WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Закономірності розвитку історіографічних концепцій - Реферат

Закономірності розвитку історіографічних концепцій - Реферат


Реферат на тему:
Закономірності розвитку історіографічних концепцій
?
Ми вважаємо, що процес розвитку історіографічних концепцій має певні, почасти іманентні закономірності, і принципово може прогнозуватися, хоча залежно від підходу та вихідних засновків, з більшим чи меншим степенем точності.
На наш погляд, певні переваги при аналізі перебігу історіографічних концепцій можна отримати при використанні елементів формалізації процесу, який вивчається. Одним з найбільш структурованих елементів будь-якої великої історіографічної концепції є концепція всесвітньо-історичного, або загальноісторичного розвитку (ЗІР). Концепції ЗІР містять, як правило, твердження, які досить складно інтерпретувати двозначне, тобто з`являється можливість хоча б частково уникнути добре відомої проблеми пошуку нібито "прихованого змісту" та спокуси дати своє (ще одне з десятків) "авторське бачення" того, що ж насправді волів сказати автор концепції. Отже, саме концепції ЗІР внаслідок своєї більшої орієнтованості на однозначність здаються найбільш зручними для пошуку закономірностей динаміки історіографічного процесу та вияву умов і факторів кардинальних змін у цьому процесі. Причому тут і далі йдеться саме про типи концепцій ЗІР, а не про окремі концепції окремих авторів.
При аналізі розвитку концепцій ЗІР, на наш погляд, слід брати до уваги кілька тверджень та посилань, які здаються нам слушними. Загальновідомою є відносність істини, у тому числі відносною можна вважати й істинність будь-яких концепцій ЗІР. Суспільство досягає певного рівня розвитку та майже водночас з`являється відповідна цьому рівневі та рівневі людського знання концепція ЗІР. Далі її в певний момент часу беруть до уваги, пізніше вдосконалюють, згодом на новому ступені розвитку з`являється нова концепція.
Ми дотримуємося погляду, що виникнення та закріплення в науковому обігу нових концепцій ЗІР - це об`єктивний процес. Але на час появи та зміст нової концепції впливають й індивідуальні фактори. Серед них - наявність чи відсутність ученого з енциклопедичними, як правило, знаннями тощо. Для нас очевидно, що появу більшості нових для свого часу концепцій ЗІР супроводжували такі обставини (або їх сполучення), які визначалися індивідуальністю їх творця:
людина (як правило, з енциклопедичним розумом) аналізувала відомі їй історичні факти;
відомі факти (ті, які щойно стали відомими, або які не бралися до уваги попередниками) не задовольняли сучасну, пануючу в науці, концепцію цієї людини. Інколи перевірка на відповідність фактів старим концепціям навіть не проводилась - з різних причин одразу висувалась особиста концепція - так сталося, наприклад, з християнською філософією історії Августина Блаженного та концепцією М. Я. Данилевського. У такому разі, як правило, концепція формувалась на базі власної інтуїції автора або тільки на базі знання суміжних чи інших, навіть не гуманітарних, наук (за допомогою різних видів аналогії). У випадку Августина Блаженного побудова нової концепції базувалася на загальних ідеях християнства про єдність людини з богом та апріорному запереченні будь-якого наукового змісту античних історичних концепцій, у випадку концепції ЗІР М. Я. Данилевського - на базі багатих знань у сфері біології та ідеї про людство як сукупність організмів, з якої витікала недосконалість будь-якої старої концепції, що не виходила з таких посилань.
Виходячи з положень попереднього переліку, який можна було б продовжити, можна стверджувати, що звичайно (настільки, наскільки створення принципово або істотно нової концепції ЗІР можна вважати звичайною справою), у найзагальнішому вигляді, нові концепції ЗІР створюють на базі комбінації історичних фактів та певної схеми їх подання, яку (схема) й називають звичайно концепцією. Але ця схема, напевне, завжди є неіманентна сукупності або комбінації відомих фактів, її будують "з нуля" або запозичують з інших наук, але вона ніколи не випливає з фактів, - як виявляється потім, після утвердження нової концепції і як ми розглядаємо зараз колишні концепції. Складається враження, що творець чергової схеми-концепції, який будує її не тільки на базі своїх знань, але й власного світосприйняття, як правило, саме виводить свою схему з відомих йому фактів, але остаточна схема визначатиметься більше його світосприйняттям (у тому числі знанням інших концепцій і не обов`язково наукових), ніж знанням фактів. Неортодоксальна концепція "нової хронології" А. Т. Фоменка, на превеликий жаль, є позитивний приклад того, що факти можна "укласти" в будь-яку концепцію, добре, що фактів завжди безліч та з них завжди є що обрати. З огляду на вищесказане складно побачити якусь логіку розвитку концепцій ЗІР, що змінюють одна одну, крім алогізму побудови нових концепцій відповідно до особистих уподобань або знань їх авторів (хоча б і за умов певного впливу суспільної свідомості на цих авторів). Зазвичай вигляд чи не єдиної закономірності розвитку нових концепцій нагадує твердження про послідовну зміну загальних напрямів та характеру розвитку людства, про які йдеться в концепціях, - спочатку з`являються концепції лінійного розвитку, потім циклічного, спірального, "спірального уверх", насамкінець цивілізаційного. Але при цьому ніби "забувають" про те, що різні типи концепцій тривалий час існували водночас та й змінювали одна одну не тільки в названому порядку. Крім того, не знімаються питання про те, що спричинює зміну типів концепцій, чому існує саме такий порядок зміни концепцій, чим пояснюються істотні зміни в низці різних концепцій одного, наприклад циклічного типу.
Усе ж таки, здається, з`ясувати справжні закономірності розвитку концепцій ЗІР, очікувані нами, дозволяє подвійна операція: агрегування досліджуваного предмета:
з одного боку, спробуємо умовно звести все розмаїття концепцій ЗІР до певної лінійки окремих (найтиповіших, або узагальнених типів), концепцій, які до того ж дискретно чергуються. Хоча й зрозуміло, що насправді різні типи концепцій ЗІР співіснували певний час;
з іншого боку, виглядає як плідна зміна погляду з, так би мовити, індивідуальної історіографічної творчості на суспільну.
Ми вважаємо, що слушним та продуктивним буде припущення про те, що розвиток наукових уявлень про характер і сутність всесвітньо-історичного процесу є окремі елементи процесу розвитку суспільної свідомості (мислення). Ймовірно, можливим є проведення аналогії між процесами розвитку пізнавальної (та розумової) діяльності людини і в пізнанні співтовариством учених закономірностей всесвітньо-історичного процесу. Це співтовариство вчених може не бути таким, ані за формою, ані за сутністю (учені можуть не знати один одного, жити в порівняно різний час тощо), ми можемо визнавати або не визнавати наявність чи відсутність так званої колективної думки, однак проведення певної аналогії між способом і характером ведення розумової діяльності окремої людини й групи вчених виглядає як продуктивне. Така аналогія не позбавлена ґрунту, якщо розглядати пізнавальнудіяльність суспільної й індивідуальної свідомості вказаних суб`єктів не з позицій "фізіології" пізнання, а з погляду
Loading...

 
 

Цікаве