WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Археографічний аспект в епістолярній спадщині академіка Д.I.Яворницького - Реферат

Археографічний аспект в епістолярній спадщині академіка Д.I.Яворницького - Реферат

колекцiонування пам`яток писемностi. Багато аматорiв, на кшталт сiльського краєзнавця з Верхньоднiпровського повіту Катеринославської губернії А.Вержбицького, пiд впливом Д.Яворницького, "одшукували та збирали шматочки нашої старовини" [17].
В листах до Д.Яворницького цитуються фрагменти документiв, репродукуються маргiналiї, що були на книжкових аркушах, написи на iконах, на предметах дрiбної культової пластики та некропольної культури тощо. Деякi кореспонденти надсилали вченому оригiнальнi документи, котрi до останнього часу зберiгалися разом iзсупровiдними листами i були поза межами наукового обiгу. Саме листування допомагає висвiтлити "зовнешнє" iнформацiйне поле (легенду, "долю", "мiграцiйний шлях") того чи iншого документа (чи комплексу документiв), що зберiгається в музейному зiбраннi. Й тодi стає зрозумiлим, як й чому той чи iнший документ (чи документальний комплекс) надiйшов до музею. З листiв дiзнаємося, що двi оригiнальнi царськi грамоти на гетьманство Д.Апостолу (1728 та 1730 рр.) [18] надiслав Д.Яворницькому генерал О.Синельников (1850 -?) - нащадок гетьмана [19]. Документи родинних архiвiв надiслали до музею нiкопольський купець Н.Бурдимов, нащадок запорозького полковника I.Косинського - В.Косинський, нащадок козацького роду С.Гатцук та iн. [20]
Документи архiву Коша Запорозької Сiчi та особового архiву гетьмана К.Розумовського подарував Д.Яворницькому С.Дроздов - завiдувач бiлоцеркiвського архiву, колекцiонер, член багатьох наукових товариств [21]. 1928 р. С.Дроздов надiслав документи, що торкалися дiяльностi князя Г.Потьомкiна в Українi, а у 1931 р. - документи кошових I.Малашевича, П.Iванова, П.Калнишевського, гетьмана К.Розумовського та Н.Розумовської [22]. З далекого м. Скобелева Ферганської областi у липнi 1910 р. вiд М.Юдiна був надiсланий до музею "квиток" сотниковi Потапову за пiдписом генерала П.Текелi [23]. За повiдомленням ще одного кореспондента Д.Яворницького - В.Безпальчева, в архiвi роменського собору зберiгалися документи про будiвництво П.Калнишевським церкви в селi Пустовойтiвцi, звiдки кошовий був родом. В.Безпальчев також надiслав свiтлини з євангелiй та iнших речей, що були вкладенi кошовим у роменську Покровську церкву[24].
Окрiм оригiнальних документiв, в листах до Д.Яворницького подибуємо багато копiй, що їх було зроблено кореспондентами з оригiналiв як власних архiвiв, так й рiзних вiдомчих архiвiв. В листi Й.Кравцова (1896 р.) - нащадка полкового старшини Чорноморського вiйська А.Кравченка - мiститься копiя сенатського наказу вiд 22.12.1784 р.
Давня знайома Д.Яворницького графиня С. фон Таль (1842-?; уроджена Синельникова), пiд його вливом, почала дослiджувати генеалогiю свого роду, що мав родиннi зв`язки з Апостолами, Селецькими, Комстадiусами та iн. [25] В родиннному архiвi С. фон-Таль розшукала мемуари С.I.Селецької (правнуки гетьмана Д.Апостола), фрагмент з яких вона наводить у своєму листi до Д.Яворницького (30.01.1897 р.), в якому йдеться про правнукiв гетьмана (дiтей його онука Данила Петровича) Петра, Михайла та Марiю Данилiвну Апостол (у замiжжi - Селецьку). В цьому листi наведено також фрагмент тестаменту (заповiту) Петра Даниловича Апостола, за яким Марiя Данилiвна Апостол-Селецька одержала у спадок маєток Жуклю в Сосницькому пов. Чернiгiвської губ.