WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → До уточнення місцезнаходження містечка Самари (Старої Самари) - Реферат

До уточнення місцезнаходження містечка Самари (Старої Самари) - Реферат

Кодака [21]. Самарський монастир знаходиться на лівому березі р. Самари, трохи вище по течії за Усть - Самарський Богородищанський ретраншемент, а р. Кільчень знову впадає в Дніпро [22].
Не менш цікаві і сучасні реконструкції. Правобережжя р. Самари: неподалік від її гирла розміщено Новобогородицьк, трохи далі - Самарський монастир, на місці м. Ново московська - Новоселиця [23]. На карті "Вольностей Війська Запорозького низового у XVI - 1-й пол. XVII ст." існують і Самара (на правому березі р. Кільчені при впадінні її впадінні її в р. Самару), і Нова Самара (на місце розташуванні сучасного м. Новомосковська) [24].
Існує лише одна можливість підтвердити чи спростувати ту чи іншу спробу реконструкції, локалізувати орієнтовно визначеної за археологічними джерелами місцезнаходження, які дають змогу також досить чітко встановити хронологічні межі функціонування пам`яток, про що наголошувалося на III Міжнародному конгресі україністів у 1996 р. [25]
На жаль, значну частину пам`яток дослідити вже просто неможливо [26]. Зруйновано кар`єрами Старокодацьку фортецю і Усть - Самарський ретраншемент, розгорнуто під парк ім.. Леніна рештки укріплень Нового Кодака, а його культурний шар щонайменше на 0,5 м. перемішано з сучасним сміттям. Більшість Січей затоплена, на сучасній території Самарського монастиря археологічних досліджень не проводилося ніколи як і на території м. Новомосковська.
Проте, в 2001 - 2002 рр. на місці Богородицької фортеці і можливого місце розташування м. Самарь на околиці вище згадуваного селища Шевченко проводилися дослідження співробітниками науково - дослідної лабораторії археології Подніпров`я Дніпропетровського університету. На підставі плідних розвідок В.М.Шалобудова було визначено наявність артефактів XVI - першої половини XVIII ст. Під час проведення археологічної практики (керівники доц.. З.П.Маріна та В.О.Ромашко) було здійснено невеликі за обсягом розкопки з метою встановлення наявності та датування культурних шарів як на площі фортеці, так і на так званому "нижньому місті" або посаді. Отримані матеріали дозволяють впевнено стверджувати про передування будівництву Богородицьком фортеці досить значного за розмірами поселення міського типу, в якому вважаємо неодноразово згадуване у документах та історичній традиції "містечко старовинне козацьке" Самарь. Підтвердження цьому знаходимо у надзвичайній насиченості культурного шару нумізматичними та сфрагістичними знахідками, які вважаємо пов`язаними із місцезнаходженням Самарі при найбільшому перевозі через однойменну річку на важливому торгівельному шляху, який сполучав Придніпров`я з південними та східними районами сучасної України. На сьогодні працями В.М.Шалобудова введено до наукового обігу нумізматичну колекцію з більш ніж 300 монет, серед яких пули ординського чекану 80-х рр. XIV ст., польські і взагалі європейські гроші XVII - початку XVIII ст., російські від часів Михайла Романова до Катерини II [27]; отримано інформацію про знахідки на навколишній території срібної копійки Івана IV Грізного, мідних грошей Петра I, п`ятаків 1723 - 1730 рр. (що свідчить про продовження грошового і товарного обігу на цьому місці і після Прутського миру).
