WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Археографія на сторінках «Одесского вестника» (30-ті - середина 50-х рр. ХІХ ст.) - Реферат

Археографія на сторінках «Одесского вестника» (30-ті - середина 50-х рр. ХІХ ст.) - Реферат

А.О.Скальковський почав досліджувати історію Новоросійського краю. В результаті своєї подорожі (1835 р.), проведеної за дорученням Воронцова, він зібрав чимало документів. Єдину можливість для їх публікації на той час міг надати лише ОВ. Саме там і була здійснена перша археографічна публікація А.О.Скальковського. Це - стаття"Адмирал Иосиф де Рибас и основание Одессы", в якій історик, на думку С.Я.Борового, неправомірно приписав Де-Рібасу роль засновника Одеси, що в майбутньому взяли на озброєння інші історики8. В передмові зазначалося, що публікація є фрагментом першої частини "Хронологического обозрения истории Новороссийского края". В ній містились рескрипти Катерини ІІ [№№10,11] та Павла І [12], листи Де-Рібаса [№№14,15], а також витяг із рапорту І.Лорера з історії міста [№13] (1795-1797 рр.).
У 1837 р. в рубриці "Материалы для истории Новороссийского края" А.О.Скальковський помістив, знайдену в приватному архіві "Записку о крымских татарах" [№17]. В передмові він вказав, що вона мала послужити додатком до документів, опублікованих в першій частині його монографії з історії Новоросійського краю. В "Записці", складеній за наказом П.Паніна або П.Рум`янцева, мова йде про бажання ногайських орд перейти під владу російського царя. Там також вміщені імена депутатів і старшин ногайських орд, які прибули в російський табір поблизу Бендер для переговорів з графом П.Паніним з даного питання.
Того ж року в газеті з`явилася публікація "1812 г. в Новороссийском крае". В передмові А.О.Скальковський вказав, що ця праця - уривок із другої частини "Хронологического обозрения истории Новороссийского края". В даній публікації вміщено дванадцять документів. Чотири з них торкалися подій, пов`язаних з чумою в Новоросійському краї [№№25-27,29], а всі інші були свідченням того, що край, не зважаючи на труднощі, робив свій посильний внесок у боротьбу з Наполеоном [№№18-24,28].
З виникненням Одеського товариства історії та старожитностей дослідник не полишив співпраці з ОВ. З кінця 30-х рр., а особливо після знайдення решток архіву Коша Нової Січі (1839 р.), А.О.Скальковський звернувся до історії козацтва. Вже в 1841 р. у рубриці "Материалы для истории Новороссийского края" він помістив свою першу статтю про відносини запорожців і татар. Історик подав опис з`їзду депутатів від запорожців і татар для розв`язання суперечливих питань (31 травня 1749 р.) [№30]. В кінці публікації вміщені ще два документи, які свідчили про бажання кримських татар жити в мирі і злагоді з запорожцями [№№31,32].
В 1844 р. А.О.Скальковський присвятив 50-річному ювілею Одеси публікацію документа з архіву Коша Запорозької Січі. Це - секретний рапорт військового судді П.Головатого до генерал-губернатора Лівобережної України графа П.Рум`янцева від 30 червня 1765 р. [№34]. В ньому вперше згадується про побудову турецької фортеці Ені-Дунья (Новий світ) біля Хаджибею. Пізніше цей документ А.О.Скальковський опублікував у своїй "Истории Новой Сечи или последнего Коша Запорожского", але не вказав точного датування. Внаслідок цього багато дослідників помилково вважали, що ця подія відбулась у 1764 р. Лише в 1967 р. вийшла стаття С.Я.Борового в якій він довів, що цю подію слід датувати 1765 р.9 Якби дана публікація була більш відома, то дискусія про датування звістки запорозьких розвідників завершилася б набагато раніше.
Поява ЗООИД не поклала край співпраці А.О.Скальковського з ОВ, оскільки їх томи з`являлися дуже рідко (перший том - 1844 р., другий - 1848-50-і рр.). До того ж наприкінці 40-х рр. внаслідок особистого конфлікту він почав віддалятись від діяльності славнозвісної наукової установи10. Тому чергова публікація А.О.Скальковського з`явилась на шпальтах газети в 1849 р. в рубриці під новою назвою "Материалы для истории Южной России" і була представлена автором як уривок четвертої частини "Истории Новой Сечи или последнего Коша Запорожского". У вступному слові археограф, описуючи Запорізьку Січ, порівнював її з італійськими республіками XIII-XIV ст. На жаль автор не розкрив далі цю оригінальну думку. В даній публікації вміщено п`ять документів, пов`язаних з місією у Нову Січ капітана Владимирського піхотного полку Івана Гаврилова: два листи головних ногайських мурз до кошового [№№38,39], розповідь про перебування у Новій Січі капітана І.Гаврилова [№40], який привіз імператорську грамоту [№41] з метою розв`язання конфлікту між запорожцями і ногайцями та витяг із чолобитної війська запорозького до імператриці [№42].
У другій половині 40-х рр. А.О.Скальковський почав активно займатись статистичними дослідженнями. Внаслідок цього співпраця з ОВ навіть інтенсифікувалась. Дослідник здійснював на сторінках газети публікації статистичних розвідок, які мали вряди-годи археографічний характер.
Так, у 1850 р. стаття А.О.Скальковського була присвячена столітньому ювілею Ростова-на-Дону [№№43,44]. Автор відзначив, що завдяки політиці уряду місто стало великим портом і торговельним центром.
Таким чином, в досліджуваний період А.О.Скальковський здійснив шість археографічних публікацій, які торкались історії Південної України, зокрема історії козацтва і міста Одеси.
В рубриці "Материалы для истории Одессы" в 1851 р. опублікував низку документів, знайдених в архіві, чиновник особливих доручень в канцелярії військового губернатора колезький секретар Костянтин Миколайович Смольянинов. Він працював за дорученням одеського градоначальника над "Указателем Одессы" і ознайомився з документами. В майбутньому його робота перетворилася на грунтовну монографію, опубліковану в 1853 р. у третьому томі ЗООИД. Під час роботи дослідник виявив бажання оприлюднити цінні історичні документи. Оскільки томи "Записок" виходили в середньому один раз на п`ять років, то він, не чекаючи наступного тому, опублікував знайдені документи на сторінках ОВ.
У вступному слові упорядник подав короткий виклад основних фактів з історії м. Одеси, а потім помістив п`ять документів про визначення полків для чорноморського гребного флоту, які поступили в команду Де-Рібаса та про їх подальшу діяльність [№№45-49]. Згодом К.М.Смольянинов здійснив ще дві археографічні публікації в ОВ. Так, у 1851 р. він помістив на документ про перші міські вибори вОдесі за іменним указом Катерини ІІ (1795 р.), а також вказав на допущені огріхи А.О.Скальковського в його "Первом тридцатилетии истории города Одессы", де той невірно вказав, що перші вибори відбулися в присутності Г.Кир`якова. К.М.Смольянинов знайшов підтвердження, що вибори проходили в присутності виконуючого обов`язки градоначальника секунд-майора П.Небольсина. Цю публікацію можна вважати доповненням до документів, які вмістив раніше в газеті
Loading...

 
 

Цікаве