WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Катеринославська складова спадщини Н.Д.Полонської-Василенко - Реферат

Катеринославська складова спадщини Н.Д.Полонської-Василенко - Реферат


Реферат на тему:
Катеринославська складова спадщини Н.Д.Полонської-Василенко
?
Спадщина історика з історії Південної України XVIII століття неодноразово поставала предметом спеціальних досліджень сучасних науковців [1], але її комплексного історіографічного аналізу поки що так і не маємо. Одним зі способів подолання такого стану, крім аналізу конкретних робіт вченої, є реконструкція дослідницького процесу як такого: напрямів та етапів евристики, наукових впливів та зв'язків з іншими дослідниками, формування історіософських та методологічних засад, аналіз археографічної спадщини, обставин, що визначали перебіг дослідницького процесу.
В цьому плані слід відмітити роботи А.А.Непомнящого [2], який дослідив перебування Н.Д.Полонської-Василенко в Криму, її архівні розшуки та наукові контакти, участь в місцевому науковому житті, написані в цей час роботи. Зазначимо лише, що наукові розшуки 1916 року в Сімферопольських архівах були лише одним з етапів архівної евристики вченої за темою дисертаційного дослідження "Діяльність Г.О.Потьомкіна по управлінню Новоросійським краєм". З огляду на тему магістерської дисертації, не менша увага Н.Д.Полонської-Василенко (на той час Н.Д.Полонської) була звернена до архівів Катеринославщини, і саме їх обстеження передувало кількамісячній праці в Криму. Згодом так сталося, що опрацювання катеринославських архівів (з 1926 р. - Дніпропетровського окружного архівного управління) та зібраний в них матеріал не лише заклали джерельне підґрунтя більшості робіт вченої 1920-30-х років, докторської дисертації, збірника джерел до історії заселення краю, а й спричинили переосмислення дослідницею історичного процесу, що протікав на Півдні України у XVIII столітті.
Перше наукове відрядження Н.Д.Полонської-Василенко до Катеринославу відбулось у лютому-березні (на Масляну) 1914 р. [3]. Тобто, одразу після визначення з темою магістерської роботи та ознайомлення на Різдво 1913-1914 років з архівами Москви (достеменно не відомо чи працювала вона в цей час безпосередньо з архівними документами).
Метою приїзду молодої дослідниці 1914 року була евристика губернських архівів, виявлення матеріалу до історії управління Новоросією Г.О.Потьомкіним, до історії економічного, соціального, культурного життя Новоросії цього періоду, виявлення літератури по темі дослідження.
У 1914 р. за протекцією самого Катеринославського губернатора В.А.Колобова Н.Д.Полонська без усіляких перешкод працювала в Катеринославському архіві Губернського Правління (з документами, які на той час зберігались безпосередньо при цій установі). Архів знаходився в будинку Губернського Правління на Потьомкінському бульварі, архіваріусом на той час був Василь Олексійович Храповицький, за оцінкою вченої людина далека від історії та архівної справи взагалі.
Серед дослідників, з якими вона бажала зустрітися і просити консультацій, були вже відомі на той час катеринославські науковці і громадські діячі - В.О.Біднов, А.С.Синявський, Д.І.Яворницький. Усі вони були членами Катеринославської губернської вченої архівної комісії (науковий керівник Н.Д.Полонської професор М.В.Довнар-Запольський також був членом КГВАК) і готували до публікації в її виданнях джерела з місцевих архівів, а отже не погано їх знали і могли б допомогти зорієнтуватись Н.Д.Полонській в архівній роботі. Але вийшло так, що А.С.Синявського не було на той час в місті, Д.І.Яворницький був хворий і з ним дослідниця зустрілась у музеї ім. О.Поля вже напередодні свого від'їзду, і лише з В.О.Бідновим їй пощастило.
Біднов Василь Осипович (1874-1935) займався найактивнішою евристичною роботою в архівах губернського правління, Катеринославської духовної консисторії, Самарського Пустельно-Миколаївського монастиря. Він управляв справами губернської вченої архівної комісії протягом 1906-1909 років [4], а в її виданнях публікував місцеві джерела. Так, 1912 року вийшла підготовлена В.О.Бідновим публікація 49 пропозицій (ордерів) Г.О.Потьомкіна, розпорядження князя щодо розподілу земель Новоросійської та Азовської губерній 1774-1784 рр. [5]. Вчений був попереджений М.В.Довнар-Запольським про приїзд Н.Д.Полонської і очевидно, що у листах мова йшла і про сприяння молодій дослідниці. В усякому разі, в перший же день особистого знайомства В.О.Біднов приніс свої докладні виписки з архіву, власноручно складений ним опис, бо офіційного ще не існувало, і саме за ним Н.Д.Полонська щодня протягом двох тижнів замовляла справи [6]. Саме поради, вказівки, знайомства і зв'язки В.О.Біднова в губернському правлінні, постійні розмови про період, який тільки-но розпочала вивчати дослідниця, значно полегшували їй роботу, допомагали краще орієнтуватися в архівних матеріалах.
У спогадах Н.Д.Полонська-Василенко описала, яким чином вона організувала свою працю: самотужки переглядаючи в'язки документів, робила окремі записки, щоб знати де що є, і в результаті склала для себе докладний опис з анотаціями [7]. Слід зауважити і щодо обсягу проведеного тоді огляду. Не на користь його повноти свідчить орієнтація по описам, складеним іншим дослідником, замалий термін роботи як на наявний обсяг документів. Не дивлячись на це, зустрічаємо у спогадах зауваження вченої, що протягом двох тижнів вона склала повне уявлення про те, що саме мав архів корисного для неї. Це твердження виглядає дещо перебільшеним. Аналіз описів до фондів Дніпропетровського губархіву, складених у 1920-30 рр. (ДАДО зазнав катастрофічних втрат за часів Великої Вітчизняної війни), а саме - Азовської та Новоросійської губернської канцелярії, Новоросійського губернатора, Катеринославського намісницького правління, Казенної палати, Правителя Катеринославського намісництва [8], тобто лише тих фондів, матеріали яких точно надійшли з колишнього архіву губернського правління, засвідчив: суто фізично було б неможливим переглянути всі матеріали за цей термін. Отже, навряд чи тоді дослідниці вдалось скласти адекватне уявлення про зміст катеринославських архівних матеріалів, а дійсно визначити лише потенційні можливості використання цих джерел для своєї магістерської роботи, як зазначено в її мемуарах. До то ж, не у спогадах, написаних майже через тридцять років потому, а з листа Н.Д.Полонської до батьків від 29.10.1916 дізнаємось: "От і вірно, що у МВ [Шв. - М.В.Довнар-Запольського] особливе чуття щодо вибору теми - як я була розчарована результатами поїздки до Катеринославу - і як він був прав, переконавши мене не змінювати тему…" [9] Отже, бачимо що настрій дослідниці по закінченню роботи і від'їзду з Катеринослава був зовсім не оптимістичним, а проведена архівна евристика носила оглядово-ознайомчий, а не суцільний характер. Можливо, до цього ще й долучилась невдала спроба зав'язати особисте знайомство та зв'язки із знавцем історії запорозького козацтва і південного краю - Д.І.Яворницьким. Дмитро Іванович, як виявилось, дуже обережно ставився до "заїзних" дослідників, "гастролерів, які заважають працювати", і,
Loading...

 
 

Цікаве