WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Катеринославська складова спадщини Н.Д.Полонської-Василенко - Реферат

Катеринославська складова спадщини Н.Д.Полонської-Василенко - Реферат

Текст документів передано спрощеним дипломатичним методом. Матеріали цієї справи дозволили реконструювати дослідниці перебіг єврейськогопереселення до Новоросійської губернії. Аналіз документів привів до розуміння чому проект влади 1770-х років щодо окремо поселеної єврейської землеробської колонії між Південним Бугом і Дніпром зазнав невдачі. Уряд не одразу зрозумів специфіку єврейської колонізації: євреї намагались в першу чергу осісти в містах і шанцях Новоросії і максимально скористатись наданими їм при цьому торгівельними пільгами. Про це та про професійні категорії євреїв-переселенців (переважно різні майстри, ремісники та шинкарі) яскраво свідчили опубліковані документи. Також матеріали Новоросійської губернської канцелярії дозволили казати про окремий рід діяльності євреїв, викликаний потребою часу: це "визивання" поселенців з-за кордону, їх вербування та організація переведення до Новоросії переважно із польських земель [31].
Окрему увагу привертає матеріал, введений Н.Д.Полонською-Василенко до наукового обігу у праці "Майно запорізької старшини як джерело для соціально-економічного дослідження історії Запоріжжя" [32]. Комплекс документів з архіву Катеринославського губернського правління надав змогу дослідниці реконструювати події, що відбувались між зруйнуванням Січі, арештом старшини і конфіскацією майна, його продажем і залюдненням колишніх запорізьких господарств, надав можливість відтворити картину матеріального становища старшини, що підпала під конфіскацію, встановити зв'язок між цим колом осіб і тогочасними подіями. Вперше Н.Д.Полонська-Василенко зіткнулась з документальними відомостями щодо конфіскації запорізького майна ще в 1914 році. Справи зберігались тоді в архіві Катеринославського Губернського Правління у в'язках, але в розпорошеному стані. У 1927 році дослідниця марно намагалась віднайти ці матеріали в Дніпропетровському губархиві. На допомогу прийшов А.С.Синявський, який надав Н.Д.Полонській-Василенко власну копію описів майна запорозької старшини, конфіскованого 1775 року [33]. Ця копія якраз і стала підґрунтям для самостійного дослідження та публікації джерел. Принаймні, маємо 25 опублікованих документів (відомості, описи, реєстри) з фонду Новоросійської губернської канцелярії (в'язка 105, справа 2839) Дніпропетровського архіву. На жаль, при підготовці документів до публікації дослідниці не вдалось уникнути певних археографічних помилок - описок, неточностей, явних недоречностей у власних назвах, на які згодом у приватному листуванні вказував вченій Д.І.Яворницький [34]. Але це в жодному разі не зменшує значення проведеного Н.Д.Полонською-Василенко аналізу джерел, переважно на основі застосування кількісних та порівняльного методів.
Вага опублікованих документів для дослідниці очевидна - вони не лише допомагають суто позитивістські реконструювати фактичну картину життя у зимівнику, його соціальний склад та господарський профіль, стан і рівень старшинського господарства на момент зруйнування Запорожжя, а й підтверджують тезу про майнове розшарування козацтва, про поступовий розвиток і перехід до більш складного економічного побуту - капіталістичного, про існування на Запорожжі власної заможної старшини-буржуазії, про роль торгівлі як "головного нерву економічного життя тих часів Запорожжя".... [35]. Вчена апелює до думки М.М.Покровського з приводу запорозької старшини, але ми маємо не сліпе наслідування "справжнього" історика-марксиста, а власні обґрунтовані висновки давньої прихильниці економічного матеріалізму.
Крім вищенаведеного дослідження, до Багалієвського академічного збірника "Праці Комісії для виучування соціально-економічної історії України" (1931 р., Т.1) увійшла ще одна археографічна робота Н.Д.Полонської-Василенко. Присвячена актуальному на той час питанню історії гірничої промисловості на Донбасі, робота подавала новий історичний матеріал - 17 документів зісправи "Про розробку кам'яного вугілля і мармуру в Бахмутському повіті", що охоплювали 1790-1795 рр. Документальні матеріали були здобуті дослідницею 1914 року, ще під час свого першого наукового відрядження до Катеринослава, але спроба відшукати цю справу 1927 року закінчилася невдачею. В усякому разі архівні документи були остаточно втрачені за часів Вітчизняної війни і таким чином публікація Н.Д.Полонської-Василенко передає зміст першоджерела, виконуючі по суті його роль. Представлений матеріал був невідомий більш раннім дослідникам, до того ж він деякою мірою розкривав часи становлення вугільної "промисловості" напередодні заснування Луганського ливарного заводу у 1795 р. і доповнював відомості про обслідування природних багатств південного регіону за наказами Г.О.Потьомкіна, про розробку вугілля і руди в маєтках бахмутського поміщика Петра Штерича, про роль у справі розробки вугільних покладів колезького асесора Аврамова, В.В.Каховського, В.С.Попова, М.Л.Фалєєва тощо. Але за нових часів вчена вже не акцентувала на значенні діяльності найближчого оточення Г.О.Потьомкіна для розвитку економіки краю, а наголошувала на вазі цих документів, як джерела до забезпечення розробки кам'яного вугілля робочою силою, встановлення розцінок тодішнього робочого дня, собівартості і вартості вугілля, ролі поміщицької кляси, на користь якої йшли прибутки... [36].
На окрему увагу заслуговують документи з Катеринославських (пізніше Дніпропетровського) архівів, які Н.Д.Полонська-Василенко передбачала ввести до наукового обігу в укладеному нею тематичномузбірнику джерел. Протягом 1938-1939 рр. дослідниця уклала двотомну збірку документів та матеріалів за темою "Історія заселення Південної України у XVIII столітті". Про завершення другого тому і подання його на розгляд 28.03.1939 р. маємо відомості із звіту вченої до Інституту історії України АН УРСР за 1939 рік [37]. На жаль, й досі нам не вдалось розшукати остаточний варіант збірника, той що безпосередньо планувався до публікації і був рецензований у 1940 році професором О.П.Оглобліним [38]. З рецензії, принаймні, відомо, що до збірника увійшло 769 документів і матеріалів (відповідно 379 - до першого тому, і 390 - до другого). Справа аналізу збірника ускладнюється тим, що навіть виявлені на сьогодні у вітчизняних архівосховищах матеріали не є повними, вони розпорошені по різних фондах і архівах, і поки не дають нам підстав робити висновки про існування ще й третього тому збірника, на чому наголошував свого часу І.В.Верба [39]. Основна частина підготовчого варіанту збірника "Заселення Південної України у XVIII столітті" зберігається в Архіві Інституту історії України НАНУ (Опис 2, Од. зб.143-146), при чому за відомостями звітів [40] та наявним датуванням одиниць зберігання 145-146 цілком очевидно, що це перший і другий томи збірника, представлені дослідницею до Інституту історії у грудні 1938 р. та у березні 1939 р. Матеріали ймовірного третього тому (Од.зб. 147) дійсно збереглися у стані лише підготовчому і розформовані по папкам "фабрики", "пути и
Loading...

 
 

Цікаве