WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Дослідження з історії родини Марковичів-Маркевичів у сучасній вітчизняній та англомовній історіографії - Реферат

Дослідження з історії родини Марковичів-Маркевичів у сучасній вітчизняній та англомовній історіографії - Реферат


Реферат на тему:
Дослідження з історії родини Марковичів-Маркевичів у сучасній вітчизняній та англомовній історіографії
?
Історія родини як галузь історичної науки, перебуває у розвитку, а "історики очікують на визначення місця родини та на такого дослідника, який був би здатен описати родину і її специфічні функції у суспільстві, показати, як впливає на фамілію соціальна політика і пов`язати історію в її традиційному розумінні з історією сім`ї" [20, с.671]. У світовій науковій думці вивчення родини як фактору тяглості національної культури у вигляді окремої галузі досліджень одержало розвиток з 1960-х рр. Воно містило в собі міждисциплінарні риси, використовуючи концепції та методи інших гуманітарних наук та історичних дисциплін. Найбільш цікаві питання, з яки-ми зустрічаються зараз дослідники фамільної історії знаходяться на межі приватного та суспільного життя, наприклад, відношення окремої родини до більшої спільноти, частиною якої вона є.
У сучасному суспільстві відбувається пошук духовних орієнтирів, повернення до одвічних цінностей, серед яких важливе місце посідає родина. Звідси - підвищення інтересу людей до історії власних сімей, пожвавлення генеалогічних пошуків.
Дослідження в галузі історії родини набувають особливого значення, коли йдеться про історію і культуру України. Специфіка історії України полягає в тому, що за умов бездержавності кращі культурні традиції прищеплювались і спадкувались у родині. Отже, вивчати історію і культуру можна крізь призму сімейної історії. Блискучім взірцем родин-вогнищ національної культури були Марковичі-Маркевичі, чия діяльність розповсюджувалась у великому територіальному та часовому просторі: впродовж трьох віків вони пов`язані з Україною, Росією, Польщею, а згодом з Францією, США та Канадою.
Діяльність окремих представників фамілії Марковичів-Маркевичів й, насамперед, громадських, наукових діячів і літераторів завжди привертала увагу дослідників. Загальні відомості про родовід Маркевичів навів П.Дорошенко в праці "Русская родословная книга" [6]. Також родовід Маркевичів привертав увагу О. Лазаревського [10]. Докладні генеалогічні відомості про родину Маркевичів-Марковичів вміщено в "Малороссийский родословник" В. Л. Модзалевського [14], а опис і зображення фамільного герба знаходимо в "Малороссийском гербовнике" В. К. Лукомського та В.Л. Модзалевського [13]. Короткі нариси про окремих представників фамілії та про рід, в цілому вміщено в енциклопедіях [7; 19]. Відомості про нащадків М. А. Маркевича подає Є. М. Косачевська у своїй монографії [8], а сучасний дослідник В. Томазов у своїй праці викладає не стільки минуле роду, скільки долю та діяльність сучасних нащадків фамілії [18].
Питання про походження роду Маркевичів свого часу виникли суперечки, але сяйної точки зору фахівці не дійшли. Прізвища патронімічного походження розповсюджені у поляків, українців, сербів, чехів, східноєвропейських євреїв. О. Лазаревський, Д. Дорошенко дотримувались думки про єврейське походження роду [5; 11] альтернативні точки зору: місцеве українське походження (П. Дорошенко), сербське походження, яке доводив один з представників родини - М. А. Маркевич [3].
Лазаревський зазначає, що Маркевичі посіли важливе місце в лавах козацької старшини завдяки діяльності гетьманши Настасьї Марківни Скоропадської [11, с.ІІІ]. Але досліджуючи діяльність окремих представників цієї фамілії, можна переконатися, що це не єдиний фактор, який зробив славу родини. Маркевичі відзначаються політичною, культурницькою, господарською діяльністю.
Родоначальником вважається Марко Авраамович (що дав ім`я всьому роду), який оселився у 60-ті рр. XVII ст. у Прилуках, Марко був одружений з дочкою багатого міщанина Григорія Корнієнка-Ограновича й став батьком великої родини. Він займався різними промислами, що дало йому змогу зібрати певні кошти й "повидавать дочерей в замужество за людей большею частью очень знатных в тогдашнем малороссийском обществе" [11, с.ІІІ]. Настасья була видана за генерального бунчужного Костянтина Голуба, родича гетьмана Самойловича; Ірина - за Степана Миклашєвського, сина стародубського полковника; Марина - за лохвицькою протопопа Павла Імшинецького; Прасковья - за журівського сотника Дем`яна Якубовича, й тільки п`ята дочка Марка Авраамовича віддана в незаможну родину Кондировських. Настасья Марківна стала удовою й вийшла заміж вдруге за Скоропадського; у 1708 р. вона стає гетьманшою. Іван Скоропадський надає Маркові маєтності [16], в яких той дожив останні роки свого життя і помер у 1712 р Настасья Марківна заснувала Гамаліївський монастир, грала важливу роль у політичному й культурному житті країни.
Окрім п`яти дочок, Марко Авраамович мав п`ять синів, серед яких найпомітнішою персоною був старший - Андрій, який за свого життя нажив такі великі маєтності, що був одним з найзаможніших мешканців України [11, с.ІV].
Таким чином, родина Маркевичів дуже швидко, у першому поколінні, стає помітною в тогочаснім суспільстві. Політичний та господарський хист дає змогу нащадкам Марка утвердитися серед старшинської верхівки.
Син Андрія Маркевича та Ганни Іванівни Маковської Яків Андрійович Маркевич здобув освіту в Київській академії, товаришував з М. Ханенком, був улюбленим учнем Феофаиа Прокоповича. Можна припустити, що Прокопович покладав великі сподівання на Я. А. Маркевича. Ось що пише ректор академії до свого двадцятирічного студента у 1717 р.: "Во время твоего отсутствия я был у тебя в гостях и пользовался твоим гостеприимством... Не приятно и досадно то, что я не застал тебя дома и потерял случай приятно побеседовать с тобой о многом, о чем хотелось поговорить с пользою... Ты сам... в короткое время показал то, что я не застал тебя дома и потерял случай побеседовать с тобой о многом, о чем хотелось поговорить с пользою... Ты сам... в короткое время показал такие успехи в богословии, о каких и помышлять не могут украшенные митрами головы..." (Цит. за [11,
Loading...

 
 

Цікаве