Надзвичайно важливою також є знахідка значної - 7 екземплярів - колекції товарних пломб, які прямо пов`язані з торгівельними операціями, в першу чергу - текстилем, зокрема сукном [28]. Сьогодні вже ідентифіковано торговельні пломби міста Гданська (Польща), Гельдерна (Голландська республіка), міст Північної Німеччини. Знахідка торговельної польської пломби із позначенням на бандеролі дати - 1524 рік - на сьогодні є найбільш вагомим доказом існування містечка Самарь як торговельного центру задовго до будівництва Богородицької фортеці [29]. Автором здійснена публікація колекції натільних хрестів з посаду та території Богородицьком фортеці, серед яких присутні і досить ранні екземпляри, які можна віднести до XVI - початку XVII ст. Основна ж маса знахідок належить до середини XVII - кінця XVIII ст. [30], переважна більшість знахідок має російське походження. Разом із раніш згадуваними знахідками вони не тільки свідчать про передування часу будівництва Богородицьком фортеці, а й підтверджують присутність україно - козацького й російського населення, а також іноземців. Таким чином, за характером знахідок, їх масовістю, вже на даному етапі археологічних досліджень можемо констатувати існування на території північної околиці м. Дніпропетровська, на правому березі р. Самари, старовинного запорозького міста Самара - Стара Самара і Богородицької фортеці (пізніше - Старосамарського ретраншементу), рештки укріплень якого перебувають, незважаючи на значну засміченість і діяльність місцевих мешканців, в досить гарному стані збереженості.
?
Література
1. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків, т.1. - К., 1990. - С. 286
2. Там само, с. 161
3. Там само, с. 286
4. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків, т. 2. К., 1990. - С. 52
5. Мицик Ю.А. Козацький край: Нариси з історії Дніпропетровщини XV - XVIII ст.. - Д., 1997. - С. 156; Мицик Ю.А., Мосьпан Н.В., Плохій С.М. Місто на Самарі. - Д., 1994. - С. 38,45
6. Швидько Г.К. Картографічні матеріали РДВІД як джерело до історії Південної України // Наддніпрянський історико - краєзнавчий збірник. - Вип..1.: Матеріали Першої міжрегіональної історико - краєзнавчої конференції. - Д., 1998. - С.92
7. Там само, с.96
8. Там само, с. 93 - 94
9. Бінкевич В.В., Камеко В.Ф. Містечко старовинне запорозьке Самарь з перевозом: Краєзнавчий нарис. - Д., 2000
10. Там само, с. 86 - 87, 89, 93
11. Українське козацтво: Мала енциклопедія. - К.- Запоріжжя, 2002. - С. 42 - 43
12. Там само, с. 350 - 351
13. Яворницький Д.І. Історія..., т.3. - К., 1993. - С.63
14. Феодосій (Макаревський) Матеріали для історико - статистичного опису Катеринославської єпархії: Церкви та приходи минулого XVIII століття. - Д., 2000. - С. 519, 535
15. Там само, с. 60
16. Кащенко А.Ф. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове. - Д., 1991. - С. 213; Яворницький Д.І. Історія... , т.1, с.
17. Бінкевич В.В., Камеко В.Ф., с.54
18. Там само, с. 113
19. Там само, с.55
20. Там само, с. 56
21. Костомаров М.І. Богдан Хмельницький. - К., 1992. - С. 16
22. Аркас М.М. Історія України - Русі. - К., 1990
23. Стороженко І.С. Степовий кордон України (XV - XVIII ст.) // Дніпро-петровськ: Віхиісторії. - Д., 2001. - С. 44
24. Українське козацтво: Мала енциклопедія. - С. 84
25. Козловський А. Роль археологічних пам`яток у вивченні історії запорозького козацтва // Історія. Матеріали III Міжнародного конгресу україністів. - Ч. I. - Харків 1996. - С. 43 - 48
26. Мицик Ю.А. Феномен Українського козацтва і перспективні напрямки його дослідження// Історія. Матеріали III Міжнародного конгресу україністів. - Ч. I. - Харків 1996. - С. 62
27. Шалобудов В.Н. Находки монет на территории Богородицкой крепости //Проблеми археології Подніпров`я. - Д., 2002. - С. 123 - 134
28. Ковальова І.Ф. Свідчення польської торговлі з Присамар`я // Україна і Польща у світовій історії: політика, економіка, культура. Матеріали Міжнародної наукової конференції. - Острог, 2002. - С. 43 - 49
29. Ковальова І.Ф. Свідчення міжнародної торгівлі з Присамар`я // Археологічний літопис Лівобережної України. - Полтава, 2003. - №1. - С. 52 - 57
30. Векленко В.О. Колекція натільних хрестів з території Богородицьком фортеці //Проблеми археології Подніпров`я. - Д., 2002. - С. 135 - 150

 
 

Цікаве

Загрузка...