WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь - Реферат

Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь - Реферат


Реферат на тему:
Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь
?
Знахідки красномовно свідчать про те, що фортецю було збудовано не на порожньому місці й наочно доводять вірогідність припущення краєзнавців В.В.Бінкевича та В.Ф.Камеко про існування тут старовинного запорізького містечка Самарь з перевозом ще у XVI ст. [1] Окрім торгівельних пломб, адміністративних та особистих печаток, було зібрано більш ніж триста монет (західноєвропейське, кримське, російське карбування) найбільш ранні з яких датуються ще золотоординським часом. [2] Під час вивчення колекції було встановлено, що деякі з монет XVII ст. - підробки, що цілком відповідало тогочасним реаліям, коли в грошовому обігу завжди був присутній певний відсоток фальшивих монет. В даній роботі нами розглядатимуться лише підробки найбільш поширеної монети українського ринку - чеха.
Монету у півтора гроша почав карбувати польський король Сигізмунд III з 1613 року, взявши за зразок німецький драйпелькер. [3] Нова монета, що отримала назву півторак або чех, незважаючи на низький вміст срібла (приблизно 30%) стала згодом найбільш поширеною та популярною на українських землях й залишалася в грошовому обігу практично до середини XVIII ст. [4]
З 12-ти білонових півтораків 1622-1625 рр., знайдених на території фортеці - 2 виявилися фальшивими. Ще більший відсоток підробок присутній серед монет посаду - з 9-ти знайдених 7 виявилися мідними. Таким чином, майже половина колекції півтораків Сигізмунда III - підробки. При більш детальному розгляді фальшивок звернула на себе увагу їх велика схожість з оригіналом. Всі монети викарбовано штемпелями, зробленими за допомогою пунсонів. Розташування зображень та літер, в цілому, досконале - лише при відсутності необхідного штампу літера або цифра складалися з окремих елементів. Подібний високопрофесійний рівень виготовлення штампів свідчить про те, що вони зроблені не в кустарних умовах, а з застосуванням обладнання, яке відповідало вимогам карбування державних монет того часу. Чисельність підробок, а головне, велика кількість пар штемпелів говорять про поставлене на потік виробництво, та існування, що більш вірогідно, підпільного монетного двору. Досить сумнівно, що підробки виготовлялися безпосередньо на місці. В цьому випадку повинні були б зустрічатися хоч деякі монети, що походять з однієї пари штемпелів. Тому, на нашу думку, досить можливе, навіть ймовірне їх козацьке походження. Про це свідчить, насамперед, одна цікава монета з досить своєрідними помилками, які не могли з'явитися всі одразу лише через просту неуважність або недбалість майстра. Так, у середину польського державного гербу, замість перев'язаного снопа - родового знаку Сигізмунда III (так званий "Снопок Вазів") вміщено косий Андріївський хрест, що аж ніяк не могло бути при карбуванні на державному монетному дворі. Цифра 3 - у титулі Сигізмунда та в місці позначення номіналу (три півгроша) замінена на 5. В слові REX - король, пропущена перша літера. У словосполученні DG (Божою милістю) літери замінено місцями, а на звороті монети викривлено слово REG (королівство). Навіть знак підскарбія Миколи Даниловича, - так званий "сас" передано невірно. Крім того, дзеркально відбито літеру N та цифру 4. Більшість цих відхилень, на нашу думку, з'явилися не випадково. Майстер, що виготовляв штампи, нібикепкував та знущався над королівською владою. Подібна зневага цілком могла бути продуктом замовлення, що відповідав до того ж своєрідному козацькому гумору.
Підсумовуючи наведене спробуємо встановити ймовірне авторство підробок. Відомі численні свідоцтва сучасників про спроби Богдана Хмельницького карбувати власні гроші під час перебування у Чигирині. Наводилися навіть описи його монет, хоча інформатор особисто їх не бачив. [5] До сьогодення не знайдено жодної монети з ім'ям Богдана Хмельницького, що можливо пояснити, на нашу думку, наступним. Знаходячись у стані війни з Річчю Посполитою та закономірно відчуваючи велику потребу у грошах, набагато легше та логічніше було б карбувати монету звичну населенню, яка б легко приймалася до сплат на польських та українських землях. Грошам з символікою Богдана Хмельницького потрібно було б на протязі певного невизначеного часу заслужити довіру ринку, що гетьман добре розумів. Задля цього він вимушений був би карбувати монету з дотриманням стандартів ваги й проби металу, що при відсутності достатніх запасів срібла зробити було неможливо. Кредитні гроші, навіть підкріплені владою також не користувалися б попитом населення, а завдавали зайвого клопоту та поступово дискредитували владу. Наочним прикладом цьому може слугувати невдала спроба введення російським урядом у 1686-87 рр. на українських землях так званого "севського чеху"6. Богдан Хмельницький, як мудрий та зважений політик, розумів, що в даній ситуації простішою та вигіднішою була б підробка звичної населенню монети, що користувалася стабільним попитом. Номінал у півтора гроша був обраний для цього не випадково - у великій масі різноманітних чехів монети, карбовані на досить високому професійному рівні, одразу ж губилися, а тонке срібне покриття давало змогу виготовляти велику кількість півтораків з малими витратами дорогоцінного металу.
Підсумовуючі наші спостереження можливо говорити про існування в середині XVII ст. козацького монетного двору на якому карбувалися підробки найбільш розповсюдженої на Україні польської монети. Поширення ж підробок XVII ст. на території посаду Богородицьком фортеці в черговий раз свідчить про широкі торгівельні стосунки населення цього прикордонного містечка ще до спорудження саме фортеці у 1688 році.
?
ЛІТЕРАТУРА.
1. Бинкевич В.В., Камеко В.Ф. Городок старинный запорожский Самарь с перевозом. - Днепропетровск: Пороги, 2000.
2. Шалобудов В.Н. Находки монет на территории Богородицкой крепости// Проблеми археології Подніпров'я. - Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2002. - С.123 - 134.
3. Археологія доби українського козацтва XVI - XVIII ст. /Під ред. Д.Я.Телегіна/. - К., 1997. - С.177.
4. Супруненко О.Б. Диканський скарб 1953 року// Полтавський археологічний збірник. - Вип.2. - Полтава: Полтавський літератор, 1994. - С.152 - 158; Фролова Н.В. Клад монет XVIII в. из Добротово// Монеты, медали, жетоны. - М.: Археографический центр, 1996. - С.222 - 224.
5. Котляр Н.Ф. Кладоискательство и нумизматика. - К.: Наукова думка, 1974.
6. Зайцев В.В. Некоторые вопросы чеканки и обращения севских чехов// Нумизматика в историческом музее. Нумизматический сборник. - 4. XIV. - М.: ИПК Желдориздат, 2001. - С.230-248.
Loading...

 
 

Цікаве