WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Журнал “Основа” та історико-антропологічно орієнтовані підходи в українознавстві другої половини ХIX - початку ХX століття - Реферат

Журнал “Основа” та історико-антропологічно орієнтовані підходи в українознавстві другої половини ХIX - початку ХX століття - Реферат

ситуації... [22, С.6] Цінність даного матеріалу полягає, на думку ученого, в тому, що "...історикові, кінець кінцем не менше, а часом навіть більше важливе знання не тільки як саме проходили події в деталях, а як вони були прийняті сучасниками, як переломилися в їх свідомості і які враження і настрої серед них викликали. Особливо ж це цінне тоді, коли історик може зустрітися з настроями низів, схопити зв`язок цих настроїв з економічною та соціальною обставиною їх життя" [22, С.6].
Взагалі, весь період творчості М.С. Грушевського з 1919 р.(заснування у м. Відні Українського соціологічного інституту) і до 1930 р. пройшов під знаком зацікавленості ученого "колективними уявленнями" (термін, запропонований Е. Дюркгеймом), та пристосування методологічних засад французького дослідника до матеріалів української історії та етнології. Перший том великої роботи "Історія української літератури" майже повністю був присвячений М.С. Грушевським вивченню "колективних уявлень" предків украінців, їх магіко-міфологічних вірувань та повір`їв, від неолітичної доби до перших етапів становлення східнослов`янської спільності.
Цікаво, що у власних наукових поглядах М.С. Грушевський зробив крок, перед яким зупинився В.Б.Антонович. Останній, як було відзначено, не сформулював поняття про етнічну психологію як довготривалий та консервативний феномен. На думку Грушевського, народні обряди, традиції, сільско-господарчий календар, які являються результатами певного "бачення світу", можуть слугувати джерелом для дослідження світогляду та побуту мешканців родоплеменної доби [23, С.47].
Ці уявлення знайшли остаточне оформлення в одній із невеликих робіт ученого за 1925 р. Він запропонував поняття інтелектуально-естетичної надбудови, "яка...комбінується із пережитків попередніх стадій життя певного колективу, з міжнародного обміну і дістає в цих комбінаціях свої власні опорні точки, які надають її існуванню й розвою деяку самостійність від продукційних змін" [24, С.9]. Ця інтелектуально-естетична надбудова, на думку дослідника, "... завдяки власній частковій самостійності не йде в парі з економіко-соціальними змінами, відстає від них і через те в своїй ідеології відбиває давно перейдені стадії розвитку колективу, а з другого боку такі ж давні стадії переживань... колективу" [24, С.10]. Саме на цих ідеях ґрунтуються і методологічні засади К.М. Грушевської, якими вона керувалася при збиранні та обробці корпусу українських народних дум [25].
Очевидно, що концепція М.С. Грушевського про відносну незалежність психології етносу або суспільства, збігається з однією із головних ідей "нової історичної науки", і зокрема, історичної антропології, про активність колективної свідомості (як і індивідуальної), здатність її впливати на економічні та соціально-політичні відносини [26].
Особливістю історико-антропологічно орієнтованих підходів у творчості М.С.Грушевського, порівняно з попередниками кола "Основи", та В.Б.Антоновичем, було: поглиблення методологічних засад, яке проявилося у застосуванні досягнень соціології Е. Дюркгейма, найбільш розвиненої у той час галузі гуманітарної думки; наявність чітко сформульованої концепції, яка обґрунтувала важливість для історичної науки вивчення світу "людини в історії" (як пізніше скаже М.Блок); відсутність у роботах, в яких використовувалися історико-антропологічно орієнтовані підходи полемічного моменту, що означає ставлення до них, як до суто наукових, а не до політичного, або "науково-політичного" "інструментарію". Крім того, М.