WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Внесок О.М.Лазаревського у діяльність історичного товариства Нестора-літописця - Реферат

Внесок О.М.Лазаревського у діяльність історичного товариства Нестора-літописця - Реферат

О.Лазаревським у "Чтениях". "Материалы для истории общественного и частного быта в Малороссии XVIII века" склали документи слідств та судових процесів щодо розподілу земельних маєтностей між нащадками українських козацько-старшинських родів (Томарів, Лукашевичів, Кулябок та Марковичів) [34].
Не менш важливим виданням, здійсненим О.Лазаревським на сторінках "Чтений", є "Малороссийские переписные книги 1666 года" [33]. Така традиційна назва закріпилася за матеріалами загального подвірного перепису селян і міщан в містах, містечках, селах та хуторах лівобережних полків України. О.Лазаревський вважав дуже потрібним і нагально необхідним видання цього джерела. До згаданої публікації увійшли переписи Прилуцького (повністю), Миргородського, Полтавського полків (в уривках) та тієї частини Лубенського полку, яка у свій час не була опублікована М.Костомаровим у додатку до його монографії "Руїна". Після тексту джерела О.Лазаревський вмістив післямову та "Указатель описанных поселений", в якому в алфавітному порядку перелічив населені пункти та вказав сторінки, на яких про них ішла мова. В післямові вчений зупинився на принципах публікації документу: "Для могущих быть поправок в нашем расположении переписанного оригинала, мы сохраняем имеющуюся в нем помету по местам. Перепечатываем мы здесь полученную часть переписи полностью, то есть с перечислением всех помещенных в ней домохозяев" [33,с.138]. Тут же розкрито причини проведення перепису, проаналізовано попередні публікації уривків з нього, вказано місце знаходження оригіналу документу, зроблено загальний висновок щодо наукової вартості джерела. Слід зазначити, що опубліковані О.Лазаревським частини переписних книг 1666 р. відрізняються високим ступенем вірогідності, але не можуть вважатися повними, оскільки не містять відомостей про містечка з податковим імунітетом (Білики, Нові Санжари, Кобеляки та ін.), не подають відомостей про значну частину населення України (а саме старшину, козаків, монастирських і церковних підданих), яка не переписувалася, відсутні в ньому відомості про полкові міста Полтаву та Миргород. Незважаючи на це "Малороссийские переписные книги 1666 г." є безумовно важливим джерелом з історії Гетьманщини, на основі якого можна досліджувати процес внутрішньої колонізації, кількість і розміщення населення, його заняття, соціальну структуру, ступінь відокремлення ремесла від землеробства тощо. Цінне це джерело також для вивчення розвитку міських поселень як торгівельно-ремісницьких центрів.
Ще однією важливою археографічною публікацією, здійсненою О.Лазаревським в "Чтениях", є "Отрывки из дневника гетманской канцелярии за 1722-1723 гг." [36]. У передмові він зупинився на винятковому значенні таких джерел, описав оригінал діаріушу, зазначив, що він вівся двома писарями (Пилипом Борзаківським і Павлом Ладинським), про що свідчать примітки в його тексті. Оригіналом джерела О.Лазаревський вже користовувався при написанні монографії про П.Полуботка, а в цій публікації вмістив лише уривки з щоденника, які містили, на його думку, найцікавішу інформацію, оскільки все джерело було надто об`ємним для того, щоб видавати його в "Чтениях". Сам текст джерела надруковано мовою оригіналу з авторськими примітками та вказівками про зроблені скорочення. Тут можна знайти інформацію про соціально-економічне становище на Лівобережжі в 20-х рр. XVIII ст., наприклад, про два зворотні процеси в суспільному житті - покозачення частини селянства та закріпачення старшиною рядового козацтва і перетворення їх у підданих [36,с.93]; про виступи простих козаків та селян проти старшини, яка намагалася їх закріпачити і т.п. Крім того, в "Отрывках из дневника" є цікаві подробиці про порядок збору податків з тяглого населення, про проведення ревізії в полках для розмежування козаків і селян. У щоденнику зустрічаються свідчення про виконання цеховими ремісниками замовлень гетьманської канцелярії, відомості про розвиток російсько-української торгівлі, про заходи по укріпленню прикордонних районів, про зміни в побуті українців у зв`язку з реформами Петра І тощо. В цілому ця публікація О.Лазаревського є важливим джерелом для дослідження історії Лівобережної України першої четверті XVIII ст. Щоденнику притаманні основні риси приватних мемуарних творів з їх певною специфікою. З іншого ж боку його можна вважати офіційним документом гетьманської канцелярії, а отже документальним джерелом. Все це значно підвищує ступінь його вірогідності, а зрештою й наукову вартість джерела. На сторінках "Чтений" О.М.Лазаревський друкував і джерела особистого походження. Це історична записка одного із відомих представників українського суспільства XVIII ст. Г.А.Полетики під назвою "О начале возобновлении и распространении учения и учиилищ в России и о нынешнем оных состоянии", написана у формі листа до приятеля [19] та чотири листи автора славнозвісного "Топографического описания Черниговского наместничества" Афанасія Шафонського до свого знайомого, представника українського дворянства Якима Сулими з напутніми порадами його синам, яких той збирався відправити на навчання до Франції [31]. Обидві публікації супроводжуються досить змістовними та професійно оформленими археографічними легендами та авторськими коментарями, є переконливими свідченнями високого рівня кваліфікації О.Лазаревського як вченого-археографа.
Серед праць, опублікованих О.Лазаревським в "Чтениях", на наш погляд, особливе місце посідає його рецензія на на 1 та 2 томи "Історії запорозьких козаків" Д.І.Яворницького. Це один із найбільш змістовних, але водночас найбільш гострих його критичних відгуків на наукові праці сучасників [26,с.3-23]. У цій рецензії О.Лазаревський фактично протиставив свої особисті уявлення про Січ та козацтво поглядам на них Д.Яворницького. Рецензент у досить різкій формі звинуватив свого опонента в некритичності, "беззмістовній балаканині", недостатньому науковому рівні його праці. Докладно аналізуючи кожний розділ "Истории запорожских козаков", він перелічив численні і, на його думку, суттєві недоліки праці Яворницького. Основні зауваження О.М.Лазаревського до першого тому праці Д.Яворницького такі: 1) тут не пояснено, чим вирізнялися низові козаки із загальної маси козацтва; 2) розміщення матеріалу в томі не завжди відповідало загальній структурі праці; 3) зміст окремих розділів складали суцільні виписки та відверта компіляція творів М.Антоновського, А.Скальковського, С.Мишецького та ін. авторів; 4) описуючи вогнепальну й холодну зброю козаків, автор не пояснив, що з себе являв той чи інший її вид: 5) у главі проклейноди не подано навіть точного опису козацьких прапорів; 6) глава "Характеристика запорожских казаков" взагалі суперечлива, а наведена тут оцінка запорожців Г.Л. де-Бопланом вірогідніша та правдивіша за оцінку, дану Д.Яворницьким. У цілому, на думку рецензента, більшість глав першого тому "Истории запорожских казаков" "не представляют собою какой-либо самостоятельной работы, а состоят из выписок, кое-как соединенных между собою, причем автор нередко пользуется источниками совершенно уже устаревшими" [26, с.11].
Аналізуючи в цій же рецензії другий том книги,
Loading...

 
 

Цікаве