WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Внесок О.М.Лазаревського у діяльність історичного товариства Нестора-літописця - Реферат

Внесок О.М.Лазаревського у діяльність історичного товариства Нестора-літописця - Реферат


Реферат на тему:
Внесок О.М.Лазаревського у діяльність історичного товариства Нестора-літописця
?
Існує досить різноманітна спеціальна наукова література, яка стосується окремих напрямів діяльності ІТНЛ. Серед таких праць першими за часом появи були замітки засновників товариства М.Максимовича та І.Хрущова [31; 42], а також активних членів товариства В.Базилевича, М.Дашкевича, І.Житецького, О.Нестроєва, А.Степовича та інших [3; 6; 9; 34; 40], в яких було підсумовано проміжкові результати діяльності товариства (у формі своєрідних звітів). Вже в радянський час основні напрями діяльності товариства стисло були висвітлені в узагальнюючих працях [10; 11] і енциклопедичних словниках [4; 8; 36; 38; 41], статтях В.Сарбея та О.Степанського [37;39]. Особливу увагу відвів діяльності ІТНЛ у своїх працях сучасний український історик М.Колесник [14; 15; 16]. Окремі археографічні публікації, вміщені на сторінках "Чтений в Историческом обществе Нестора-летописца" (далі - "Чтения"), були предметом досить ретельного джерелознавчого аналізу сучасних українських істориків М.Ковальського, Ю.Мицика, М.Литвиненко, Г.Швидько та ін. [7; 12; 13; 44]
У сучасній українській історіографії діяльність ІТНЛ умовно прийнято поділяти на три основні етапи [15,с.52-56]: 1) 1872-1893 рр., які стали періодом його становлення та формування, коли були створені його організаційні засади, визначилися пріоритетні напрями роботи у вивченні історії України. В цей час неухильно і поступово зростала кількість його членів (у 1873 р. - 6 почесних і 15 дійсних; у 1893 р.- відповідно 24 та 108 [6,с.28-29]), постійно долучалися до участі в його засіданнях студенти та представники громадськості. Доповіді, представлені на засіданнях ІТНЛ, торкалися найрізноманітніших аспектів давньої та середньовічної історії України й Росії, загальної історії, історіографії, бібліографії, археології, літературознавства тощо. Активну участь товариство взяло в підготовці та проведенні в Києві ІІІ Археологічного з`їзду (серпень 1874 р.). З 1879 р. ІТНЛ почало видавати свій періодичний друкований орган "Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца". До кінця першого періоду функціювання товариства вийшло 7 книг "Чтений", в яких було вміщено чимало змістовних наукових праць та археографічних публікацій, різних за жанром, обсягом, важливістю та значенням.
2) У 1894-1917 рр. діяльність товариства значно активізувалася, а його авторитет суттєво зріс. Регулярно проводилися його засідання, було створено статут наукового товариства (у його підготовці найбільш активну роль відіграли М.Дашкевич та М.Володимирський-Буданов), за яким ІТНЛ надавалися досить широкі повноваження. Протягом цього періоду було опубліковано 17 книг "Чтений", до яких увійшли наукові праці українських і російських істориків, філологів, літературознавців (монографії, статті, нариси), археографічні публікації, матеріали доповідей на засіданнях товариства, рецензії та огляди, присвячені різноманітним аспектам історії та філології, мистецтвознавства та філософії. Новою формою роботи ІТНЛ стала організація та читання публічних (спочатку безплатних, а потім - платних) лекцій з історії, геології та ін. наук для громадськості Києва. Наприклад, 1898-99 навчального року 9 лекторів читали лекції з 11 курсів, на які лише протягом осіннього семестру записалося близько 250 слухачів [15,с.54]. Крім того, ІТНЛ відіграло помітну роль у відновленні діяльності Вищих жіночих курсів у Києві, в проведенні в 1899 р. ХІ Всеросійського Археологічного з`їзду (Київ), в організації охорони пам`яток історії та культури. Весь цей час зміцнювалися його наукові контакти з ін. науковими інституціями та товариствами Російської імперії та поза її межами.
