WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Катеринославська складова спадщини Н.Д.Полонської-Василенко - Реферат

Катеринославська складова спадщини Н.Д.Полонської-Василенко - Реферат

ймовірно, саме так сприйняв Н.Д.Полонську. Вченабула дуже розчарована цією невдачею, тим, що на допомогу і консультації Д.І.Яворницького їй не слід поки що розраховувати [10].
Незадоволення вченої могло підсилити вже те, що оглянутий нею матеріал не дав безпосереднього і яскравого висвітлення самої персони Г.О.Потьомкіна, бо саме він як діяч південного краю виступав предметом її досліджень. Натомість, вчена потонула у матеріалах місцевих адміністративних установ, у документах тієї державно-адміністративної системи, через яку Г.О.Потьомкін якраз і провадив своє управління Новоросійським краєм, але за якою вже не так безпосередньо проступала особистість князя. До того ж, тодішні архіви губернського правління зберігали безліч ордерів, наказів, розпоряджень, надісланих Г.О.Потьомкіним, документів до яких він мав пряме відношення.
Безпосередня робота з джерелами архіву Катеринославського губернського правління розпочалась лише в Києві, куди за домовленістю і з безпосереднього губернаторського дозволу надсилались відібрані документи. В особовому фонді Н.Д.Полонської-Василенко зберігся перелік назв першої надісланої вже у березні 1914 року партії документів (усього 129 справ) [11]. Документи з Катеринославського губернського правління офіційно надсилались до Київського відділу Імператорського російського Військово-історичного товариства, членом якого був батько дослідниці - генерал-майор Д.Меншов. В червні того ж року всі справи по накладній були повернуті до Катеринославу [12], а вчена до початку Першої світової встигла отримати і опрацювати ще дві партії документів.
Справи з першої надісланої партії відносились до 1776-1791 рр., тобто періоду правління Г.О.Потьомкіна в Новоросійському краї, і тематично вони стосувались організації відкупів на Півдні, організації митниць, запасних, соляних, армійських магазинів, пошти, будівництва церков, міст Херсону та Миколаєва, розчистки Дніпрових порогів (1782 р.), ордери Г.О.Потьомкіна різних років (книга ордерів за 1789 р.), донесення і рапорти губернаторів та правителя Таврійської області, відомості про кількість населення в Катеринославському намісництві (1790 р.), про не випускання поміщиками козаків до Війська Чорноморського тощо.
Отже, саме на основі роботи з джерелами Катеринославських архівів вчена розпочала свої наукові студії над історією Новоросійського краю. Документи опрацьовані та скопійовані в цей час заклали початок археографічної колекції вченої з історії Південної України XVIII століття. Багато з них були залучені до студій, відновлених у середині 1920-х років після революції та воєн, втрати батьків, скрутного матеріального становища та тяжких хвороб Н.Д.Полонської-Василенко.
Повернувшись до своєї наукової праці, перерваної майже на вісім років, вчена, виходячи з нових реалій, змінює тему своїх студій. Змінюються історіософські засади історика і сам підхід до вивчення історії Новоросійського краю. Не маючи можливості завершити дисертацію по Г.О.Потьомкіну у наміченому первісному масштабі, Н.Д.Полонська-Василенко обирає предметом вивчення колонізацію запорозьких земель [13]. Увага дослідниці звернута до історії Запорожжя часів Нової Січі. З 1926 року історик починає розробляти "кардинальну тему - заселення Степової України, себто розподіл запорозької спадщини". Фактично ж, розпочате у контексті української історії дослідження ґрунтувалось на використанні архівного матеріалу, зібраного протягом 1914-1917 рр.. Звісно, що з цього часу вчена починає аналізувати і використовувати актуалізовані колись документи вже зовсім під іншим кутом. Структура дослідження, визначена у науковому звіті до УАН УСРР за 1926 р., передбачала розробку таких напрямків [14]:
- перші спроби розподілу запорізьких земель; утворення Нової Сербії та Слов'яносербії, розмір цієї колонізації, її історико-економічне значення, наслідки;
- колонізація Степової України в 1764-1774 рр., утворення Новоросійської губернії (період цей вчена визначала як найменш досліджений з усієї історії Степової України), на основі документів висвітлення справжніх обставин колонізації;
- розподіл і колонізація запорозьких земель після 1775 року, загальна адміністрація, організація роздачі земель, діяльність межових експедицій тощо.
Цілком очевидно, що намічені напрямки передбачали повторне звернення історика до архівів Дніпропетровська, що і відбулося в листопаді 1927 року. Командирована УАН УСРР як науковий співробітник з окремих доручень, Н.Д.Полонська-Василенко протягом двох тижнів (з 11 по 26 листопада) працювала в Дніпропетровському окружному архіві15. В цей час вчена збирає матеріал до історії колонізації XVIII століття, взаємовідносин Запоріжжя та Нової Сербії, Слов'яносербії, Новоросійської губернії, до адміністрації Новоросійської губернії, до історії роздачі земель поміщикам та під слободи [16]. Основна увага дослідниці зосередилась на таких фондах:
- фонд Новосербського корпусу (на сьогодні зберігся лише опис фонду, складений В.Грековим у 1929 р. / ДАДО. - Ф.Р1684. - Оп.2. - Спр.52. - Арк.1-206)
- фонд Канцелярії Новоросійської губернії (зберігся лише опис фонду / Там само. - Ф.Р1684. - Оп.2. - Спр.428. (І-ІІ)
- фонд Катеринославського намісництва (зберігся лише опис фонду / Там само. - Спр.451(І-XVІІ).
Із заяви Н.Д.Полонської-Василенко до завідуючого окрархівом Дніпропетровська дізнаємось, що більшість матеріалів вчена використовувала не переписуючи їх, а роблячи маленькі замітки. Але деякі джерела вона переписала цілком, вказуючи на можливу їх подальшупублікацію (з фонду Новосербського корпусу: Донесення полковника Спичинського (в'язка 36, №772), різні відомості (в.47, №965; в.57, №1343); з фонду Новоросійської губернської канцелярії: Рапорт ген. Ісакова (в.73, №1622), Пропозиції Потьомкіна (в.99, №2615), Цидула секунд-майора Аврамова (в.137), Відомість про стан Лизаветградської провінції і т.д.).
Із листування вченої з чоловіком академіком М.П.Василенком встановлюємо ряд подробиць щодо другого перебування Н.Д.Полонської-Василенко в місті. По-перше, відбулась важлива зустріч з Д.І.Яворницьким, але вона не принесла очікуваних результатів. Дмитро Іванович надав Н.Д.Полонської-Василенко декілька книг, натомість від наукової бесіди ухилився. Вчена відчувала, що він не задоволений її приїздом, те ж саме в архіві переповів аспірант Д.І.Яворницького І.С.Степанів [17]. Постає питання, чому тоді так і не вдалося порозумітися двом історикам? Відомо, що Н.Д.Полонська-Василенко, звернувшись до теми Запорожжя за часів Нової Січі, вже у 1926 році планувала попрацювати в архівах Катеринослава, і зверталась по допомогу до Д.І.Яворницького. Зберігся його лист-відповідь вченій від 14 квітня 1926 р., в якому Д.І.Яворницький повідомляв як дістатися до музею ім. Поля, обіцяв допомогти з житлом, але попереджував про поганий стан місцевих архівів та про хворобу, через яку, може, й не побачиться з Н.Д.Полонською-Василенко. Насамкінець, неоднозначно додав, щоб "ясна
Loading...

 
 

Цікаве