С. Грушевський розширив горизонти історико-антропологічних підходів попередників, додавши до тем з етнічної та "етносоціальної" психології, властивих дослідникам кола "Основи" і В.Б.Антоновичу, теми з історичної психології. Таким чином, 69-річний (1861-1930 рр.) період еволюції історико-антропологічно орієнтованих підходів в українознавстві, започаткований в "Основі", завершився створенням методологічних засад, адекватних відповідним західноєвропейським концепціям, і лише відомі політичні події у СРСР не дали змоги українським історико-антропологічно орієнтованим дослідженням зайняти одне із провідних місць у складі "нової історичної науки".
?
Література
1. Колесник І.І. Курс української історіографії у вищій школі: Нова модель викладання. // ДІАЗ.- Дніпропетровськ, 1997. - Вип.1.
2. Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії. - К., 1996.
3. Тодийчук О.В. Украина XVI-XVIII вв. в трудах Общества истории древностей российских. - К., 1989.
4. Максимович М.А. Письма о Богдане Хмельницком к Н.И. Костомарову //Основа. - 1861. -№2, №5; Костомаров Н.И. Две русские народности// Основа. - 1861. №3; Костомаров Н.И. Москвичам о Руси// Основа. - 1861. №10; Костомаров Н.И. Полякам о Руси//Основа. 1861. -№10; Куліш П.О. історія України од найдавнішних часів//Основа. 1861. -№9.
5. Костомаров Н.И. Ответ на статью Всеволода Крестовского "Ходатайство Костомарова за Сковороду и Срезневского" //Основа. -1861. №8.
6. Грушевский М.С. Украинский народ в его прошлом и настоящем. В 2т. - СПб., 1914. - Т.1.
7. Костомаров Н.И. Мысли о федеративном начале Древней Руси //Костомаров Н.И. Исторические монографии и исследования. - Спб., 1863. - Т. 1.
8. Костомаров Н. И. Две русские народности. // Основа. - 1861. - №3. - Отд.3.
9. Костомаров Н. И. Иудеям // Науково-публіцистичні і полемічні писання Костомарова. - К., 1928.
10. Свидницький А. Великдень у подолян // Основа. 1861. - №10-12.
11. Свидницький А. Великдень у подолян // Основа. 1861. - №10.
12. Див.: Основа. - 1861. - №4, №5, №9.
13. Кулиш П.А. Гоголь как автор повестей из украинской жизни и истории// Основа. - 1861. - №4. - Отд.2.
14. Кулиш П.А. Гоголь как автор повестей из украинской жизни и истории// Основа. - 1861. - №5. - Отд 3.
15. Антонович В.Б. Моя исповедь // Моя сповідь.- К., 1995.
16. Антонович В.Б. Польско-русские соотношения XVII в. в современной призме // Антонович В.Б Моя сповідь.
17. Антонович В.Б Три наіональні типи народні// Моя сповідь
18. Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії.
19. Див. Наприклад: Гинзбург К. Образ шабаша ведьм и его истоки // Одиссей. М., - 1990.
20. Айтов.С.Ш. М.С. Грушевський та "мова" соціології Е. Дюркгейма // Джерелознавчі та історіографічні проблеми історії України. - Дніпропетровськ., 1997.
21. Домбровський О. Методологічні основи дослідження над ранньою історією України М. Грушевського // Український історик. - 1969. -№1-3.
22. Грушевський М.С. Переднє слово// Грушевський М.С. Історія України-Руси. - К., 1996. - Т.9. - Кн.1.
23. Грушевський М.С. Історія української літератури: у 6 т. 9 кн. -К., 1993. - Т.1.
24. Грушевський М.С. Бережіння і дослідження фольклорного матеріалу як відповідальне державне завдання. // Україна. - 1925. - Кн.5.
25. Грушевська К.М. Українські народні думи. - К., 1927.
26. Див наприклад: Хейзинга Й. Осень Средневековья. - М., 1988. - С.251-265; Фюре Ф. О некоторых проблемах, поставленных развитием количественной истории //Философия и методология истории. - М., 1977. - С.260-261; Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая длительность // Философия и методология истории. - М., 1977. - С.117-118; 24-125.
Loading...

 
 

Цікаве