[26]. В наслiдок родинного спадкоємства це село з часом припало на М.М.Комстадiуса (1864-?)- сина графинi С. фон-Таль вiд першого шлюбу. М.М.Комстадiус також захопився розшуком сiмейного архiву (не обiйшлося без впливу Д.Яворницького) й навiть здiйснив подорож в Швецiю, звiдки походили його предки (по батькiвськiй лiнiї) Комстадiуси. Бiльше того, М.М.Комстадiус спонсорував видання книги про iсторiю села Фалiївки-Садової (родинного маєтку Комстадiусiв), яку написав Д.Яворницький i в якiй було опублiковано 50 документiв за 1790-1890-тi рр.[27]
С. фон-Таль пропонувала Д.Яворницькому продовжити публiкацiю матерiалiв її родинного архiву, зокрема мемуарiв С.Селецької. В листi до iсторика С. фон-Таль писала: "Отчего бы не начать Ваших записок "По Запорожью" с Жукли - этой старинной слободки бригадира Петра Даниловича Апостола. Списываю с записок Софии Ивановны Селецкой: [далi подається текст документу. - С.А.]… Можно сократить лишнюю болтовню подлинника записок Соф. И. Селецкой, дочери Мар. Дан., перейти к церкви, которую построил гетман. Упомянуть древние книги, которые Вы видели […]. Далее Вы переходите к Фалевке и, наконец, к Херсону и памятнику Ивану Максимовичу [Синельникову. - С.А.], и в том месте поместить ту замечательную историческую заметку, которую Вы нашли в архиве и для переписки которой я выслала 15 руб. вчера на Ваше имя" [28]. Змiст цього та iнших листiв С. фон-Таль до Д.Яворницького дозволяє зафiксувати "колективну" археографiчну працю (евристичну та едицiйну) ученого та його однодумцiв-аматорiв. Листування Д.Яворницького з М.Комстадiусом та С. фон-Таль вiддзеркалює деякi особливостi в розвитку вiтчизняної археографiї наприкiнцi ХIХ cт.
В епiстолярнiй спадщинi Д.Яворницького мiститься значна iнформацiя евристичного характеру. Архiвна евристика щодо запорозьких документiв обговорювалася в листах Й.Кравцова, С.Борового [29].В листi I.Попова з Новочеркаська йдеться про рукописнi документи з iсторiї Росiї першої половини ХIХ cт.[30]. Про запорозькi документи Московського архiву мiнiстерства закордонних справ, зокрема про листування гетьмана Скоропадського i канцлера Головкiна йдеться в листах П.Короленка - iсторика i архiварiуса Кубанського козацького вiйська, автора працi "Предки кубанских казаков на Днепре и Днестре" [31].
Про знахiдки писемних пам`яток в мiсцевих архiвах та приватних колекцiях повiдомляли Д.Яворницького Г.Беляєв, священик Г.Волошин, херсонський колекцiонер А.Пiотровський (про документи ХVIII ст., зокрема акт переяславського магiстрату 1717 р.), селянин з Петрикiвки Новомосковського пов. Катеринославської губ. М.Кулябка (про євангелiє 1794 р., що зберiгалося в сiльськiй церквi) та iн.[32]. Власник маєтку Шандрiвка Павлоградського пов. Катеринославської губ. М.Лалош виявив в цьому повiтi декiлька листiв Т.Шевченка до помiщика Хорольського повіту Родзянка та оригiнальну грамоту гетьмана К.Розумовського М.Родзянковiй (грамота на пергаменi з печаткою в срiбнiй оправi) [33]. Киянин С.Чернявський подарував музею iм. О.Поля декiлька актiв продажу i купiвлi крiпацьких душ й копiю аркуша Остромирового євангелiя [34]. Ще один київський колекцiонер С.Дусанський
Loading...

 
 

Цікаве