3) На третьому етапі своєї діяльності (1917-1931 рр.) ІТНЛ зазнало різноманітних змін як організаційного, так і суто наукового характеру. Вже з 1921 р. воно було приєднане до ВУАН на правах повної автономії у внутрішній науковій діяльності. В цей час його члени займалися переважно проблемами історії України феодальної доби. Як і раніше, основною формою діяльності залишалося влаштування засідань товариства, щоправда останні, на відміну від попередніх двох періодів, проводилися вже не так регулярно. На цих засіданнях ІТНЛ зачитувалися доповіді та повідомлення його членів. Протягом цього етапу товариство вже не видавало "Чтений" (остання їх книга вийшла в 1914р.), а свої праці його члени публікували у виданнях ВУАН, наукових збірниках, часописах та окремими працями. Як і раніше ІТНЛ підтримувало зв`язки з іншими науковими товариствами та установами, спільно з ними проводило деякі засідання, огранізовувало екскурсії, конференції, наукові симпозіуми, з`їзди, займалося організацією охорони пам`ятників старовини тощо.
Протягом майже 60-річного періоду існування ІТНЛ з ним була тісно пов`язана наукова діяльність багатьох відомих українських та російських істориків, серед яких М.О.Максимович, В.С.Іконников, В.Б.Антонович, Д.І.Багалій, О.І.Левицький, І.В.Лучицький, І.М.Каманін, М.С.Грушевський, М.В.Довнар-Запольський, М.П.Василенко, В.О.Романовський, С.І.Маслов, В.І.Щербина, А.І.Степович та інші. Головами товариства в різний час були М.А.Тулов, В.С.Іконников, О.О.Котляревський, В.Б.Антонович, М.Ф.Володимирський-Буданов, М.П.Дашкевич, Ю.А.Кулаковський, М.П.Василенко.
Одним із найбільш активних членів ІТНЛ в 90-х рр. ХІХ ст. був визначний український історик та археограф Олександр Матвійович Лазаревський (1834-1902), підсумуванню внеску якого в діяльність товариства присвячена дана стаття.
В метричних даних О.М.Лазаревського та в його особистому архіві нам не вдалося знайти документу, який би точно вказував на дату його вступу до ІТНЛ, але, як свідчить один із його біографів М.Василенко, дійсним членом товариства він став ще в 1880 р. [5,с.97] Натомість серед документів особистого архіву історика міститься "Свидетельство об избрании Лазаревского А.М. почетным членом Исторического общества Нестора-летописца", яке датується 14 березня 1893 р. Однак, слід наголосити, що після обрання дійсним членом ІТНЛ він тривалий час практично не брав ніякої діяльної участі в роботі цієї наукової інституції і навіть не відвідував засідання товариства, на чому було наголошено в рефераті, присвяченому пам`яті О.Лазаревського, зачитаному М.Василенком на засіданні ІТНЛ 15 вересня 1902 р. [5,с.97]. Таку тривалу відчуженість історика від роботи в науковому товаристві останній пояснював "некоторою замкнутостью его натуры и трудностью, с которой он сближался с людьми", адже О.Лазаревський "никогда не искал новых знакомств", "долгое время помещал свои работы только в "Киевской старине" [5,с.97]. Можливо, були й інші причини такого інертного ставлення О.М.Лазаревського до роботи в ІТНЛ, але які вони, нам невідомо. До більш активної роботи в товаристві О.Лазаревського залучив відомий український історик та літературознавець М.Дашкевич. З легкої руки останнього він почав регулярно відвідувати засідання товариства, робити доповіді на йогозасіданнях, публікувати свої праці в "Чтениях" (перша публікація з`явилася в 1890 р. в четвертій книзі цього періодичного
Loading...

 
 

Цікаве