розробив та видав у 1872, 1873, 1875 три випуски "Хрестоматии по истории русского права". До неї він включив найважливіші пам`ятки давньо-руського законодавства з тлумаченням до них, широкою бібліографією та своїми коментарями.
Діяльність вченого приносила значні результати вже на початковому етапі` його наукової кар`єри, адже до нього не було жодного загального курсу з історії руського права, окрім книги історика руського права О.Рейца "Versuch ?ber geschichtilche Ausbildung der russischen Staats - und Rechtsverfassung" (Опыт истории русских государственных и гражданских законов) (1829 р.), яка була перекладена російською мовою і видана у 1836 р. [8]. Хрестоматію М.Владимирського-Буданова використовували багато поколінь правознавців.
В Ярославлі М.Ф.Владимирський-Буданов розпочав роботу над докторською дисертацією, темою якої він обрав історію освіти в Росії з часів Петра Великого. Після успішного захисту дисертації "Государство и народное образование в России XVIII в." (1874 р.) він переїжджає до Києва і з 1875 р. працює на посаді ординарного професора кафедри російського права в Київському університеті.
Відкриваючи у 1834 р. університет у Києві, уряд ставив мету посилити контроль над "ополяченою" територією приєднаних до Російської імперії в кінці XVIII ст. після поділів Речі Посполитої українських та білоруських земель до Російської імперії та поступово утверджувати тут російську правову систему і російську мову. З огляду на це новоствореному Київському університету визначалася роль охоронця південно-західних губерній Російської імперії від суспільно-політичного та культурного польського впливу. В рамках цієї політики Київському університету було визначено вести дослідження західноруського права. Робота в Києві дала можливість М.Владимирському-Буданову відновити вивчення історії західноруського права. Тому цей етап діяльності вченого можна розглядати як другий період його наукової творчості. Питання про окреме наукове дослідження західноруського права виникло після поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII ст. Т.І.Бондарук визначає чинники, які зумовили появу концепції західноруського права. До них належав, насамперед, бурхливий розвиток історичної науки, що заклало підґрунтя для розвитку науки історико-юридичної (об`єктами досліджень стають пам`ятки державно-правового змісту); "юридизація історії" та поширення в Росії історичної школи права [9].
Отже, для дослідженьМ.Ф.Владимирського-Буданова в галузі західноруського права в Київському університеті створилася певна законодавча та початкова наукова база. Ще в першому статуті Київського університету 1833 р. було визначено, що на юридичному факультеті викладаються російські державні закони із включенням "тех местных законов, кой действуют в некотормх токмо губерниях" [10]. З 1835 р. читання цих місцевих законів в Київському університеті було доручено Г.М.Даниловичу, ординарному професору поліційних та кримінальних законів, який до цього часу вже здобув репутацію серйозного дослідника
Loading...

 
 

Цікаве