WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Методика організації історико-краєзнавчої екскурсії на фортецю Кодак - Реферат

Методика організації історико-краєзнавчої екскурсії на фортецю Кодак - Реферат


Реферат на тему:
Методика організації історико-краєзнавчої екскурсії на фортецю Кодак
?
Ті результати краєзнавчих досліджень, що вже існують, варті популяризації, донесення їх до студентів, школярів та загалом людей небайдужих. Наявний матеріал та мальовничість місця, де знаходяться рештки фортеці Кодак, дозволяють провести краєзнавчу екскурсію, яка надовго залишиться в пам`яті. Проте перед людиною, яка вирішить провести таку екскурсію, постане низка практичних питань. Мені довелося їх вирішувати, "набиваючи гулі", то ж ризикну дещо порадити.
Якщо Вам не доводилося бувати на Кодаці, то попередньо краще провести розвідку. Ви можете доїхати автобусом №16 із зупинки "вул. Панікахі" до центру с. Старі Кайдаки і пройти просто до Дніпра. Саму екскурсію варто починати з старовинного цвинтаря, повз який Вам обов`язково доведеться пройти з групою. Могили на ньому старі, більшість з них майже не видно. Проте збереглося кілька кам`яних плит, на яких є хрести та написи, що майже не читаються. Написи, які можна прочитати, належать до ХІХ ст.
Кожен, хто проводить достатньо тривалу екскурсію, стикається з втратою уваги групою на певному етапі. На Кодаці справа ускладнюється тим, що Ви не зможете перемикати увагу екскурсантів з експонату на експонат. Краєвид дуже мальовничий, але завдяки кар`єру від фортеці лишилося дуже мало. Власне, я запропонував би таке вирішення проблеми.
Не варто викладати весь матеріал, стоячи на одному місці. На фортеці, поруч з дореволюційним обеліском (зверніть увагу, на ньому вказана невірна дата здобуття Кодака полками Б.Хмельницького) є природний "оглядовий майданчик" і тому існує спокуса розповідати, стоячи саме тут. Проте можна розпочати оповідь про заснування Кодака ще до того, як ви зайдете на вали.Далі, виклавши частину матеріалу на "оглядовому майданчику", Ви можете повести групу як праворуч, так і ліворуч. Проте ліворуч варто вести дорослих людей. Стежка йде понад урвищем і школярів провести там я би не ризикнув.
Для перемикання уваги конкурсантів та кращого засвоєння матеріалу Ви можете використати уривки з поеми Ірини Реви "Кодак", навмисне стилізованої під розмовну мову. Цей твір дозволяє поетично проілюструвати більшу частину екскурсійного матеріалу. Нижче я запропоную конспективний виклад можливого матеріалу екскурсії та варіант використання поеми.
Отже, як вже зазначалося вище, зараз ведеться жвава дискусія між науковцями щодо дати заснування нашого міста. Частина істориків дотримується так званої "катерининської версії", за якою відлік історії міста Дніпропетровська варто вести від часів правління російської імператриці Єкатєріни ІІ. Найбільш популярні дати заснування у прихильників такого погляду - 1776 р. (так датується рапорт азовського губернатора Черткова про підготовку плану майбутнього Катеринослава, що мав постати при впадінні Кільчені в Самару) та 1787 р. (ця дата була офіційною в дореволюційній історіографії і ґрунтується на візиті до нашоно краю Єкатєріни ІІ та закладці першого каменю до фундаменту Преображенського собору). Частина ж істориків дотримується "кодацької" версії походження міста. Для прихильників такого погляду найбільш важливими датами виступають 1635 р. (рік побудови Кодацької фортеці) та 1650 р. (виникнення Новго Кодаку, який розташовувався на правобережжі, де зараз знаходиться Кодацький міст).
Територія Кодацької фортеці, лише рештки якої наразі збереглися, тривалий час належала гранітному кар`єру. Зупинити його роботу вдалося лише на початку 1990-х років, до того часу вважалося, що Кодак не має жодного значення як історична пам`ятка.
Як про наше місто йдеться
Різне кажуть: так і так
Я ж докладно, як ведеться,
Розкажу вам про Кодак.
То є давняя фортеця,
Тобто так воно було,
Доки кам`яного серця
Їй Совком не розгребло.
Вигребло і поховало,
Прирівняло рів до вала,
Щоб хто йтиме - не впізнало
Давнє міста джерело.
Кодацьку фортецю було засновано в 1635 р., завдяки активним зусиллям коронного гетьмана С.Конєцпольського. За офіційною версією, укріплення мало посилити оборону прикордоння від татар. Проте значно важливішим, з точки зору польського уряду, було те, що фортеця дозволяла контролювати Січ, перетинаючи шлях туди як людям, так і товарам. До того ж, один із запорізьких шляхів для морських походів на Чорне море пролягав через Самару, далі волоком до Міусу і вже через Азовське море до Чорного. За контролю поляків над Кодаком такий шлях перетинався.
Фортеця будувалася у січні-липні 1635 р., на що сейм виділив 100 тисяч злотих. Щодо особи архітектора, який спроектував Кодак, історики не дійшли згоди. Проте Г. де Боплан, автор широко відомої книги "Опис України...", мав до цього безпосередне відношення.
Навесні та трохи вліті
У сімнадцятім столітті,
Щоб не дати влізті даром
Хижим та лихим татарам
(Та іще, важлива річ,
Щоб контролювати Січ),
Побудований за планом,
Передбаченим Бопланом,
Бо цього схотів гетьман,
Конєцпольський польський пан
Так чи трішечки не так
Був збудований Кодак.
Тридцять п`ятого вже року,
В час призначеного строку,
Доморочили мороку,
Заморочену за планом,
Передбаченим Бопланом, -
Так на березі Дніпра,
Де і нині та гора
Ще горою зостається,
А Дніпро навколо в`ється,
Здійнялася та фортеця,
Про яку оце ідеться.
Укріплення мали вигляд чотирикутника з висунутими бастіонами та сухими ровами. Матеріалом для побудови були земля та дерево. Рови прикривались частоколом. На валах були встановлені гармати, які прострілювали Дніпро, що у цьому місці звужується. Першим комендантом був француз, професійний вояк, Жан Маріон. Щодо козаків проводилася жорстка політика - треба було показати, хто тепер тут господар. У околицях фортеці заборонялося рибалити та полювати.
Попід муром - лобода,
Поза муром - слобода,
Перед ним шумить вода,
А за стінами біда
На чужу ворожу рожу
З-поза муру вигляда.
Французяка Маріон
"Комендантив" бастіон,
І в часи свого начальства
Він забороняв рибальство
Для триклятих чужаків
Та триславних козаків.
А щоб свої не турбували
Й не нагулювали жир
У фортеці збудували
Католицький монастир.
Усе це викликало обурення запорожців і восени 1635 р., вночі, козаки під проводом І. Сулими таємно наблизились до фортеці, влізли на стіни і захопили укріплення. Залогу було перебито, а комендант, Жан Маріон, знайщов жахливу смерть. У його одяг насипали пороху та підпалили.
Якось в ніч прийшла чума -
З козаками Сулима
(Славний гетьман і козак),
Щиро налякавши щурів,
Придрабинився до мурів,
Що оточують Кодак.
Всіх, кому спалося сито,
В ньому було перебито.
Бідний дядько Маріон
Засвітився, мов неон,
Коли в одяг потроху
Засипали пороху.
А жиющим залишився
Хто за муром окошився,
Десь "ізліва" ночував -
Тойся добре почував.
І.Сулима, ватажок повсталих козаків, був непересічною людиною. Він походив з дрібного шляхетського роду на Чернігівщині, ходив із запорожцями в морські походи, був нагороджений папою римським золотою медаллю за захоплення турецької галери. У 1628 р. козаки-"випищики", які не потрапили до реєстру, обрали І.Сулиму гетьманом. Він водив січовиків у походи на Чорне море. Після взяття Кодака С.Конєцпольський вирушив назустріч повстанцям. Йому вдалося переконати частину козаків зрадити І.Сулиму і видати його полякам. У грудні 1635 р. І.Сулиму стратили.
Сулима - завзятий
Loading...

 
 

Цікаве